Справа Джуліані: який удар по Україні може нанести витік інформації

Видання CNN отримало ексклюзивний запис телефонної розмови в липні 2019 року між екс-адвокатом колишнього президента Дональда Трампа — Руді Джуліані, американським дипломатом Куртом Волкером і на той момент помічником президента Володимира Зеленського, а нині главою його Офісу — Андрієм Єрмаком.

Рудольф Джуліані - фото з відкритих джерел

Видання повідомляє, що дзвінок був передвісником "сумнозвісної розмови" Трампа із Зеленським і обидві бесіди пізніше стали центральною частиною першого імпічменту Трампа.

Як зазначає телеканал, під час 40-хвилинної розмови Джуліані неодноразово говорив Єрмаку, що Зеленський повинен публічно оголосити про розслідування щодо можливої корупції сина Джо Байдена в Україні, а також про те, що Україна втрутилася у вибори 2016 року, щоб нашкодити Трампу (обидва твердження не відповідають дійсності).

Чи може "справа Джуліані" "збити" когось із українських політиків і чиновників (колишніх і нинішніх)? Чому Україна виявилася "замішаною" (можливо, не по своїй волі) в американські вибори? Щоб розібратися в цих питаннях, видання "Коментарі" звернулося до експертів.

Політичні наслідки з точки зору формування думки про Україну і негативного іміджу — є і будуть

Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно прогнозує, що "плівки Джуліані" нікого не "зіб'ють" у плані реальних юридичних наслідків. Але постраждає імідж України як держави.

"Нещодавно був звіт американських спецслужб, де вказано, що Україна не втручалася на рівні реальних дій (кібератаки або ще щось у цьому роді) в американські вибори. Але частина учасників, в тому числі, які фігурували у зустрічах, у розмовах з тим же Джуліані, можуть залучатися як свідки. Їхні прізвища можуть звучати десь, — пояснює Олеся Яхно.

Політичні ж наслідки з точки зору формування думки про Україну і негативного іміджу — є і будуть. Причому це стосується не тільки окремих персоналій, втручання яких у американські вибори доведено. Як той же нардеп Андрій Деркач, який фігурує в списку санкцій як людина, яка підігравала діям Росії, що грала на користь однієї зі сторін під час президентської кампанії в США. Це — окремі люди, а не держава Україна. Але репутаційно страждає саме наша держава".

На думку аналітика, негативний політичний імідж сформувався і у того ж Єрмака, і в інших людей, які розмовляли, контактували з Джуліані або його людьми.

"Це свідчить про способи ведення міжнародної політики України. І ці способи, на мій погляд, інфантильні, — підкреслює Олеся Яхно. — Тоді, як мені здається, Єрмак і частина інших людей в оточенні Зеленського готові були йти в обхід МЗС, інших інституцій. Шукали, як можна бути корисними США, зокрема під час виборчої кампанії. Вважали, що можна зустрічатися з представниками з однієї зі сторін і таким чином намагатися налагодити відносини між Україною і США.

В результаті була сумнозвісна розмова Трампа із Зеленським. І те, що ця розмова фігурувала в імпічменті Трампа, показало неефективність такого підходу. Що в підсумку можна стати крайніми в цій ситуації і згадуватися у ЗМІ, в розмовах американських політиків у негативному контексті. Ставка на швидкий результат, на зустріч заради зустрічі показала помилковість такого підходу. У підсумку — іміджеві втрати для України".

Аналітик вважає, що в 2019 році Зеленський і його оточення будь що хотіли організувати зустріч із Трампом. І наробили помилок.

"Чомусь цим займалися ОП, СБУ. Усі, крім безпосередньо МЗС і посла України в США Чалого часів Порошенка, якого зняли, але не призначили нового. "Доросла" політика так не працює. Орієнтація на швидкий результат, якісь обхідні шляхи , втягування в "слизьку" тему, аби отримати якусь уявну вигоду і організувати зустріч Трампа із Зеленським, обернулися мінусом для України", — резюмує Олеся Яхно.

