Головна Новини Політика зовнішня політика Російсько-литовська криза: навіщо Путіну ядерна зброя в Білорусі
commentss НОВИНИ Всі новини

Російсько-литовська криза: навіщо Путіну ядерна зброя в Білорусі

Щоб ще більше вплинути на зговірливість європейців, російський президент задіяв маріонетковий режим Олександра Лукашенка

28 червня 2022, 12:00
Поділіться публікацією:

На зустрічі у Санкт-Петербурзі, 25 червня, президент РФ Володимир Путін та його білоруський колега Олександр Лукашенко домовилися модернізувати винищувачі Су-35 (а не штурмовики Су-25, як повідомлялося раніше), щоб вони могли нести на борту ядерні бомби. Російський президент пообіцяв передати Білорусі оперативно-тактичні комплекси "Іскандер-М", здатні запускати ракети з ядерними боєголовками.

Російсько-литовська криза: навіщо Путіну ядерна зброя в Білорусі

Фото з відкритих джерел

Зустріч Путіна з Лукашенком передував конфлікт із керівництвом Литви. З 21 червня Литва перестала пропускати транспорт із промисловими вантажами з РФ до Калінінградської області. Москва пригрозила Вільнюсу діями у відповідь, якщо блокада не припиниться. Коментарі розбиралися, до яких наслідків для європейської безпеки призведе криза у відносинах Росії та Литви і яке це стосується Україна.

Як Литва покарала Росію?

Калінінградська область географічно затиснута між Польщею та Литвою і не має сухопутного кордону з РФ. За інформацією вантажного агентства "Сократ", доставка вантажів з Росії до Калінінграда можлива або транзитом через Литву, Латвію та Білорусь, або поромом з порту Санкт-Петербурга. До передачі СРСР за підсумками Другої світової війни Калінінградська область була частиною німецької області Східна Пруссія з центром у місті Кенігсберг (Калінінград). Сьогодні там знаходиться база Балтійського флоту РФ та велике військове угруповання.

Введені у березні-квітні 2022 року санкції ЄС проти Росії у відповідь на військове вторгнення в Україну передбачають заборону на ввезення з РФ до країн-членів ЄС металургійної продукції, вугілля, деревини, цементу, добрив, морепродуктів, спиртних напоїв. Тому Литва, будучи членом ЄС, закрила свої кордони для російського транспорту, щоб не допустити влучення заборонених вантажів на свою територію.

Вся складність економічної ситуації, в якій опинилися мешканці Калінінградської області, взагалі нікого не повинна хвилювати. Так само, як росіян не хвилює те, що через морську блокаду Чорноморським флотом РФ українських портів світ опинився на межі продовольчої кризи, подорожчали хліб і олія. До війни Україна була найбільшим експортером соняшника та входила до числа провідних експортерів пшениці, кукурудзи, сої, ріпаку. Який привіт така відповідь.

За інформацією губернатора Калінінградської області Антона Аліханова, литовська блокада торкнулася до 50% вантажів, що постачаються з інших регіонів Росії. Головним чином це стосується будматеріалів, цементу, металів. Жорстка та принципова позиція Вільнюса стала викликом для мешканців Калінінграда. Алиханов навіть закликав населення не панікувати та не скуповувати цемент у величезних кількостях, вважаючи, що поромна переправа нібито дозволить компенсувати втрату можливості доставляти вантажі автотранспортом та залізницею. Ось тільки бравада члена правлячої партії "Єдина Росія" розходиться із реальним станом справ.

Глава калінінградського холдингу "Томас бетон" Ігор Плєшков вважає використання поромів збитковим, оскільки ті обсяги вантажів, які можна за добу доставити у залізничних вагонах, пороми зможуть обробити за місяць. Гендиректор компанії "Транс-Ексім" Юрій П'ятанов вважає, що використання поромів окупиться у разі субсидування з боку держави.

Калінінградська область і так є дотаційним регіоном РФ. У 2022 році планувалося виділити з федерального бюджету 3,5 млрд рублів (понад 64,5 млн доларів) на підтримку Калінінградської області, а в 2020 Аліханов пропонував Путіну підтримати підприємства, чия виручка скоротилася на 30%. Стараннями Литви, російським платникам податків тепер доведеться витрачати ще більше грошей на утримання Калінінграда.

Маленька Литва завдала удару великодержавному самолюбству ядерної супердержави і своїми діями продемонструвала всьому світу, що можливості Росії не безмежні, а Калінінградська область – її слабке місце. У Кремлі не в змозі зробити зовсім нічого, щоб допомогти калінінградцям. Економічні важелі впливу на Литву вже не працюють, оскільки колишня радянська республіка завчасно відмовилася від російської нафти та природного газу.

Що задумали Путін та Лукашенко?

