У американця тремтіли руки: ЗМІ дізналися, як Зеленський поводився з Бессентом у Києві

Президент України Володимир Зеленський справді міг брутально розмовляти з головою міністерства фінансів США Скоттом Бессентом, коли вони обговорювали угоду щодо ресурсів. Скандал вибухнув під час візиту американця до Києва 12 лютого, коли виявилося, що Штати запропонували неприйнятну угоду щодо рідкісноземельних металів і вимагають терміново її підписати. Про це повідомляє портал "Коментарі" із посиланням на Financial Times.

Зеленський був злий на Бессента під час зустрічі. Фото: Офіс президента України

Видання публікує подробиці з посиланням на коментарі анонімного джерела, яке було свідком цієї зустрічі. Як інформує FT, глава Української держави був дуже злий. За дверима офісу Зеленського в Києві нібито спалахнула напруженість щодо майбутнього найважливішого стратегічного альянсу України. Наголошується, що український лідер кричав на Бессента. У статті говориться, що грубий голос, що звучав звідти, не можна було сплутати з чиїмось іншим.

За даними FT, конфлікт Зеленського з Бессентом виник через деталі пропозиції щодо ресурсів України. Українські чиновники також повідомили у Financial Times, що Бессент вимагав від Зеленського підписати угоду негайно. Але український президент відмовився, а після зустрічі заявив журналістам, що обговорення буде продовжено у Мюнхені. При цьому Бессент, стоячи поряд із Зеленським на цьому брифінгу, був "помітно схвильованим", а його руки "тремтіли", пише FT.

"Коментарі" нагадують, що президент США Дональд Трамп в одному зі своїх висловлювань щодо угоди з Україною заявляв, що Зеленський нібито "проспав" зустріч із Бессентом, а потім ніби "грубо поводився" з ним.

"Коментарі" зазначали, що за даними New York Times, у проект нової угоди щодо ресурсів, яку Зеленський відмовився підписати вже 22 лютого, включили ще й доходи від окупованих Росією територій. За даними ЗМІ, у разі повернення цих територій Україною частка надходжень до фонду цих земель становитиме 66%. Умови документу передбачають, що Україна має вносити внески до фонду до того часу, поки він не досягне $500 млрд. Водночас, як пишуть журналісти, США планують реінвестувати частину доходів у відновлення України, зокрема, у надра та інфраструктуру. Однак жодних зобов'язань Штатів у документі знову не прописано. Хоча Україна не завершила угоду 22 лютого, її згода на умови означала б капітуляцію перед американськими вимогами після тижня інтенсивного тиску президента Трампа.

Зазначається також, що Міністр фінансів США Скотт Бессент пояснив, що в рамках угоди доходи від природних ресурсів України, а також інфраструктурних активів будуть направлені до спеціального фонду для довгострокового відновлення та розвитку. США отримають економічні та управлінські права у цьому фонді, що, за словами Бессента, забезпечить прозорість та підзвітність. Однак він наголосив, що США нібито "не володітимуть фізичними активами України і не збільшать її боргове навантаження".

"Коментарі" писали, що Україна відкинула наполегливі пропозиції США створити фонд на суму 500 млрд. доларів для цієї угоди. Фонд мав компенсувати допомогу, надану США Україні з початку російської агресії. Проте українська сторона стверджує, що реальна сума підтримки є значно нижчою і становить близько 90 мільярдів доларів.