Провал переговорів в Мінську: до чого веде протистояння

Чергове засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з врегулювання ситуації на Донбасі завершилося провалом. На думку членів української сторони, російська делегація зриває можливості домовитися, фактично знищуючи всі можливості вирішити конфлікт в такому форматі. Росіяни ж наполягають на політичних рухах, звинувачуючи України в зриві домовленостей. Про те, до чого може привести таке дипломатичне протистояння і які фактори можуть зіграти на руку тій чи іншій стороні розповіли українські експерти.

"Не виконувати домовленості — погана тактика"

За словами директора Київського центру політичних досліджень і конфліктології, політолога Михайла Погребинського, сторони викладають  наративи, які не перетинаються. Тобто, одна з них говорить про один аспект переговорів, а інша — про інше.

"Єдине, що є спільне — це те, що йдеться про узгодження дорожніх карт, тобто планів дій по реалізації Мінських угод. Не про власні політичні рухи, а про узгодження загального плану, який передбачає черговість і технологію розв'язання всіх питань, включаючи політичні, — зазначає Михайло Погребинський. — У зв'язку з цим я хочу звернути особливу увагу на те, що 13-го числа була відеоконференція радників глав нормандської четвірки (Н4), про яку довго нічого не було відомо поки 19-го видання "Країна" не оприлюднювала витік від Козака (Дмитро Козак представляє Росію — прим. ред.). А саме — 4-сторінковий документ з викладом узгоджених підсумків цієї зустрічі. Хочу підкреслити, що за минулий тиждень жодна зі сторін цей текст не спростовувала і не підтвердила".

А з цього документа, підкреслює політолог, слід, що Україна взяла на себе зобов'язання на зустрічі внести зміни у свою дорожню карту, щоб привести її у відповідність з Мінською угодою. При цьому радники Н4 "погодилися не пізніше ніж у 10-денний термін провести чергові переговори з метою обговорення ключових розбіжностей (при їх наявності) між Україною та ОРДЛО України за проектом дорожньої карти".

"У 10-денний період після цієї зустрічі, тобто до 23 листопада, не планувалося проведення чергових засідань ТКГ, — продовжує Михайло Погребинський. — Тому було логічним припустити, що пройдуть позачергові засідання ТКГ або політпідгрупи з метою зблизити позиції по "дорожній карті". Там Україна повинна була б, зокрема, представити ті зміни до свого проекту, які на переговорах радників обіцяла внести в "найкоротші терміни". І Україна, дійсно, ініціювала засідання політпідгрупи - спочатку на 17, потім на 19 листопада. Але обидва рази воно не відбувалося — і представники ОРДЛО заявили, що це сталося, тому що Україна не направила ніяких документів для обговорення. Україна, по суті, не представила спростовує версії".

Політологу вдається, що Україна дійсно на зустрічі радників обіцяла змінити свою дорожню карту і для того, щоб узгодити питання в певні на зустрічі терміни ініціювала засідання підгруп. Але в останній момент не наважилася зробити крок, на який Київ погодився на цих переговорах.

"Чому — важко сказати. Але вже тільки після того, як позачергове засідання вдруге було зірвано, Росія оприлюднила зміст розмови радників, — зазначає Михайло Погребинський. — Засідання ТКГ в цю середу нічого не змінило. Можливо, Київ розраховує, що з приходом Байдена (на пост президента США — ред.) Все зміниться в більш сприятливу для нас сторону. Але кулуарно домовлятися на рівні четвірки радників про певні речі й тут же не виконувати домовленості — це демонстрація нездатності, що аж ніяк не є найкращою тактикою".

"Миру на таких переговорах не добитися"

Політичний експерт Сергій Таран наголошує: проблема в тому, що в ТКГ мало що вирішується.

"Росія і Путін хочуть відновити Радянську імперію на пострадянському просторі. І "гарячі точки" на Кавказі, в Молдові, в Україні — спосіб впливу на країни, де росіяни ці самі "гарячі точки" провокували, — вважає Сергій Таран. — Це — довгограюча стратегія Путіна. З жодної з "гарячих точок" РФ не пішла. У тому ж Нагірному Карабасі вона зараз намагається посилити свою присутність. Країни Кавказу, Молдова, Україна можуть змінювати уряди, закони, але стратегія Путіна від цього не змінюється".

А тому, зазначає політексперт, думати, що в ТКГ щось вирішиться через зміну наших представників або генерації нових планів — наївно.

"Завдання таких переговорних груп — щоб Україна використовувала ці майданчики для посилення санкцій проти РФ. Доводячи, що ми виконуємо домовленості, а Росія — ні. Миру на таких переговорах не добитися. Він можливий лише шляхом посилення санкцій проти РФ, посилення нашої армії та євроатлантичної інтеграції України", — упевнений Сергій Таран.

Як повідомляв портал "Коментарі", за словами представника української делегації в ТКГ з мирного врегулювання військового конфлікту на Донбасі Олексія Арестовича, українська сторона вже 4 рази подавала обмінні списки полонених, на відміну від представників РФ.