Законопроект Федорова: чому Росія заперечує незалежність Литви

Депутат Держдуми РФ Євген Федоров від правлячої партії "Єдина Росія" 8 червня 2022 вніс на розгляд законопроект про скасування постанови Держради СРСР "Про визнання незалежності Литовської Республіки" від 6 вересня 1991 року. На думку російського законодавця, ця постанова нібито суперечить закону СРСР "Про порядок вирішення питань, пов'язаних із виходом союзної республіки з СРСР", оскільки Литва не проводила референдум із цього приводу та обійшлася без перехідного періоду для розв'язання спірних питань.

Литва. Фото з відкритих джерел

Законопроект Федорова – це чистої води абсурд, оскільки СРСР уже 30 років як немає на політичній карті світу, а російська влада не має юридичної підстави та морального права вирішувати долі пострадянських держав. Проте, не варто применшувати значення цієї провокації. Адже визнанню Росією ДНР та ЛНР, повномасштабному вторгненню в Україну передувало звернення 11 депутатів Держдуми від КПРФ до президента РФ Володимира Путіна визнати незалежність донбаських сепаратистів. Коментарі розбиралися, чому Росія тримає у напрузі балтійські республіки і що стоїть за скандальним законопроектом Федорова.

Чим Литва не потрапила Росії?

З усіх країн колишнього СРСР, Литва виявилася найменш схильною до впливу Кремля. Литва знаходилася у складі Російської імперії з 1796 по 1917 рік, а до складу СРСР увійшла у червні 1940 року, не добровільно, як думають у Росії, а під ультиматумом Сталіна. Проте, підкорити литовців політикою колективізації та совєтизації Москві так і не вдалося. У роки Другої Світової війни та аж до кінця 50-х на території Литовської РСР діяли загони "лісових братів" (місцевий аналог Української Повстанської Армії), які влаштовували диверсії проти радянських військових та чиновників. У червні 1988 року у Литві з'явився цивільно-політичний рух "Саюдіс" на підтримку відновлення незалежності. З усіх радянських республік Литва першою проголосила незалежність 11 березня 1990 року.

Литва зруйнувала надії тієї частини радянського політбюро, яке хотіло реформувати СРСР: перейти до ринкової економіки, багатопартійності за збереження існуючого адміністративно-територіального устрою. Надалі литовська влада зробила все можливе, щоб не допустити повернення їх країни до орбіти впливу Москви: утрималися від вступу до СНД, запровадили іспит на знання державної мови як критерій для отримання громадянства.

Левова частка російськомовної громади виявилася відрізана від участі у політичному житті країни та емігрувала. Литва разом із Латвією та Естонією – єдині пострадянські країни, які вступили на зло РФ до ЄС та НАТО. Вони обрали західну модель розвитку, а не російський вектор, попри залежність від енергоносіїв із РФ та кризові явища в економіці після порушення напрацьованих за радянських часів логістичних ланцюжків та виробничої кооперації.

Вільнюс відкрито підтримує Київ у конфлікті із Москвою. Литва – одна з небагатьох країн ЄС та НАТО, яка виступає за збільшення військової допомоги Україні та підтримує посилення санкцій проти Росії. У березні 2022 року Литва та Польща запропонували заборонити перевезення вантажів на території ЄС російським та білоруським транспортом, що згодом стало одним із заходів п'ятого пакета санкцій. Литовці навіть перевиконали умови шостого пакета обмежувальних заходів – з кінця травня повністю відмовилися від імпорту нафти, газу та електроенергії з Росії, на відміну від угорців чи словаків. Литва перейшла на американський скраплений природний газ, який доставляється в термінал у порту Клайпеди.

Нестача електрики компенсується за рахунок імпорту зі Швеції, Польщі, Латвії. Експерт з енергетики Відмантас Янкаускас не вважає, що відмова від російських енергоносіїв не стане серйозним викликом, оскільки завдяки терміналу в Бутінг можна імпортувати нафту з інших регіонів, навіть якщо це обійдеться дорожче. На думку міністра енергетики Литви Дайнюса Крейвіса, повна енергетична незалежність настане тоді, коли буде реалізовано проекти у сфері зеленої енергетики.

Литва постачає військову допомогу Україні з початку агресії Росії. Зокрема, у 2015-2016 роках литовці передали нам кулемети, боєприпаси, у 2017 році 7 тис. автоматів та 2 млн патронів, а напередодні повномасштабного вторгнення РФ – зенітно-ракетні комплекси "Стінгер", протитанкові комплекси, міномети. У травні 2022 року було досягнуто домовленості про постачання для потреб українських військових із Литви 20 американських БТР M113, 10 військових вантажівок та спецтехніки для саперних робіт.

