logo_ukra

BTC/USD

96590.78

ETH/USD

3291.16

LTC/USD

87.92

USD/UAH

41.60

EUR/UAH

44.20

RU UA
lang

Мова

UA RU
youtube telegram
Політика
Бізнес
Світ
Суспільство
Здоров'я
Стиль життя
HI-tech
Спорт
Зірки
Чоловіки
Досьє
comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Політика зовнішня політика Саміт Україна-ЄС: чи потрібен нам Євросоюз
commentss НОВИНИ Всі новини

Саміт Україна-ЄС: чи потрібен нам Євросоюз

На порядку денному саміту також проблематика співпраці в секторі безпеки і оборони, розвиток ситуації на Донбасі і в окупованому Криму

12 жовтня 2021, 09:51
Поділіться публікацією:
Автор:
avatar

Елизавета Черных

23-й саміт Україна-ЄС відбудеться 12 жовтня в Києві. Планується підписання низки угод, зокрема про спільний авіаційний простір, який називають угодою про "відкрите небо".

Саміт Україна-ЄС: чи потрібен нам Євросоюз

Саміт Україна-ЄС: чи потрібен нам Євросоюз - фото з відкритих джерел

Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Хосеп Боррель запевняє, що Україна вже дуже близька до ЄС. Але, мовляв, треба продовжувати реформи.

Експерти для видання "Коментарі" оцінили прийдешній саміт, нинішні відносини України з ЄС та перспективи їхнього розвитку.

На жаль, у нинішніх відносинах з ЄС Україна виступає в ролі прохача

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков зазначає, що угода про "відкрите небо" — досить довгограюча тема.

"Вона спливала ще в 2012 році, під Євро-2012. Тоді головним протидіячем були Міжнародні авіалінії України (МАУ), які не хотіли, щоб сюди зайшли західні компанії, конкуренти, здатні виконувати, в тому числі, внутрішні маршрути. Сподіваюся, зараз ця угода буде підписана, що призведе до пожвавлення авіаперевезень, до зниження цін на авіаквитки (за рахунок конкуренції). Ну і з точки зору інтеграції України в транспортні авіаційні відносини, це досить позитивно ", — підкреслює експерт.

Сам саміт Україна-ЄС він називає протокольним заходом. Прогнозує, що європейці традиційного будуть завіряти Україну, що вона готова до євроінтеграції, близька до неї. Але якихось конкретних термінів вступу нашої країни в ЄС не назвуть.

"І це, швидше за все, не стільки через якусь недореформованість України, скільки через те, що бажання приймати нас до Євросоюзу немає у самих його членів. Там є певні внутрішні проблеми, є Західні Балкани, які стоять на черзі. Та й ситуація в самій Україні не сприяє поки прискоренню євроінтеграції", — пояснює Олексій Плотніков.

За його словами, було б логічно почати процес корекції Угоди про асоціацію, Угоди про зону вільної торгівлі. Практика застосування виявила масу проблем, пов'язаних із квотуванням, обмеженнями на сертифікацію, низкою інших питань.

"Сам по собі саміт досить корисний, так як будь-які контакти на міжнародному рівні — позитив. Особливо з урахуванням того, що Україні свого часу прописали євроінтеграційний і євроатлантичний курс до Конституції. В цьому ракурсі — логічно спілкуватися з європейськими партнерами на всіляких майданчиках, — вважає Олексій Плотніков. — На жаль, у нинішніх відносинах з ЄС Україна виступає в ролі прохача. Причому останнім часом — агресивного прохача. Наша влада випрошує якісь особливі умови, перспективи членства, додаткові пільги, увагу. Мовляв, ми захищаємо всю Європу, стоїмо на зовнішніх рубежах ЄС. Не дивно, що за відсутності конструктиву і присутності такого роду агресивного тиску, увага до України з боку ЄС зникла".