Путін вкотре загрожує ядерною зброєю НАТО, куди входить Литва. Розрахунок на те, щоб пограти на нервах у європейських партнерів Литви і змусити їх переконати прем'єр-міністра Інгріду Шимоніте та президента Гінатаса Науседу піти росіянам на поступки, щоб уникнути нових провокацій РФ біля кордонів альянсу.

Загалом, цього російській владі вдалося досягти. У Європарламенті підготували документ, який дозволяє транспортування вантажів з РФ до Калінінграда через територію ЄС як виняток. Однак президент Литви Гінатас Науседа наголосив, що жодних спеціальних коридорів не буде, незважаючи на погрози з боку Росії. Литва має право накласти вето на такі ініціативи.

Щоб ще більше вплинути на зговірливість європейців, російський президент задіяв маріонетковий режим Олександра Лукашенка. Влада Білорусі вже принесла головний біль Німеччині, Польщі, країнам Балтії, відкривши кордони для нелегалів із мусульманських країн на шляху до ЄС у пошуках політичного притулку. Лукашенко також точить зуб на Литву за раніше введену заборону на відвантаження білоруського калію через порт Клайпеди. Перетворення Білорусі на аналог Північної Кореї з ядерною зброєю не райдужна перспектива для європейської безпеки.

Які наслідки чекають на Європу?

Лукашенко аргументує необхідність модернізації багатоцільових винищувачів Су-35 своїм занепокоєнням щодо тренувальних польотів авіації США та НАТО, здатної нести ядерну зброю. У Росії Су-35 було прийнято на озброєння у 2014 році. Наприкінці січня 2022 року Росія перекинула 12 таких винищувачів на білоруську авіабазу Барановичі у рамках військових навчань Союзної держави. Су-35 може нести на борту вісім тонн авіабомб і ракет, а їхня дальність польоту становить 3,5 тис. км (4,5 тис. км з підвісними паливними баками). З території Білорусі ці винищувачі гіпотетично можуть досягти будь-якої мети в Європі. Відстань від Барановичів до Вільнюса становить 207 км., до Києва – 587 км., до Берліна – 972 км., до Брюсселя – 1,7 тис. км., до Лондона – 2,03 тис. км.

Оперативно-тактичні комплекси "Іскандер-М", які вже знаходяться на бойовому чергуванні в області Калінінграда, можуть комплектуватися квазібалістичними ракетами 9М723 дальністю польоту 500 км з керованою траєкторією на всіх етапах польоту. На них можуть бути встановлені ядерні заряди потужністю 5-50 кілотонн, що значно більше, ніж потужність ядерних бомб, скинутих на Хіросіму та Нагасакі (13-21 кілотон) у серпні 1945 року. Під час польоту 9М723 може випускати спеціальні пастки розміром із дротик, що імітують ракету в інфрачервоному та ультразвуковому полі для протидії протиракетним комплексам.

Якщо методи психологічного тиску та залякування виявляться неефективними, то росіяни та білоруси можуть піти на провокації в районі Сувалкського коридору – литовської території, яка відокремлює Калінінградську область від Білорусі та вважається найуразливішим районом у зоні відповідальності НАТО. Політолог Валерій Карбалевич вважає, що якщо Росія зважиться захопити Сувалки заради створення сухопутного коридору до Калінінграда, то їй не обійтися без Білорусі, звідки логічно наступати.

Проте, в Кремлі навряд чи підуть таким шляхом: у разі нападу на Литву, США та інших країн-членів НАТО доведеться втрутитися в конфлікт, щоб вибити звідти російських окупантів. Інакше США остаточно втратить авторитет у Європі та реномі глобальної держави, а блок НАТО припинить своє існування.

Які наслідки чекають на Україну?

Для України наслідки російсько-литовського конфлікту є подвійними. З одного боку, провокаційна поведінка Путіна і Лукашенка щодо Литви має діяти протверезно на європейські країни та створити передумови для посилення санкцій проти РФ, аж до повної відмови від закупівель російської нафти та мінімізації закупівель природного газу.

Сьогодні діалог із Росією неможливий, її економіку потрібно знищити настільки, наскільки це можливо, щоб позбавити грошей військових витрат. Зустріч Путіна та Лукашенка в Санкт-Петербурзі підтверджує, що російська військова машина становить загрозу не лише безпеці України, але й безпеці окремих країн-членів НАТО.

З іншого боку, не виключено, що Росія знайшла зручний привід у випадку з Литвою для перетворення Білорусі на плацдарм для воєнних дій з Україною. Під приводом захисту від НАТО Росія розмістить у Білорусі винищувачі Су-35 та комплекси "Іскандер-М" і використовуватиме їх для завдання ударів звичайними без'ядерними боєголовками по містах Західної України. Москва може відкрити, таким чином, ще один фронт, щоб відвернути частину ресурсів ЗСУ з донбаського та харківського напрямів.




Читайте Comments.ua в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення


Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!