Глава української делегації на переговорах з Росією, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія виступив із низкою тез щодо підготовки "мирних угод". Так, за його словами, питання нейтрального статусу нашої держави буде винесене на всеукраїнський референдум; драфти документів нібито вже достатньо напрацьовано для того, щоб проводити прямі консультації між президентами України та РФ; найгострішим залишається питання щодо Криму.
Колаж "Коментарі" Д.Романюк
Говорячи про гарантії безпеки, Арахамія акцентував увагу, що ми не підпишемо документа, якщо РФ матиме право вето. Також повідомив , як реагують країни, яким ми запропонували стати гарантами. І пояснив позицію Китаю. Експерти оцінили перебіг переговорів та їхні перспективи спеціально для видання "Коментарі".
Майбутнє України – у жорстких гарантіях та різних конфігураціях регіональних союзів
Політтехнолог Борис Тізенгаузен звертає увагу, що після зустрічі української та російської делегацій у Стамбулі стало зрозуміліше, про що говорили на попередніх раундах.
"До цього широкий загал особливо не посвячували в деталі. Швидше за все, щоб сформувати конкретний перелік пунктів, який можна було б обговорювати – в інформаційному полі, зокрема. Україна пропонує доволі зрозумілі пункти. Але вони, як зрозуміло, мають бути підтримані РФ, і навіть бути затвердженими на всеукраїнському референдумі. Йдеться, зокрема, про позаблоковий статус та отримання під нього чітких гарантій безпеки. І тут є певніші різночитання, критика щодо того, чи може Росія бути серед таких гарантів, якими мають бути ці гарантії", – наголошує експерт.
На сьогоднішній день бажання стати такими гарантами підтвердили Німеччина, Італія, Туреччина.
"Добре б підтягнути під це США чи ту ж Великобританію – ядерну державу з добрим флотом. Все це можливе. Але поки що потенційні країни-гаранти хочуть почути механіку запровадження таких гарантій. Якою є послідовність дій, що це за дії, чи потрібно буде закривати небо, хто це повинен робити, протягом якого часу, якими силами – і таке інше. Коли ця механіка буде напрацьована, можливо, країни почнуть активно підписуватися під цією пропозицією", – вважає Борис Тізенгаузен.
Щодо винесення на референдум питання позаблокового, без'ядерного статусу України, то ми і так без ядерної зброї і поза будь-якими блоками, нагадує він. І дуже схоже, що особливо нас у НАТО не ждуть.
"Так що майбутнє України – у жорстких гарантіях та різних конфігураціях регіональних спілок. Чому саме регіональні? Тому що це – коротке логістичне плече, спільність регіональних інтересів тощо", – пояснює експерт.
На його думку, реакція російських функціонерів (тих Піскова, Лаврова) на українські пропозиції стримано оптимістична. Вони кажуть, що є як певне розуміння, так і розбіжність у ряді моментів.
"Каменем спотикання залишається питання територіальної цілісності України. Наша сторона жорстко (і вірно) каже, що не готова на поступки цих питань. У тому числі – на визнання Криму російським. І пропонує винести питання за дужки (ті самі 15 років обговорення з підтвердженими гарантіями, а не вирішення питання військовим шляхом). Думаю, це було б розумним компромісом", – зазначає Борис Тізенгаузен.
При цьому, продовжує він, треба пам'ятати, що в Путіна – 9 травня на носі. І йому треба під "сакральну дату" продемонструвати росіянам хоч якусь "перемогу". Що підштовхуватиме країну-агресора трохи швидше думати з приводу запропонованих Україною пунктів угоди.
"І тут багато залежить від того, якою буде ситуація на фронті. Вже зрозуміло, що відмовившись від планів захоплення більшості великих міст України, включаючи Київ, росіяни намагатимуться здобути перемогу на двох напрямках. Перше – вихід на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей та фіксація псевдореспублік саме в цих "кордонах". Друге – захоплення чи утримання частини або загалом Херсонської області (вода для Криму тощо). Все це стане інструментом тиску на Україну в переговорному процесі або, якщо той застопориться, – у затяжній війні. Тому нічого доброго від РФ не чекаємо, – прогнозує Борис Тізенгаузен. – Але поразка та втеча російських військ з Київського та Чернігівського напрямів відкрили двері для передачі Україні ще більш серйозного озброєння. Партнери бачать, що ми успішно б'ємо ворога. І це зміцнює наші переговорні позиції".
Сторони ще далекі від остаточного узгодження позицій
На думку політичного експерта, директора Communication group Володимира Манько, риторика сторін у процесі переговорів останнім часом зважена та навіть компліментарна. Що, зазначає експерт, має свідчити про прогрес у відповідності до фінального тексту мирної угоди.
"Але подібна поведінка – дипломатичний прийом. Насправді сторони ще далекі від остаточного узгодження позицій", – вважає Володимир Манько.
Він наголошує, що Росія хоче демілітаризовану, неядерну, нейтральну та бажано ще й денацифіковану (хоча ця вимога нібито вже знята) Україну – без Криму та Донбасу.
"Такій Україні Росія готова надати гарантії безпеки разом із іншими країнами. Наша делегація ставить питання номер один – виведення російських військ на позиції до 24 лютого. Почасти Росія це зробила – Київщина вже вільна, Чернігівщина та Сумщина звільняються. Але тут справа не так у добрій волі країни-агресора, як у грамотних діях ЗСУ, – зазначає експерт. – Водночас посилюється наступ окупантів на Донбасі, збільшується кількість ракетних обстрілів по інфраструктурі. Тож і війна, і переговори – продовжуються. І результат переговорів, остаточний вид майбутньої угоди безпосередньо залежатимуть від становища на фронтах".
Як повідомляв портал, президент США Джо Байден заявив (щоправда, без вагомих доказів), що є деякі ознаки того, що президент РФ Володимир Путін самоізолюється та карає деяких своїх радників через провали кампанії в Україні.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.