Переговори щодо Донбасу: які шанси узгодити нове перемир'я

Під час поїздки в Херсонську область сьогодні, 27 квітня, президент України Володимир Зеленський заявив про необхідність оновлення Мінського формату переговорів щодо Донбасу.

Війна на Донбасі. Колаж: Д. Романюк / Comments.ua

На 28 квітня планується засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) щодо Донбасу, на якому спробують узгодити додаткові заходи з контролю за режимом припинення вогню.

Які шанси узгодити нове перемир'я? Які ризики можуть бути, враховуючи наполегливе бажання Кремля вивести офіційний Київ на прямі переговори із ОРДЛО? "Коментарі" дізналися відповіді в експертів.

"Мінський формат із кожним місяцем все більше втрачає значимість та ефективність"

Політолог, співзасновник консалтингової компанії Good Politics Максим Джигун підкреслює, що Мінський формат з кожним місяцем все більше втрачає значимість та ефективність, які були в нього раніше.

"Не випадково ми чули заяви української сторони, що не будемо брати участь у переговорах безпосередньо в Мінську. Зараз, нагадаю, зустрічі через пандемію проходять в онлайн-форматі. Що потрібно міняти місце проведення зустрічей з огляду на те, що легітимність перебування Лукашенка в статусі президента — під величезним питанням. Ну і з огляду на його стрімке зближення з Кремлем.

Україна почала себе почувати набагато впевненіше, ніж раніше, і починає диктувати свої правила гри. У тому числі, щодо необхідності або видозмінювати Мінські угоди, або створювати нові формати. З огляду на це й низку інших факторів, не думаю, що вдасться досягти саме в рамках Мінського формату якихось серйозних домовленостей. У тому числі, щодо реального припинення вогню", — зазначає Максим Джигун.

На його думку, "Мінськ" заглох, а прописані в ньому пункти плану не відповідають інтересам України. Особливо те, що вибори в ОРДЛО проходять до відновлення Україною контролю за кордоном.

"Путін як кінцевий бенефіціар цих угод не зацікавлений у тому, щоб їх міняти. Для України ж навіть такі хиткі домовленості, які зрідка виникають, — змога за допомогою нехай недовговічного, але все ж перемир'я зберегти життя не лише військовослужбовців, але й цивільних, які також стають жертвами обстрілів. Але не варто розраховувати на те, що будь-які укладені в такому форматі домовленості призведуть до кардинальних змін у ситуації на Донбасі", — попереджає політолог.

Тому, зазначає він, потрібно обов'язково шукати нові формати (в тому числі із залученням США, Великобританії) і нові майданчики для переговорів, припиняти усі спроби Кремля вивести офіційний Київ на прямий діалог із ватажками псевдо-утворень "ДНР" і "ЛНР" — маріонетками російської влади.

"Досить висока ймовірність укладання чергового перемир'я"

Співголова Громадської ініціативи "Права Справа", історик, юрист Дмитро Снєгирьов вважає досить високою ймовірність укладання чергового перемир'я.

"Ми спрацювали на випередження, запропонувавши характер перемир'я, пов'язаний із релігійними святами. На цьому завжди грала Москва, підкреслюючи своє "благочестя" і "здатність домовлятися". Цього разу саме ми поставили РФ на політичну розтяжку. Їй доведеться або погоджуватися, або аргументувати свою відмову від пасхального перемир'я", — пояснює Дмитро Снєгирьов.

При цьому він нагадує, що у нас було вже більше двох десятків подібного роду перемирь. Усі вони швидко зривалися незаконними збройними формуваннями.

"Саме тому нині підіймається питання не просто про чергове перемир'я, а про більш ретельну систему верифікації порушень. Але тут криється ризик. Російська сторона запропонувала, щоб верифікацію проводили представники Спільного центру з контролю і координації питань припинення вогню і стабілізації лінії розмежування сторін на Донбасі (СЦКК) в його нинішньому вигляді. Це пастка. До 2017 року в СЦКК входили українські та російські представники. Вкінці 2017-го росіяни покинули цей центр. Там залишилася тільки українська сторона. Паралельно з цим створили свій варіант СЦКК представники квазіреспублік. Але ми не визнаємо його діяльність і їхні дані. Так ось, якщо ми погоджуємося на пропозицію Москви, на СЦКК в нинішньому вигляді, то, де-юре визнаємо існування квазіреспублік. І виходимо, хоч і на нижчому рівні, на прямий діалог із Донецьком і Луганськом, а це вже легітимізація т.зв. "ДНР" і "ЛНР". Допустити цього ні в якому разі не можна", — підкреслює Дмитро Снєгирьов.

Ні в якому разі не слід і йти на вимогу росіян, щоб відкриття вогню у відповідь з української сторони узгоджувалося із СЦКК і Генштабом ВСУ. Цим ми лише зв'язуємо себе руки, впевнений експерт.

"Нам слід наполягати на тому, щоб верифікація здійснювалася, наприклад, представниками Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, — вважає Дмитро Снєгирьов. — Слід підіймати питання щодо збільшення кількості співробітників цієї Місії, поліпшення її оснащеності, розширення мандата".

На думку експерта, росіяни в СЦКК навряд чи повернутися. Адже виходили звідти після того, як Україна почала проводити дактилоскопію російських громадян (це дає змогу вичислити співробітників спецслужб). До того ж, відсутність представників РФ у СЦЦК дає можливість Кремлю продовжувати продукувати меседжі в стилі "настамнєт" і "це внутрішньоукраїнський конфлікт".

Раніше повідомлялося, що Зеленський висловився про ймовірність повернення російських військ до кордонів України.