Зеленському можуть, якщо не в обличчя, то за очі згадати цю історію

Експерт Українського інституту політики Владислав Дзівідзінський вважає, що Україна не настільки ініціювала і форсувала всі події, пов'язані з протистоянням Трампа і Байдена, скільки її втягнули в них.

"У цій історії є конкретні імена. Це і давній партнер, адвокат, помічник Трампа — Джуліані, який намагався дискредитувати через Україну і ситуацію з Хантером Байденом (був членом правління кіпрського холдингу Burisma, що займається видобутком газу в Україні, тоді як його батько Джо Байден займав пост віце-президента США, що стало приводом для нападок, — прим. ред.) його батька, головного конкурента Трампа на виборах — Джо Байдена.

Є Єрмак, який фігурує на цих плівках, намагаючись вибудувати через Джуліані відносини з на той момент президентом і потенційним переможцем на виборах-2020 (чого не сталося) Трампом. Саме Єрмак, на той момент радник Зеленського, був сполучною ланкою між Джуліані та українським президентом", — підкреслює експерт.

Він також зазначає, що наразі конкретної провини Єрмака немає, оскільки Україна не зробила тих дій, про які американці тоді просили. Юридично звинуватити українське керівництво у чомусь складно.

"Але українська влада більш чутлива до інформаційних оцінок і до настроїв — як всередині країни, так і за її межами. Навіть якщо ця історія не буде розігруватися американським правосуддям за президентства Байдена, у нас досить недругів, починаючи з РФ, які будуть розкручувати тему, звинувачуючи нинішню українську владу у продажності і кон'юнктурності.

Не виключаю, що прізвище Єрмака буде ще не раз "спливати". Можливо, будуть певні дії під час судового процесу, пошуку матеріалів в бік конкретно Єрмака. Не виключаю також спроб американського слідства налагодити співпрацю безпосередньо з українським президентом", — говорить Владислав Дзівідзінський.

Але конкретної загрози бути засудженими ні у Зеленського, ні у Єрмака немає, вважає він. Зате є докази залежності української влади від "заокеанських партнерів".

Експерт зазначає: "Зеленському можуть, якщо не в обличчя, то за очі згадати цю історію. І я не уявляю, яким чином він може її парирувати, відіграти, — зізнався експерт. — Черговий виклик. Якщо хоче мати лояльне ставлення до себе з боку Байдена, йому доведеться йти на поступки, взаємодіяти з американським слідством, занижуючи свій статус".

Прізвище ексгенпрокурора Луценка теж фігурувало у "справі Джуліані". У тому числі на вилучених в нього комп'ютерних файлах.

"Потрібно розуміти, що нині Байден бачить Україну в сфері своїх інтересів. Але тільки, можливо, не в ролі стратегічного партнера, а скоріше знаходиться під зовнішнім впливом. І для реалізації таких планів йому необхідно мати своїх представників тут, — пояснює Владислав Дзівідзінсьиій. — Команда Зеленського на цю роль, схоже, не підходить, тому ставка робиться на прозахідні націонал-патріотичні сили, яких, за фактом, не так багато. На цю нішу претендує насамперед "Європейська солідарність" Порошенка і пов'язаний з ними Луценко. Напевно, тому Байден і Держдеп не хочуть дискредитувати майбутніх потенційних політичних партнерів.

Я більш ніж впевнений, що інформації щодо Луценка у зв'язку зі "справою Джуліані" навіть більше, ніж ми знаємо. Але навряд чи вона буде використана в найближчій перспективі, поки адміністрація Байдена вважає Луценка і Ко якщо не реальними, то хоча б потенційним партнерами".

Раніше портал "Коментарі" писав про нові "плівки Медведчука": як записи розмов вплинуть на Порошенка.