Вільнюс бере участь у регіональних ініціативах, метою яких є скорочення економічної та енергетичної залежності від Росії, стримування її провокаційної та агресивної діяльності. На території республіки дислокуються 1,6 тис. військовослужбовців із країн-членів НАТО, включаючи 500 американських військових. Литва бере участь в Ініціативі трьох морів, Люблінському трикутнику, поряд з Україною фігурує у проекті військово-політичного союзу прем'єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона, який доповнює ЄС та НАТО.

До чого тут розширення НАТО?

У Держдумі РФ вирішили пограти на нервах литовців, щоб помститися за їх активну підтримку процесу розширення НАТО. У травні 88 зі 141 депутатів парламенту Литви ухвалили резолюцію на підтримку вступу Фінляндії та Швеції до НАТО. В умовах війни в Україні керівництво цих країн Північної Європи ухвалило рішення відійти від політики міжнародного нейтралітету і вступити у військовий блок цього літа, щоб убезпечити себе від непередбачуваного сусіда. Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас вважає, що вступ Фінляндії та Швеції посилить позиції НАТО в балтійському регіоні, оскільки Калінінградська область, де знаходиться військове угруповання РФ та бази Балтійського флоту РФ, виявиться незахищеною. Також Литва підтримує вступ України до НАТО.

Росія виступає категорично проти такого розвитку подій. У Кремлі сприймають НАТО як противника, бачать у процесі розширення організації прояв американського експансіонізму та утисків своїх інтересів. У Держдумі РФ дали зрозуміти, що вступ до НАТО та збільшення військової присутності біля російських кордонів не дозволить балтійським країнам почуватися захищеніше. Москва надсилає сигнали НАТО, що якщо рішення щодо вступу Фінляндії та Швеції не буде переглянуто, то обстановка в балтійському регіоні загострюватиметься з її подачі.

Законопроект Федорова – не єдина провокація останніх днів. РФ почала великі військові навчання у Балтійському морі. На заході з нагоди 350-річчя царя Петра Першого 9 червня президент РФ Володимир Путін заявив, що засновник Санкт-Петербурга повертав і зміцнював російські території в ході Північної війни 1700-1721 років, чим нібито сьогодні займається Росія. За підсумками Північної війни до Росії відійшли землі, які сьогодні належать Латвії та Естонії.

Чим Росія загрожує балтійським країнам?

Російські спецслужби активно працюють у країнах Балтії і їм, напевно, відомі слабкі місця в обороні. У групі ризику знаходиться Сувалкський коридор, який розташований між Калінінградською областю та Білоруссю, з'єднує Литву та Польщу. У разі окупації території, Латвія, Литва та Естонія будуть відрізані від інших країн-членів НАТО. За оцінками американської корпорації RAND, Росії знадобиться 36 годин, щоб окупувати Литву.

Навряд чи Росія зважиться на пряму конфронтацію з країною-членом НАТО, але від тактики залякування та психологічного тиску не відмовиться. Російська армія нарощуватиме військову присутність біля кордонів країн Балтії та Північної Європи, а пропагандисти розповідатимуть різного роду страшилки. Наприклад, у березні 2022 року на ютуб-каналі Mind.ua було опубліковано цікаве відео з російського каналу "Новини держави", на якому йшлося про те, як війська Західного військового округу РФ без бою зайдуть на територію Естонії, Латвії та Литви та оголосять навколо шведського острова Готланд безпольотну зону радіусом 400 км, доки місцеві жителі ховатимуться у квартирах чи зустрічатимуть "ввічливих людей".

З іншого боку, судячи з яких великих військових втрат зазнає російська армія в Україні, рівень її боєздатності залишає бажати кращого і затяжну війну з блоком НАТО вона не потягне. За 100 днів війни втрати російських військових перевищили 30 тис. Чоловік.

Серед самих поляків і литовців існує думка, що у разі збройного конфлікту з Росією, Калінінградська область опиниться в оточенні натовських військових. Серед литовців популярні курси поводження зі стрілецькою зброєю. В організації "Литовська стрілецька спілка" беруть участь понад 10 тис. осіб. У березні 2022 року литовський парламент дозволив членам союзу зберігати вдома автоматичну зброю. Організувати партизанський рух опору у разі гіпотетичного російського вторгнення до Литви не складе труднощів.