Рубрики
МЕНЮ
Георгий Кухалейшвили
Ідея фікс режиму Путіна – домогтися від України відмови від перспективи вступу до НАТО, змусити стати нейтральною та позаблоковою державою як Фінляндія чи Швеція. У політичних та експертних колах навіть заговорили про так звану "фінляндизацію" як компромісну модель зовнішньої політики України, яка влаштувала б Кремль. Після закінчення Другої Світової війни Фінляндія стала проводити політику міжнародного нейтралітету і відмовлялася від вступу до НАТО задля того, щоб уникнути радизації та отримати доступ до дешевого природного газу та сировини з СРСР. Давнім "нейтралом" вважається Швеція, де нейтралітет сприймається як прояв національної ідентичності.
НАТО - фото з відкритих джерел
Проте, минулого тижня прем'єр-міністр Фінляндії Санна Марін та голова уряду Швеції Магдалена Андерссон під час спільної прес-конференції у Стокгольмі дали зрозуміти, що ставлення фінів та шведів до нейтралітету кардинально змінилося, а ухвалення остаточного рішення щодо вступу до НАТО – питання кількох тижнів. "Коментарі" розбиралися, наскільки реалістичним є вступ Швеції та Фінляндії до НАТО, чому ці країни більш цікаві для організації, ніж Україна, і як може відреагувати Росія на розширення Альянсу у своїх північних рубежів.
У Гельсінкі та Стокгольмі серйозно задумалися про вступ до НАТО під враженням від повномасштабного збройного вторгнення Росії в Україну, знущань російських окупантів над мирним населенням, фото та відео зруйнованих українських міст. Старший лектор з європейської безпеки британського Університету Аберіствіт вважає, що події в Україні кардинально змінили громадську думку у скандинавських країнах. Якщо у 2004-2005 роках вступ до НАТО підтримували лише 10% фінів, то зараз – щонайменше 68%. При цьому до 84% громадян Фінляндії сприймають Росію як серйозну загрозу. У шведському суспільстві також змінилося ставлення до НАТО. Якщо у 2019 році вступ до Альянсу підтримували 46% шведів, то тепер понад 50%.
Очевидно, вторгнення Росії в Україні нагадало фінам події Зимової війни 1939-1940 років. Тоді Фінляндія стала об'єктом збройної агресії СРСР. Радянський Союз анексував 10% території країни, хоч і зазнав великих втрат, зустрівши серйозний опір з боку фінських військових. Сьогодні Гельсінкі непокоїть надмірно непередбачувану поведінку Москви, її агресивну політику на пострадянському просторі. Тому вступ до НАТО розглядається як страховка у разі російської загрози.
Справа в тому, що географічне положення Фінляндії дуже зручне для різних провокацій РФ з використанням військової сили. Сухопутний фінсько-російський кордон досить протяжний і становить 1,3 тис. км. З південного заходу Фінляндія омивається водами Фінської затоки, де розташований один із пунктів базування Балтійського флоту РФ на острові Котлін (м. Кронштадт). До речі, через протяжний кордон Росія вторглася в Україну з кількох напрямків. Присутність в Азовському та Чорному морі російського флоту спричинила блокаду морських портів України. Фіни засвоїли уроки російсько-українського конфлікту і тому шукають додаткових гарантій у галузі безпеки.
Те саме можна сказати про Швецію, яка навіть у роки холодної війни відмовлялася вступати в НАТО. У 1948 році в Стокгольмі навіть запропонували ідею створити нейтральний регіональний оборонний союз за участю країн Північної Європи, але проект не вдалося втілити в життя, оскільки Норвегія та Данія надали перевагу вступу до НАТО. На думку співробітника "Шведського агентства оборонних досліджень" Роберта Далсджо, шведи усвідомили, що можуть опинитися на місці України і отримати безліч слів підтримки від світової спільноти, але не військову допомогу.
Враховуючи те, що Росія почувається майже як удома в повітряному просторі та територіальних водах скандинавських "нейтралів", це говорить про те, що у них є проблеми у галузі охорони кордонів і самостійно дати відсіч російським військам у разі агресії буде непросто. З 2015 року російська авіація періодично порушує повітряний простір Фінляндії. У квітні 2022 року, у відповідь на заяву прем'єр-міністра Санни Марін про те, що її уряд завершить дискусію щодо доцільності вступу до НАТО до середини літа, РФ перекинула до кордону з Фінляндією важке озброєння, включаючи комплекси берегової оборони "Бастіон-П". У 2020 році два російські військові кораблі незаконно увійшли до територіальних вод Швеції біля міста Гетеборг, а в січні 2022 року безпілотники кружляли біля королівського палацу в Дроттнінгхолмі, в районі центру очищення води в Норсборгу та атомних електростанцій.
