Вірменія на межі духовного вибуху: арешти ієрархів, тиск на Католикоса і "реформа" під контролем держави
У Вірменії вище духовенство опинилося під слідством, а влада ініціює реформу Церкви на тлі гострої політичної кризи
У Вірменії загострюється конфлікт між державною владою та Вірменською Апостольською Церквою. Про це повідомляє Christian Today, наголошуючи на серії арештів ієрархів та зростаючому політичному тиску на духовне керівництво країни.
Однією з ключових фігур у справі став архієпископ Баграт Галстанян, який уже близько пів року перебуває під вартою. Йому інкримінують "тероризм" після організації мирної ходи проти політики прем’єр-міністра Нікол Пашинян. Йдеться про акції протесту, що відбувалися на тлі внутрішньополітичної напруги та суспільної дискусії щодо курсу уряду.
Разом із Галстаняном, за інформацією видання, понад десяток кліриків або перебувають під домашнім арештом, або стали фігурантами кримінальних проваджень. Формулювання звинувачень викликало резонанс у релігійних та правозахисних колах, оскільки протестні дії духовенства позиціонувалися як мирні.
Паралельно прем’єр Пашинян відкрито закликав до відставки Католикоса всіх вірмен Гарегін II. Крім того, було створено спеціальний комітет із "реформи" Церкви, який, за оцінками критиків, може означати посилення державного контролю над церковними структурами. У публічному просторі це вже спричинило дискусію щодо меж втручання світської влади у справи релігійної інституції.
Експерти, на яких посилається Christian Today, порівнюють ситуацію з історичними прикладами тиску на духовенство в радянський період, зокрема з репресивними практиками 1930-х років. Хоча контекст різний, сам факт кримінального переслідування ієрархів викликає занепокоєння серед частини суспільства.
Окремо підкреслюється геополітичний вимір ситуації. У матеріалах згадується, що ослаблення позицій Церкви може відповідати інтересам зовнішніх гравців – зокрема Азербайджану та Туреччини, які мають складні відносини з Вірменією. Деякі аналітики вважають, що Церква традиційно відіграє роль духовної опори національної ідентичності, а тому стає чинником у політичних переговорах.
Водночас західні уряди поки що не зробили гучних заяв щодо ситуації навколо Вірменської Апостольської Церкви. Це пояснюють складною регіональною конфігурацією безпеки та пріоритетами зовнішньої політики.
На цьому тлі вірменське суспільство опинилося перед складним вибором між політичною модернізацією держави та збереженням традиційної ролі Церкви. Питання свободи віросповідання та автономії релігійних інституцій стає центральним у внутрішньому порядку денному країни. Подальший розвиток подій може мати довгострокові наслідки не лише для релігійної сфери, а й для стабільності Вірменії загалом.
Читайте також в "Коментарях", що у Росії черговий релігійний скандал – громадянина Узбекистану оштрафували на 30 тисяч рублів і постановили примусово видворити з країни через здійснення щоденного намазу в кімнаті гуртожитку.
Також раніше ми повідомляли, що Папа Римський не підтримав участь у Peace Council Дональда Трампа.