Законопроєкт про податкову амністію: експерти про підводні камені

Верховна Рада прийняла за основу президентський законопроєкт №5153 з поправками до Податкового кодексу про добровільне декларування активів фізичних осіб з 1 липня 2021 року по 1 липня 2022 року. Крім цього, парламент прийняв у першому читанні законопроєкти №5355 і №5356 з пакету проєктів закону про податкову амністію. Експерти видання "Коментарі-Украіна" відповіли на такі питання: "Оцініть плюси і мінуси цих рішень". "Що потребує доопрацювання до другого читання?"

Верховна Рада (фото з відкритих джерел)

Голова ради в Інституті податкових реформ, віцепрезидент в Асоціації платників податків України Олена Хотенко зізнається, що є прихильником прийняття такого законопроєкту щодо легалізації майна і доходів.

За її словами, прийнятий у першому читанні законопроєкт — найбільш ліберальний із тих,які пропонувалися раніше.

За її словами, питаннями осіб, які будуть намагатися саботувати процес податкової амністії, навіть якщо це наші олігархи, чиновники, ексчиновники, буде займатися Бюро економічної безпеки (далі — БЕБ), відповідний закон вже підписаний президентом. БЕБ планують укомплектувати вже в цьому році.

Старший аналітик із податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин вважає, що законопроекти №№ 5153-5156 потребують серйозного доопрацювання. На його думку, запропонований варіант податкової амністії не допоможе повернути в країну капітали, які "втекли", залучити інвестиції, створити робочі місця. Швидше за все це стане черговим механізмом посилення втручання держави в економічне життя країни, зростання податкового тиску на українців (в тому числі, й працюючих за кордоном).

Серед слабких місць пропонованих законопроєктів В'ячеслав Черкашин називає:

— дискримінацію активів, які амністуються за місцем їх розташування (спроба застосування підвищених ставок у 9% — для активів, які перебувають за кордоном). Враховуючи рівень корупції всередині України і неефективність вітчизняної судової системи, експерт прогнозує мало бажаючих повернути капітали, які "втекли" з України у "рідну гавань";

— високу ставку збору (кажучи про тих же 9%, В'ячеслав Черкашин зазначає, що є інший способів легалізації активів — двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування, інвестиції в деякі види пасивних доходів всередині країни — і те й інше зазвичай під 5%. Інвестиції і доходи від ОВДП взагалі не оподатковуються, тому запропонована ставка у 2,5% для боргових паперів. на думку експерта, є слабо конкурентною);

— слабкі гарантії з боку держави (немає дієвих державних гарантій, що оприлюднена інформація не стане підставою для подальших переслідувань, причому як з боку правоохоронних і контролюючих органів, так і з боку криміналітету).

На думку В'ячеслава Черкашина, без виправлення вказаних вище моментів, а також при все більш явному бажанні наділяти податківців розширеними повноваженнями, податкова амністія замість стимулювання до детінізації швидше зіграє зворотну роль. Більш того, це виглядає як наступ на економічно активне населення (в тому числі, українських гастарбайтерів).

Сайт "Коментарі" також нагадує, що Вищий антикорупційний суд скасував свій перший обвинувальний вирок, який стосується недостовірного декларування.