Що Європа хоче від Росії: в РФ їде головний дипломат ЄС

Глава дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель здійснить візит до Москви з 4 по 6 лютого. Європейський політик планує обговорити з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим двосторонні відносини, боротьбу з пандемією, іранську ядерну угоду, конфлікт в Україні, а також арешт Олексія Навального. Про те, які позитивні прориви можуть бути за цими темами та чи варто очікувати великих змін міркували експерти.

Колаж "Коментарів" - автор Дмитро Романюк

"Не торг, а узгодження позицій великих гравців"

Говорячи про реальний статус і значущість майбутнього візиту глави дипломатії Європейського союзу Жозепа Борреля в Москву, перш за все, слід враховувати саму природу спільної зовнішньої політики ЄС, яку він собою являє та уособлює. На цьому акцентує доктор політичних наук, професор Валентин Якушик.

"Так, Євросоюз має власну міжнародно-правову суб'єктність, будучи фактично єдиним децентралізованою державою з конфедеративною формою державного устрою. Але при цьому зовнішня політика в його рамках є розділеною і розподіленої між центром "брюссельської бюрократії"  і суб'єктами конфедерації (суверенними державами — членами ЄС), — підкреслює експерт. — Насправді розглянутий центр не настільки впливовий, щоб робити визначальний вплив на характер взаємин країн ЄС з Російською Федерацією".

На думку Валентина Якушика, це пов'язано з двома основними факторами.

Перший — відмінність національних інтересів і, як наслідок цього, політичних (стратегічних і / або тактичних) позицій конкретних країн, що входять в ЄС.

"Особливо яскраво це, наприклад, проявляється в досить чіткої суверенної (державницької) лінії Німеччини щодо труднощів, цілеспрямовано створюваних для завершення будівництва і пуску газопроводу" Північний потік-2 ", — зазначає експерт. — Керівництво Німеччини тактично "лавірує", "рухається зигзагами", але фактично в основному ігнорує нав'язувану йому ззовні "жертовну" лінію і наполегливі "підказки" з боку "принципових партнерів", які спираються як на моральні, так і на правові аргументи (неприйнятність арешту Олексія Навального, збереження ситуації, пов'язаної з обмеженням можливості України здійснювати свої суверенні права на території східного Донбасу і Криму)".

Другим найважливішим фактором Валентин Якушик називає обмеженість реальної геополітичної суб'єктності Європейського Союзу у зв'язку з тим, що основні стратегічні імпульси йдуть з Вашингтона, у кого б там в руках не перебувала влада — у демократів-глобалістів або у їх опонентів — американських "почвенників" (трампістів), певною мірою "ізоляціоністів".

"У тому ж, що стосується політики ЄС і Заходу в цілому щодо Росії, то, як я розумію, ілюзій в Москві немає. Списку санкцій тиск на неї ніхто скасовувати не збирається. При цьому Росія намагається діяти за принципом, викладеному у відомому афоризмі Фрідріха Ніцше: "Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими". Тому переговори як з європейцями, так і з американцями ведуться і будуть вестися. По широкому спектру проблем. Частина з них визначається актуальними об'єктивними обставинами, загальними інтересами та фактично спільністю або близькістю позицій. Це і проблематика Covid-19, і іранської ядерної програми й т.п. І тут йде зовсім торг, а узгодження позицій між сильними гравцями у світовій політиці", — пояснює експерт.

Водночас по ряду принципових питань знайти розумні компромісні рішення навряд чи вдасться, прогнозує Валентин Якушик: "Там будуть і далі використовуватися методи тиску на "больові точки" противника. Проблема з арештами Олексія Навального і його прихильників — саме такого роду. У 2021 році Росію будуть "хитати". Має бути гостра, багатоетапна і багаторівнева боротьба, з несподіваними поворотами та продовженнями, в тому числі й на полях інших (не нинішній основних) суб'єктів геополітичного і геоекономічного протистояння".

"Кремль не сприймає всерйоз діалог про права людини"

Експерт-міжнародник глава правління неурядової організації "Майдан закордонних справ", член Політради парії "Сила і Честь" Олег Білоколос підкреслює: "Не дивлячись на неодноразові і вельми гучні заяви, що лунають в Європі про необхідність істотного підвищення ролі Євросоюзу в міжнародних справах, його реакція на такі зовнішньополітичні виклики, як ситуація в Білорусі та "Північний потік-2", поки не виглядає по-справжньому єдиної і досить жорсткою. Не стала такою і реакція ЄС на арешт Навального. І це, мабуть, не випадково".

За словами експерта, не секрет, що останнім часом від деяких представників європейського істеблішменту можна почути фрази про "необхідність перегляду антиросійських санкцій" або "бажаність наведення мостів з Москвою".

"Без сумніву, що в стосунках між Брюсселем і Москвою накопичилася маса непростих питань. Водночас якихось проривів в найближчому майбутньому очікувати не доводиться, — вважає Олег Білоколос. — Як відомо, Кремль явно не сприймає всерйоз діалог з прав людини та іншим свободам, вести який, мабуть, хотів би Євросоюз".

У зв'язку з цим Олег Білоколос звертає увагу на цікаву думку, яку днями висловив один з аналітиків інформаційної служби CNN: коли представник Європейського союзу у закордонних справах і політиці безпеки Боррель зустрінеться з Лавровим, він напевно підніме і некомфортну (для Росії) тематику, але проблема в тому, що єдиний, хто буде відчувати себе некомфортно — це сам Боррель.

Як повідомляв портал "Коментарі", г лава Міністерства закордонних справ РФ Сергій Лавров прокоментував резонансні слова президента Володимира Путіна про зброю для терористів.