Як США використовує Україну в торговельній війні з Китаєм - експерти

В Україні періодично виникає дискусія про зовнішнє управління і його вплив на нашу економіку. Мовляв, уряд не приймає жодного самостійно рішення, все нав'язане, ми тільки втрачаємо, не набуваємо. Як у випадку з тими ж фактично відкинутими України вже після укладення угоди китайськими інвестиціями в Мотор Січ, відмовою від обладнання Huawei й так далі. "Коментарі" запитали експертів, чи дійсно Україна не суб'єктна і використовується тими ж США як один із майданчиків для торгової війни з Китаєм і як змінити ситуацію.

Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

"Китай, дійсно, попереду планети всіх із торгівлі з Україною"

Експерт Українського інституту політики (УІП) Данило Богатирьов вважає, що останнім часом фактор лобіювання інтересів наших західних партнерів в українській політиці істотно посилився — і став приводити до відчутних економічних і соціальних втрат.

"Перш за все, мова йде, звичайно, про співпрацю з Китаєм. Після накладення Володимиром Зеленським санкцій на компанію Skyrizon, раніше купила контрольний пакет акцій заводу "Мотор Січ", в ЗМІ вже з'явилася інформація про те, що китайська сторона відмовляється від закупівель певних видів української продукції. У ситуації, коли КНР є нашим найбільшим торговим партнером і коли для української економіки важливий кожен долар від експортних надходжень, ця обставина здатна завдати нам серйозного збитку", — упевнений Данило Богатирьов.

Китай, дійсно, попереду планети всіх із торгівлі з Україною. У минулому роки імпорт з КНР склав в Україну $8,3 млрд (далі йдуть Німеччина з $5,1 млрд і Росія з $4,6 млрд), а Україна експортувала в Китай на $7,1 млрд (більше, ніж кудись). А тепер відносини між нашими країнами, м'яко кажучи, натягнуті. Більш того, представники Китаю подали в міжнародний суд на Україну через ситуацію навколо "Мотор Січ". І збитки оцінили в $3,5 млрд.

"Ще один приклад лобіювання — відмова України від закупівлі китайської вакцини від коронавірусу, про яку ще в грудні повідомляли наші чиновники, — продовжує Данило Богатирьов. — Якби вона була закуплена, вакцинація почалася би 15 лютого, як і було заплановано, а не майже на два тижні пізніше. Як ми пам'ятаємо, тоді НАБУ порушило кримінальну справу за фактом закупівлі китайської вакцини нібито за завищеними цінами. Але у нас багато закуповується за завищеними цінами і більшість таких випадків НАБУ не хвилюють. В цьому випадку, відомство, на яке мають великий вплив наші західні партнери, швидше за все, стало інструментом лобіювання інтересів британських фармацевтичних корпорацій, у дочірнього підприємства однієї з яких в Індії Україна і закупила вакцину в результаті".

"Україну точно не потрібно називати полем бою між США і Китаєм"

Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко вважає, що через непродумані або нав'язані кроки, наша країна серйозно втрачає в плані можливої співпраці з Китаєм.

"Якщо, наприклад, США потрібні були технології Мотор Січі, або ж вони не хотіли, щоб ті потрапили в КНР, хто заважав українській стороні (якщо вона вдає, що захищає власні технології), виставити "лот" на продаж? Наскільки відомо, китайці заплатили за акційний пакет запорізького підприємства 250 млн доларів. Чому б не запропонувати США купити те ж саме, припустимо, за 1 млрд? Тоді можна було б, умовно кажучи, зберегти обличчя перед китайцями. Пояснити: шановні, знаєте, різниця цін в 4 рази не дозволила нам зробити вибір на вашу користь; ми готові в рамках половини цієї суми навіть неустойку заплатити... Але нічого подібного не сталося", — підкреслює експерт.

За його словами, Україну точно не потрібно називати полем бою між США і Китаєм. Швидше — одним з маленьких, периферійних шматочків суші, де можуть відбуватися якісь події, які теоретично можуть трактуватися як частина не зовсім дружньо взаємодії між США і КНР.

"Сумно, що втрачаючи можливості поглиблення співпраці з Китаєм, ми нічого не отримуємо в ракурсі розширення співпраці з США. Взяти те же американське паливо Westinghousе для наших ядерних реакторів. Якби мова йшла про інвестиції, ми би зараз говорили не про його закупівлі, а про створення спільного підприємства на території України — і виробництві ядерного палива з українського ж сировини", — каже Юрій Гаврилечко.

На його думку, щоби ситуація змінилася, Україна повинна стати суб'єктом політики, а не об'єктом.

"А щоб стати суб'єктом політики, український істеблішмент повинен, нарешті, трансформуватися, еволюціонувати в еліту. Без цього ніякі зміни ситуації неможливі в принципі, — упевнений експерт. — Бо істеблішмент — це завжди обслуга, а еліта — це завжди патріоти. Обслуга ж не буває патріотичною".

Раніше стало відомо, яка частина української економіки знаходиться в тіні.