Через великий вплив, в тому числі корупційний, з боку РФ, відносини України з ЄС, схоже, не складуться

Економічний і політичний експерт Тарас Загородній зізнався, що є прихильником переходу у відносинах з усіма країнами, включаючи європейські, на прагматичні. В першу чергу — у галузі економіки.

"Я не бачу по лінії Україна-ЄС партнерських відносин. Швидше за все спроби вибудувати односторонні відносини. Коли, умовно кажучи, на нас заробляють, а ми мало заробляємо, особливо в Європі, — говорить експерт. — Важливий перегляд квот на поставки, в першу чергу, промислової продукції, на територію ЄС. Перегляд інших експортних обмежень. Наприклад, українські виробники не можуть вільно брати участь у тендерах в ЄС. Нерівноправні відносини".

Звертає Тарас Загородній увагу і на ситуацію з "Північним потоком-2". Він уже добудований, незважаючи на те, що Україна і ряд інших країн вважає ПП-2 енергетичною зброєю Росії. Тепер стоїть питання сертифікації.

"Цікаво подивитися, наскільки європейські структури зможуть витримати відповідність своїм же принципам, які вони декларують. Згідно з третім енергопакетом, постачальник і виробник газу не може бути в тому числі власником газопроводів. А у випадку з СП-2, де Газпром безпосередньо бере участь, виявляється, все можна. Тобто, ми бачимо, як у представників ЄС, коли мова йде про особисті інтереси, слова розходяться з ділом", — акцентує експерт.

На його думку, Україні не варто безоглядно імплементувати все з європейського досвіду. Адже далеко не все звідти корисно в наших реаліях.

"Мене не влаштовує в стосунках з ЄС і те, що вимоги до нас ростуть, особливо в частині економіки (зробіть те, зробіть це, візьміть кредит), а конкретних термінів щодо виконання обіцянок зі сторін Євросоюзу — немає. Це дуже нагадує історію відносин ЄС з Туреччиною. 20 років морочили голову туркам європерспективи. В результаті Ердоган плюнув на це і де-факто будує нову Османську Імперію. І тепер ЄС домовляється з Туреччиною вже на інших умовах, — акцентує Тарас Загородній. — Коли стоїть питання грошей, ЄС гранично жорстко і часом жорстоко відстоює свої інтереси, забуваючи про європейські цінності. При цьому, не даючи тій же Україні захищати свої національні інтереси. Хочеться чітко розуміти — чи чекають нас взагалі в ЄС. Щоб ми не ставили безглузді цілі. А через великий вплив, в тому числі корупційний, з боку РФ, відносини України з ЄС, схоже, не складуться. І чи не варто нам в такому випадку зробити ставку на вибудовування двосторонніх відносин, в першу чергу, з країнами Східної і Центральної Європи. Можливо, куди логічніше самим ставати центром тяжіння для багатьох країн ".

У України повинна бути прагматична політика щодо Євросоюзу

Експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Данило Монін вважає, що процес Україна ЄС — це нескінченна тема піару для політиків. При цьому абсолютно вже байдужа громадянам.

"Звичайним українцям цікаво мати можливість безперешкодно їздити в Європу. Але зараз з цим проблеми в зв'язку з ковідними обмеженнями. Економічно ж об'єднуватися з ЄС,  яким цікаві тільки наші сировинні ресурси, нам навряд чи слід. Українські трудові ресурси  вже працюють на Європу. В цілому ж економічна політика Європи — це про стагнацію в економіці на найближче десятиліття", — попереджає Данило Монін.

Він упевнений, що якщо ми будемо сліпо слідувати всім порадам "європейських партнерів", гарантовано залишимося найбіднішою країною Європи.

"У України повинна бути прагматична політика щодо Євросоюзу. Політика, побудована на українських інтересах, — підкреслює експерт. — А бігти в ЄС безоглядно і бездумно нам точно не треба! "

Раніше "Коментарі" писали, в чому суть конфлікту між Польщею та Євросоюзом.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
Теги:

Новини

Всі новини