Сьогодні, 14 лютого, міністр оборони України Олексій Резніков поспілкувався телефоном із міністром оборони Білорусі Віктором Хреніним. Офіційні джерела стверджують, що главам оборонних відомств вдалося домовитися про певний розряд ситуації в контексті проведення військових навчань в обох країнах.
Переговори України та Білорусі - фото з відкритих джерел
Про що свідчить цей крок? Чи справді можна говорити про деескалацію – хоча б на українсько-білоруському напрямі? Чи означає це, що буде знижено і розпал пристрастей на українсько-російському фланзі? Із цими питаннями портал "Коментарі" звернувся до експертів.
Ми не можемо сьогодні розглядати Мінськ як повноцінний суб'єкт міжнародних відносин, здатний приймати адекватні рішення та відповідати за рівень безпеки в регіоні
Соціолог, експерт із комунікацій, керівник дослідницьких проектів Центру соціального інжинірингу "РАНД" ("Розпізнавання та аналіз несистемних дій") Дмитро Громаков упевнений, що розмова між міністрами оборони двох країн свідчить про початок роботи України на інституційному рівні.
"На мою думку, це досить позитивний сигнал. Почати війну завжди легше, ніж її завершити. Київ продемонстрував свою прихильність до дипломатичних шляхів вирішення питань. Тепер крок за білоруською стороною, – зазначає експерт. — Чи зможе вона видворити всі російські війська зі своєї території, забезпечивши цим повернення до доконфліктного стану безпеки наших кордонів?"
На думку Дмитра Громакова, говорити про деескалацію (хоча б на українсько-білоруському напрямку) можна буде лише тоді, коли російський контингент із Білорусі повернеться до своїх пунктів постійної дислокації. Поки що – це нормальний дипломатичний крок у відповідь на аномальну військову активність на українсько-білоруському кордоні.
"Чи можна вірити запевненням білоруської сторони? Думаю, настільки, наскільки ми сьогодні віримо в пацифізм Кремля. Хоча Мінськ і намагається демонструвати стриманішу позицію щодо занепокоєнь своїх сусідів. Наприклад, у сьогоднішніх слуханнях в ОБСЄ на запит країн Балтії Мінськ погодився взяти участь, незважаючи на демонстративне та тотальне ігнорування міжнародних процедур з боку РФ", – звертає увагу експерт.
Дмитро Громаков упевнений, що напруження пристрастей на українсько-російському фланзі знижено не буде, поки російські війська перебувають у мобілізаційному режимі. І наголошує, що зовсім не Білорусь є ініціатором та драйвером напруженості в регіоні.
"Ми не можемо сьогодні розглядати Мінськ як повноцінний суб'єкт міжнародних відносин, здатний приймати адекватні рішення та відповідати за рівень безпеки в регіоні, – акцентує експерт. – Чинний режим у Білорусі легітимований російськими багнетами, які врятували владу Лукашенка у 2020 році. Таким чином, ми маємо справу швидше не з суверенним білоруським урядом, а з "окупаційною адміністрацією" або "колабораціоністським режимом", у якого прав та можливостей не більше, ніж у ватажків ОРДЛО. Але для України сьогоднішні переговори міністрів – це гарна демонстрація готовності до нормального відкритого діалогу із сусідами щодо життєво важливого питання "війни та миру". Вирішення якого має радикальне значення для подальшого існування наших народів".
Сам факт переговорів є позитивним, оскільки залишає можливості для подальшої деескалації
Політолог, викладач Київського національного університету ім. Шевченка, експерт із міжнародної політики Петро Олещук наголошує, що Україна продовжує демонструвати відданість дипломатичному шляху врегулювання конфлікту.
"Незважаючи на те, що ситуація залишається складною, Україна не припиняє спроб за столом переговорів урегулювати всі протиріччя. Не всі подібні ініціативи офіційного Києва зустрічають розуміння інших сторін. Зокрема, ініціативи щодо зустрічі та переговорів президентів України та Росії, висловлені раніше Володимиром Зеленським, залишилися без серйозної відповіді з боку РФ. Але все ж таки вдалося відновити роботу "Нормандського формату". І те, що Україна проводить переговори із білоруською стороною – це логічно", вважає Петро Олещук.
Він пояснює, що так чи інакше Україна не зацікавлена в ескалації з північного напрямку.
"Тяжко говорити, які будуть результати подібних консультацій надалі. Але, у будь-якому разі, сам факт переговорів є позитивним, оскільки залишає можливості для подальшої деескалації", – резюмує експерт.
У випадку сучасних відносин України та Республіки Білорусь направлення військових аташе для спостереження за проведенням військових навчань – це явний політичний прогрес
Колишній працівник СБУ та консультант Комітету Верховної Ради з питань національної оборони безпеки Іван Ступак зазначає:
"Досягнуту телефонну домовленість між міністрами оборони України та Республіки Білорусь оцінюю дуже позитивно і таку, що має позитивну динаміку. Основна домовленість стосується направлення українського військового аташе до РБ для спостереження за ходом проведення спільних навчань Росії та Білорусі "Союзна рішучість". У свою чергу, Республіка Білорусь направить свого військового представника до України для спостереження за проведенням навчань "Заметіль-2022". Хочу зазначити, що направлення військових аташе для спостереження за проведенням військових навчань у сусідніх країнах – це абсолютно нормальна та стандартна практика для мирно сусідніх країн. Однак у разі сучасних відносин України та Республіки Білорусь – це явний політичний прогрес".
Як правило, пояснює Іван Ступак, під дипломатичним прикриттям військових аташе діють кадрові співробітники військової розвідки. Це дозволяє їм правильно оцінити загальний хід і мету навчань, що проводяться, а також зрозуміти яку потенційну загрозу такі навчання можуть завдати країні, яку він представляє.
"Наголошую, домовленість двох міністрів говорить про те, що є надія на зняття або принаймні мінімізацію ймовірності військового вторгнення в Україну з боку Республіки Білорусь", – резюмує експерт.
Раніше на порталі "Коментарі" — Початок військових навчань Білорусі з РФ: чи зростає ризик вторгнення в Україну.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.