Експерти прокоментували для видання «Коментарі-Україна»
Генеральний секретар Північноатлантичного Альянсу Єнс Столтенберг вирішив скликати засідання Ради Росія-НАТО на 12 січня. Раніше він наголосив, що НАТО ніколи не піде на компроміс із Росією щодо права України та інших країн обирати свій шлях і претендувати на вступ до Альянсу, а також про право держав НАТО захищати решту країн об'єднання. Які перспективи переговорів? Хто і до яких поступок може вдатися? Що має зробити українська влада (і чи можуть вони це зробити), щоб результат цієї зустрічі не став для нас фатальним? Експерти прокоментували для видання "Коментарі-Україна".
Директор Київського інституту мирних досліджень, професор, політексперт Андрій Мішин, оцінюючи перспективи переговорів, зазначив:
"Можна впевнено сказати, що вони закріплять на середньострокову перспективу з обрієм кінець 2024 року (вибори в США, РФ та Україні) поступки Джо Байдена
за підсумками онлайн-саміту з Володимиром Путіним. Тоді американський президент погодився у вузькому колі "головних союзників НАТО" (США, Великобританія, Франція, Німеччина й Італія) обговорити з Росією на високому рівні її стурбованість розширенням Альянсу в цілому. Зрозуміло, що заявлена Байденом зустріч у форматі "5+1" не відбулася. Білий дім під натиском міноритарних союзників Альянсу трохи відіграв назад. Але навіть у форматі переговорів у Раді Росія — НАТО 12 січня 2022 року тактична перемога Москви виглядає досить впевнено".
На думку експерта, Росія нав'язала своє бачення, як має обговорюватися нова архітектура безпеки у Європі. А формат "5+1" як новий "Концерт великих держав" без зовнішньої реклами у форматі "мажоритарні акціонери НАТО плюс Кремль" запрацює після Старого Нового року на найближчі три роки.
"Якщо говорити про поступки, то вони є очевидними, – продовжує Андрій Мішин. – Завершено розпочатий у 2014 році ситуацією з Кримом перегляд умов закінчення холодної війни на російських умовах. Поразка сучасної євроатлантичної політики оформлена як вирішення "кризи навколо України". За красивою лицарською фразою: "НАТО не дозволить впливати на вибір Києва", проглядається зрадницький сенс – Кремль сам має змусити Україну відмовитись від вступу НАТО. І коли Офіс президента та ВРУ ввічливо "ламатимуть через коліно", Захід відвернеться та заплющить очі. Що має зробити українська влада, щоб результат цієї зустрічі не став для нас фатальним? Насамперед відмовитися від креативних імпровізацій, шантажу західних партнерів, тобто нереалістичних запитів при штучно коротких дедлайнах, а також слабкого упору на військовий бік і надмірного – на дипломатію. І тоді 2025 року Сонце може зійти й для України".
Експерт аналітичного центру Kyivstratpro Тарас Семенюк вважає відновлення формату діалогу НАТО-РФ через відповідну Раду спробою повернутися до переговорів, які раніше було перервано з ініціативи Росії.
"Те, що Путін зацікавлений у відновленні такого формату, означає, що РФ повертається до великої, глобальної політики. Звідки її витіснили після 2014 року, коли було незаконно анексовано Крим та окуповано частину Донбасу. Тобто путінська програма-мінімум уже реалізована. З ним починають спілкуватися як із рівним. Його провокації, стягування військ до кордонів України, ультимативні заяви – дали результат. І Путін може вже спілкуватися на рівних із НАТО, із США", – пояснює Тарас Семенюк.
На його думку, умови, виставлені Росією у т.зв. договорі, який вона хоче укласти окремо зі США, окремо з НАТО про "гарантії безпеки" (серед іншого – юридично закріпити відмову від прийому до Альянсу "держав, які раніше входили до СРСР") нічого спільного з реальністю не мають.
"Адже вимога повернутися у 1997 рік, очевидно, не буде виконана. Інакше це означатиме ідеологічна (і не лише) поразка колективного Заходу, – каже Тарас Семенюк. – Якщо навіть гіпотетично припустити, що НАТО готове буде відійти до позицій 1997 року, то й РФ мала б вивести свої війська з окупованих частин Молдови, Грузії, України. Дати спокій Вірменії, Балканські країни. Щоб подібний переділ виглядав рівноцінним. Тобто НАТО відводить війська – і РФ робить те саме. І ми обнуляємо всі наявні на цей час позиції. Що навряд чи станеться".
При цьому експерт вважає надзвичайно тривожним, що долю України вирішуватимуть інші. Без нас.
"Водночас не думаю, що НАТО піде на поступки нашим коштом. Включно з юридичною фіксацією не вступу України до НАТО. Тим більше, що у найближчому майбутньому нас і так в Альянс брати не мають наміру, – зазначає Тарас Семенюк. – Отже, найімовірніше, будуть домовленості на рівні подальшого не просування НАТО. Можливо, таємно будуть укладені домовленості щодо не нарощування військ Альянсу, його озброєнь поблизу російських кордонів. РФ вимагатиме більшого. І тут предметом торгів можуть стати санкцій. Наприклад, Москва гарантує не втручатися у справи України – а за це західні санкції слабшають чи зовсім знімаються. Січень може стати початком певного проривного процесу у діалозі між РФ і НАТО, РФ і США. Ніхто не хоче глобальної війни".
Нагадаємо, президент Російської Федерації Володимир Путін підкреслив, що у разі незадовільного результату переговорів із державами у січні, він буде прислухатися до порад військових експертів.