Головна Новини Політика зовнішня політика Російсько-український конфлікт: що не так із переговорами – і що робити Києву
commentss НОВИНИ Всі новини

Російсько-український конфлікт: що не так із переговорами – і що робити Києву

Експерти розповіли, чому Німеччина та деякі інші європейські країни можуть діяти не на користь України, а також – яку позицію нашій владі варто зайняти у "Нормандському форматі"

27 січня 2022, 18:20 comments1081
Поділіться публікацією:

Російсько-український конфлікт: що не так із переговорами – і що робити Києву

Чи допоможе Нормандський формат встановити мир на українських теренах, колаж "Коментарі" Д.Романюк

У контексті позиції Німеччини щодо не постачання зброї в Україну, блокування нашого шляху до НАТО (почалося ще в 2008 році, на Бухарестському саміті), відстоювання "Північного потоку-2", присутність цієї країни Нормандському форматі видається більш вигідною РФ, ніж Україні. Та й до самого формату як реального шляху виходу з російсько-українського конфлікту не шляхом капітуляції Києва – є питання. "Коментарі" обговорили цю тему, особливо актуальну у ракурсі поновлення зустрічей у Нормандському форматі, з експертами.

Нормандський формат і "мінський переговорний процес" Росія використовує виключно як ширму для реалізації своїх агресивних планів

Нардеп V, VI та VII скликань, екс-заступник голови Радміну Автономної Республіки Крим, голова Всеукраїнського громадського руху "Сила права" Андрій Сенченко впевнений, що головне для нас – позиція української влади, озвучена главою МЗС Дмитром Кулебою напередодні Паризької зустрічі політичних радників. А саме: "Україна не дозволить нікому нав'язати нам якісь поступки".

На думку експерта, зараз як ніколи важливо, незалежно від політичних уподобань, продемонструвати широку громадську підтримку такої позиції.

"Треба усім сторонам різних переговорів та консультацій чітко дати зрозуміти, що це воля українського народу і жодні пропозиції, варіанти розвитку подій, які шкодять українському суверенітету, нами всіма прийняті не будуть", – пояснює Андрій Сенченко.

Він акцентує, що Паризька зустріч та попередні події супроводжувалися синхронною риторикою російських політиків, представників влади та пропагандистських військ, які активно нав'язували всьому світу брехливі наративи Кремля.

"На жаль, такі, по суті, агресивні зусилля продовжують ефективно впливати на громадську думку на Заході. Принаймні у країнах, яким зручно в це вірити, – вважає експерт. – Для того, щоб звузити поле для маневру політиків та лідерів частини західних країн, які готові поторгувати національними інтересами України, нам важливо робити не лише жорсткі "рамкові заяви". Ми повинні усьому світові доказово продемонструвати, що Нормандський формат (НФ) та "мінський переговорний процес" Росія використовує виключно як ширму для реалізації своїх агресивних планів".
"ЛНР" та "ДНР" взяті під політичний протекторат російської правлячої партії "Єдина Росія": у Держдумі готуються до їхнього визнання

Кремлівський план "А" під час підписання "мінських угод" складався, за словами Андрія Сенченка, у намірі інтегрувати в тіло України на правах конфедеративних утворень створені нею кримінальні анклави "ЛНР" та "ДНР". При цьому геть-чисто відкидалася сама ідея відновлення українського суверенітету на цих територіях. Вони де-факто мали залишатися під політичним протекторатом РФ.

"Пізніше, – продовжує експерт, – з'явився план "Б", який не відкидає попереднього, але дозволяє Кремлю ефективніше маневрувати та шантажувати Україну та весь світ. За ширмою мінської балаканини Москва фактично провела операцію зі створення на цих окупованих територіях всіх атрибутів, властивих "автономіям" у складі РФ. Сьогодні ці території зусиллями Кремля та його маріонеток фактично стали "самостійними республіками" російської державності за духом та устроєм життя. Вони повністю інтегровані у російський суспільно-політичний, нормативно-правовий, культурно-історичний, фінансово-економічний, митний та військовий простір. З однією лише різницею, що для російського народу таке життя – це, з одного боку, історична даність, а з іншого – їхній вибір, а для громадян України, які живуть на цих територіях, – результат військового насильства".

Андрій Сенченко звертає увагу на те, що ми звично обговорюємо події на лінії фронту. А що за нею?

"А там ходять рублі, за російськими підручниками навчають дітей, діють російські пропагандистські структури, російська репресивна система, знаходяться російські війська. Все українське на окупованих теренах планомірно знищується. Більше того, керівники окупаційних адміністрацій офіційно на доктринальному рівні заявляють, що майбутнє "республік" – тільки з Росією, а Україна як держава має бути знищена, і на її території має бути створена нова російська держава. Відверто ворожі Україні утворення, які називають Москвою "ЛНР" і "ДНР", взяті під політичний протекторат російської правлячої партії "Єдина Росія". На сьогодні практично очевидною є підготовка до їхнього визнання та відкритого взяття під військовий протекторат з офіційним введенням російських військ та техніки з виходом на лінію дотику", – зазначає Андрій Сенченко.

Це, наголошує він, нова геополітична реальність, яка виходить за межі "мінських угод" і, очевидно, вимагає осмислення – і владою, і суспільством всередині України. І, що не менш важливо, серйозної розмови з нашими західними, зокрема заокеанськими партнерами.

