logo_ukra

BTC/USD

96248.04

ETH/USD

3310.86

LTC/USD

93.93

USD/UAH

41.65

EUR/UAH

43.85

RU UA
lang

Мова

UA RU
youtube telegram
Політика
Бізнес
Світ
Суспільство
Здоров'я
Стиль життя
HI-tech
Спорт
Зірки
Чоловіки
Досьє
comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Політика зовнішня політика Україна і Туреччина провели консультації в форматі "Квадрига": що це означає
commentss НОВИНИ Всі новини

Україна і Туреччина провели консультації в форматі "Квадрига": що це означає

Учасники консультацій обмінялися думками щодо перспектив вирішення конфліктів в регіонах Близького Сходу, Північної Африки, Східного Середземномор'я і Кавказу

25 березня 2021, 03:57
Поділіться публікацією:
Автор:
avatar

Ольга Чародий

24 березня в Анкарі відбулися політико-оборонні консультації уповноважених представників міністерств закордонних справ і оборони України і Туреччини — національних координаторів формату двосторонньої взаємодії "Квадрига". Про перспективи українсько-турецьких відносин, про те, де і як ми співпрацюємо і можемо співпрацювати, розповіла порталу "Коментарі" кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Євгена Габер.

Україна і Туреччина провели консультації в форматі "Квадрига": що це означає

Україна і Туреччина провели консультації (фото з відкритих джерел)

  "Для України, перш за все, важлива політична підтримка з боку Туреччини територіальної цілісності нашої країни, невизнання нелегальної анексії Кримського півострова Росією. Це важливо у всіх аспектах. На рівні політично і дипломатичних заяв, практичної реалізації. Мова про відмову від ведення будь-яких проектів, пов'язаних з півостровом, від заходу турецьких суден в порти Криму і Севастополя, від візитів туди на офіційному рівні. І ми бачимо розуміння турецької сторони на цьому напрямку", — зазначає Євгенія Габер.

За її словами, ще важливий один трек на цьому напрямку — кримськотатарський.

"Все, що стосується підтримки офіційною Анкарою кримських татар. Це, наприклад, допомогу і участь Туреччини в переговорах з російською стороною з приводу звільнення незаконно утримуваних громадян України, в тому числі кримських татар, — і на території Криму, і на території РФ, — пояснює експерт. — Ще один момент — Кримська платформа. Участь в ній Туреччини — це не тільки знак солідарності з Україною, а й сигнал зовні. Для багатьох країн тюркського світу позиція Туреччини є важливою. Так що і в рамках Кримської платформи, і в рамках інших міжнародних організацій (ООН і так далі) ми розраховуємо на допомогу Туреччині. У тому числі в контактах з мусульманськими країнами. Там, де Україна не має достатнього дипломатичного ресурсу, наші турецькі партнери можуть озвучувати важливі для нас тези, співзвучні з їх позицією".

Це один важливий напрямок — військово-технічне, співробітництво в оборонно-промисловому комплексі.

"Є багато совісних проектів, які знаходяться на різних стадіях реалізації. Це і постачання турецьких систем зв'язку для Озброєних сил України (компанія Aselsan), і співпраця з безпілотників, в тому числі Bayraktar TB2. Співпраця йде активне. ДП "Івченко-Прогрес", поставляє українські двигуни для обладнання турецьких безпілотників. Зараз ми БПЛА закуповуємо, але на майбутнє йдеться, що на території України може бути створено спільне підприємство з виробництва і крупно-вузлової зборки безпілотників. Також розвивається співробітництво в авіаційній сфері. Турецька сторона зацікавлена не тільки в наших авіаційних двигунах, але і в закупівлі Ан-178, нашого середньомагістрального літака", — підкреслює Євгенія Габер.

Ще напрямок — модернізація турецької техніки. Кілька років тому був укладений контракт на модернізацію українськими фахівцями багатоцільових вертольотів Мі-17 Головного командування жандармерії Туреччини.

"Також все, що стосується бойових модулів для бронетехніки — двигуни, трансмісія. Все, що українська сторона може виробляти, а турецька готова закуповувати. Є і більш дрібні контракти, проекти на ранніх стадіях, про які поки говорити рано, — відзначає експерт. — Протягом 2020 року між Україною і Туреччиною було підписано ряд угод. У тому числі рамкову — про військово-технічне співробітництво. Воно створює фінансові та правові рамки для реалізації всіх проектів в оборонці. Також є угода про надання фінансової допомоги турецькою стороною Україні — для закупівлі в Туреччині певних видів товарів для потреб ЗСУ, для підготовки українських військових на базі турецьких навчальних центрів. Все це доповнює, робить більш загальною картину співпраці між нашими країнами у військово-технічній сфері".

Говорячи про "Квадрига" (зустрічі в форматі 2 + 2 — глави МЗС і Міноборони), Євген Габер назвала його можливістю підкреслити стратегічний характер двосторонніх відносин і послати важливі сигнали зовні.

"Будь-які зустрічі такого рівня пильно моніторяться усіма країнами регіону, — пояснює експерт. — У тому числі, безумовно, Росією. Вони в черговий раз підкреслюють нашу близькість і солідарність з Туреччиною з багатьох питань щодо безпеки в регіоні, по багатьох процесам, які відбуваються в Чорноморському басейні і не тільки".

Характеризуючи торгові відносини між нашими країнами, Євгенія Габер нагадала, що Угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ) поки не підписано.

"Кожна зі сторін намагається захистити національного виробника. І є група товарів, за якими позиції ще належить узгодити. Але головне, що політична воля про ЗВТ є, — підкреслює експерт. — А ще для нас цікавий турецький досвід державно-приватного партнерства. У цій сфері Туреччина зробила крок вперед, нам є йому повчитися. Ще напрямок — створення технопарків, промислово-індустріальних зон. Успішний турецький досвід створення таких кластерів для розвитку промисловості для нас цікавий і корисний".

Ложкою дьогтю є співпраця турецьких сторін з РФ по ряду стратегічних проектів. Це і Турецький потік, це і АЕС "Аккую", яку будує Росатом на південному узбережжі Туреччини, це і горезвісна закупівля турками російських зенітних ракетних систем С-400.

"Але це той випадок, коли українська сторона визнає право турецької сторони розвивати відносини з тими партнерами, з якими офіційна Анкара вважає за потрібне. Ми не маємо права втручатися у двосторонні турецько-російські відносини. Що можемо — так це запропонувати свої цікаві проекти, щоб зацікавити Туреччину співпрацювати з тими чи іншими напрямками з Україною, а не з РФ", — резюмує Євгена Габер.

Нагадаємо, секретар РНБО України Олексій Данилов заявив, що Міністерство фінансів вивчає питання про збільшення оборонного фінансування у 2021 році. Про це він заявив сьогодні під час нарад і по оборонного бюджету на 2021.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Теги:

Новини

Всі новини