Повернути Крим: чи є користь від резолюцій ООН

На засіданні Генасамблеї ООН було прийнято проект посиленої резолюції "Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м.Севастополь, Україна, а також частин Чорного та Азовського морів". Про те, чи є толк від подібних резолюцій і які реальні інструменти допоможуть Україні повернути Крим розповіли українські експерти.

"Резолюції дають право застосовувати санкції"

Доктор юридичних наук екс-постпред президента України в АР Крим Борис Бабин впевнений, що резолюції Генеральної асамблеї ООН по Криму дуже важливі.

"Нагадаю, що крім прийнятої як реакція на захоплення півострова резолюції 68/262 року, з 2016 року Генасамблея щорічно приймає "правозахисну" резолюцію по Криму (71/205, 72/190, 73/263, 74/168) і з 2018 року — щорічну резолюцію про мілітаризацію півострова (73/194, 74/17 і нинішня). Хоча ці резолюції, як любить підкреслювати в РФ, не носять для держав зобов'язуючий характер, вони є обов'язковими для самої ООН і всіх підконтрольних міжнародних організацій, їх структур та чиновників, — акцентує експерт. — А саме цей апарат сьогодні забезпечує весь спектр практичних міжнародних відносин — від боротьби з епідеміями до співпраці університетів".

Борис Бабин підкреслює, що по лінійці "правозахисних" резолюцій щорічно по Криму спеціальну доповідь готує Генеральний секретар ООН. Більш високий рівень уваги до проблеми уявити складно. Також резолюції Генасамблеї (і доповіді Генсека ООН), очевидно, будуть використовувати в "кримських справах" міжнародні суди — і ось їх рішення вже будуть обов'язковими для всіх.

"Також, хоча держави не зобов'язані виконувати ці резолюції, вони мають право їх виконувати. Наприклад, застосовуючи до РФ нові санкції, пославшись на текст резолюції, — пояснює експерт. — Крім того, в майбутньому не виключено і прийняття, в рамках деокупації Криму, яка зобов'язуючої резолюції Генеральної асамблеї. Така процедура існує — і вона дозволяє обійти вето Росії як нібито "постійного члена Ради Безпеки ООН". Я кажу "нібито", оскільки в Статуті ООН це крісло досі числиться за СРСР — і РФ займає його виключно "явочним порядком" (що теж рано чи пізно закінчиться)".

"Мілітаризація Криму неприйнятна"

Голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко впевнений, що толк від таких резолюцій є.

"Навіть у вербальному плані. Злодієві постійно говорять — ти злодій, поклади на місце. РФ намагається показати, що питання Криму вирішено і вороття немає. А світова спільнота регулярно (якщо в Радбезі ООН росіяни постійно використовують право вето на незручні для себе питання, то на ГА ООН це не поширюється) говорить — територія Криму не твоя, ти не можеш поводитися, як хочеш, ти — країна-окупант. У цьому — один з сенсів резолюцій — і нинішній, і попередніх", — підкреслює експерт.

Важливим моментом прийнятої резолюції Павло Жовніренко називає і те, що РФ вказують на неприйнятність мілітаризації Криму.

"Підкреслюється, що це несе загрозу регіону і міжнародного порядку. Тобто, бачимо прив'язку питання Криму, конфлікту РФ з Україною, до світового правопорядку, — пояснює експерт. — Звертається увага на ситуацію в Чорноморському регіоні. Піднімається важливість його демілітаризації. І все це пов'язується з необхідністю деокупацію, догляду РФ з Криму, повернення півострова в міжнародне правове поле, в правове поле України".

За словами Павла Жовніренко, питання демілітаризації Чорноморського регіону підіймалося ще в 90-і роки. Тоді проти були Туреччина і РФ.

"Зараз Туреччина може бути "за". Вона досить сильна, що не раз показала росіянам останнім часом. І в Сирії, і на Кавказі, — зазначає експерт. — І, звичайно, важливо актуалізувати Будапештський меморандум. Лише цей формат містить питання Криму. І підпис РФ стоїть під меморандумом. Так що — потрібно закликати до відповіді, а не замовчувати цей найважливіший аспект".

Як повідомляв портал "Коментарі", кримська правозахисниця Ірина Сєдова помітила ряд порушень, які відбуваються в Криму за сприяння Росії.