Експерт упевнений: "мінські домовленості" в їхній розрекламованій "безальтернативності" на довгі вісім років повисли кайданами на Україні. А Росія досі використовує їх не лише як ширму для подальшої реалізації своїх агресивних планів, а й як запобіжник від появи по-справжньому ефективної міжнародної коаліції з примусу Кремля до миру та безумовного повернення всіх окупованих територій України.

"На жаль, досі так і не дано об'єктивної оцінки самому факту підписання антиукраїнських за своєю суттю "мінських домовленостей". Напевно раніше це диктувалося небажанням загострювати оцінки, пов'язані з діями Франції та Німеччини як учасників НФ. Але через багато років ми дійшли до необхідності говорити незручну для нормандських співрозмовників правду, – вважає Андрій Сенченко. – Говорити, що настала година істини, – проявилося велике бажання тієї ж Німеччини торгувати з Росією та вирішувати проблему за рахунок України, ніж разом з Україною наполягати на відновленні міжнародного права та загальновизнаних кордонів".
Далеко не проукраїнська політика Франції та Німеччини ніяк не впливає на припинення війни на Донбасі

Позиція Парижа також аж ніяк не проукраїнська, зазначає експерт. Відмінності від Берліна простежуються хіба що на рівні лексико-граматичних мовних відмінностей – прагматично жорстка німецька та яскрава та образна французька. А суть та сама.

"Історія та наше прагнення повернутися до мирного життя вимагають чесної відповіді на запитання про те, як ми самі опинилися у цій пастці "мінських домовленостей", освячених Петром Порошенком? Що це було? Дурість? Боягузтво? Нездатність протистояти тиску та захищати свою країну? Чи меркантильні інтереси та непублічні домовленості? Не відкидаю, на якомусь етапі ці домовленості розглядалися як можливість зупинити гарячу фазу війни. Але в результаті все вилилося в систему взаємовідносин, яка не дозволяє закінчити цю війну визволенням наших територій і повним відновленням суверенітету", – каже Андрій Сенченко.

На його думку, сьогодні в НФ, навіть у разі зміни позиції Німеччини та Франції на чітко проукраїнську, досягти бажаного українським народом результату неможливо.

"Тому потрібно, не перекреслюючи НФ, переосмислити ситуацію, виробити нову стратегію України щодо повного відновлення суверенітету та територіальної цілісності, – зазначає експерт. – Звичайно, вихід із ситуації навряд чи перебуває лише в руках сьогоднішньої української влади. Але тільки ми кровно зацікавлені у ньому і можемо змінити перебіг подій. За нами – право українського народу на мирне життя на своїй землі. За Росією – агресія, брехня та тисячі людських жертв. Нова стратегія України має стати максимально публічною та аргументованою. Такою, що дозволяє з будь-якої трибуни, через будь-які ЗМІ, звертаючись за підтримкою до демократичних країн, аргументовано говорити із суспільством у кожній із них. Тоді і політиками не буде куди звернути ... "
Є серйозні занепокоєння щодо ролі Німеччини в Нормандському форматі та її позиції щодо Російської Федерації

Ветеран зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан погоджується з тим, що Німеччина явно випадає з ансамблю країн, які не словом, а справою підтримують Україну. У тому числі – озброєнням.

"Як наслідок – Німеччина отримує дедалі більше негативних оцінок і всередині ЄС, і від США, і в українському суспільстві. При тому що ФРН має перед нами історичні зобов'язання, моральний обов'язок за злочини гітлерівської Німеччини під час Другої світової війни. Тоді загинуло 8 мільйонів українців, а Україна зазнала збитків приблизно на півтрильйона доларів США. Так, Німеччина надає нам певну економічну підтримку. Але виникають серйозні побоювання щодо її ролі у Нормандському форматі та її позиції у контексті врегулювання ситуації з російською збройною агресією", – зазначає генерал.

Тривожить його і те, що разом із євроскептицизом у Європі спостерігається і певна єврокапітуляція. В особі тих же Німеччини, Австрії, Нідерландів, частково інших країн, які стурбовані в контексті санкцій проти РФ тим, що вони можуть зазнати збитків через проблеми в енергетичній сфері.

"І все ж таки, позиції Росії практично на всіх переговорних майданчиках, як показує ситуація, слабші, незважаючи на її "хотелки" та нарощування сил навколо України. І якщо позиція колективного Заходу буде незмінною, спрямованою на підтримку нашої країни – конкретно, предметно, особливо у військово-технічному ключі та міжнародних інституціях – то Путін не зважиться на подальшу агресію щодо України", – наголошує Василь Богдан.

Важливо й те, наголошує він, щоб військово-політичне керівництво України зробило детальний аналіз усіх безпекових проблем.

"Щоб відбувся перерозподіл держбюджету з метою посилення обороноздатності країни. Щоб повною мірою почався випуск озброєнь, які ми можемо виробляти – і САУ "Богдана", і ракетні комплекси "Нептун", і багато іншого, особливо у контексті реалізації ракетної програми. Щоб були грамотно сформовані та відповідним чином оснащені сили територіальної оборони. Щоб активізувалась діяльність українських спецслужб (розвідувальних, контррозвідувальних) – як у контексті отримання достовірної інформації про плани нашого ворога, так і щодо боротьби з розвідувально-підривною діяльністю спецслужб РФ", – резюмує генерал.

Як повідомляв портал "Коментарі", стало відомо, чи німці підтримують позицію уряду щодо блокування постачання зброї Україні.



Читайте Comments.ua в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Обговорення

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!