У НАТО вже давно виявляють інтерес до Фінляндії та Швеції. Питання про вступ Гельсінкі порушувалося після падіння залізної завіси, коли зник привід для нав'язаної Москвою політики нейтралітету. Проте, фіни та шведи обмежилися вступом до ЄС у 1995 році. Швецію закликають у НАТО з часів "холодної війни", оскільки незважаючи на нейтралітет, її керівництво розглядало СРСР як противника і загрозу і надавало всіляке сприяння американським військовим. В обмін на фінансову допомогу шведи ділилися даними розвідки з країнами-членами НАТО. У 1950-х – 1960-х територією Швеції проходив секретний маршрут НАТО для польотів авіації. У 1951 році США запропонували Швеції можливість не лише вступити до НАТО, а й очолити північний фланг Альянсу.
Швеція цікава НАТО тому, що її острів Готланд у Балтійському морі розташований за 345 км від Калінінградської області, де розташовані бази Балтійського флоту, велике угруповання російських військ, оперативно-тактичні комплекси "Іскандер", у радіусі поразки яких знаходяться європейські держави. На думку колишнього командувача Армією США в Європі генерала Бена Ходжеса, острів Готланд має стратегічне значення для забезпечення безпеки в Північній Європі і може відігравати роль стримування Росії. Сьогодні там знаходиться гарнізон шведських військових. Генсек НАТО Єнс Столтенберг вітає збільшення Швецією військової присутності на Готланді і бачить у цьому противагу до військової присутності Росії в Балтійському морі.
Директор "Чикагської ради з глобальних питань" і колишній посол США в НАТО Іво Даалдер вважає вигідним для НАТО вступ Фінляндії та Швеції, оскільки ці країни мають досить міцний за європейськими мірками військовий потенціал і є фактично останніми потужними державами Європи за межами Альянсу. Експерт упевнений, що незважаючи на свій нейтральний статус, Фінляндія та Швеція з часів холодної війни прикривають НАТО і стримують потенційні загрози з боку Москви для країн-членів.
Швеція має розвинений військово-промисловий комплекс, а група компаній Saab та дочірні підприємства британської компанії BAE Systems випускають літаки, надводні кораблі, танки та бронетехніку, артилерійські системи, ракети та протитанкові комплекси, стрілецьку зброю, що відповідають стандартам НАТО. Зокрема, шведські винищувачі Saab JAS 39 Gripen купували такі країни-члени НАТО як Великобританія, Чехія, Угорщина, а протитанкова зброя AT4 стоїть на озброєнні Канади, Франції, Греції, Латвії, Литви, Польщі, Нідерландів і навіть США. Основними постачальниками збройних сил Фінляндії, крім США, є інші країни-члени НАТО, включаючи Німеччину та Норвегію.
Перевагою Фінляндії та Швеції є те, що вони вже є ланкою у системі євроатлантичної безпеки, а їхні збройні сили сумісні з арміями країн-членів НАТО. Обидві країни приєдналися до програми НАТО "Партнерство заради миру" у 1994 році і мають статус "Партнера з розширеними можливостями", який відкриває доступ до програм військової підготовки та іншої корисної інформації, дає змогу планувати операції разом із країнами-членами.
Фінляндія та Швеція регулярно беруть участь у військових навчаннях НАТО, обмінюються з країнами-членами інформацією у галузі кібербезпеки, беруть участь в ініціативах НАТО щодо подолання наслідків надзвичайних ситуацій. Фінські та шведські військові брали участь в операції НАТО в Афганістані. З 2015 року Фінляндія та Швеція інтенсивніше співпрацюють із США у галузі підготовки військових за стандартами НАТО та закупівлі обладнання. Наприклад, у грудні 2021 року Фінляндія ухвалила рішення придбати 64 американські багатоцільові винищувачі F-35 на суму в 8,4 млрд євро, а цього року стало відомо про плани уряду виділити 14 млн євро на закупівлю безпілотників.
Рік у рік скандинавські країни збільшують військові бюджети, що відповідає політиці НАТО. На саміті НАТО в Уельсі в 2014 році було ухвалено рішення про збільшення країнами-членами видатків на оборону до 2% від ВВП до 2024 року. З 2015 до 2020 року Фінляндія збільшила витрати на оборону з 0,9% до 1,2% від ВВП. У березні 2022 року шведський уряд анонсував плани щодо збільшення відрахувань до військового бюджету до 2% від ВВП у зв'язку з погіршенням ситуації у секторі безпеки в Європі після російського вторгнення в Україну.
До 2025 року Швеція збирається збільшити витрати на оборону на 40%, чисельність збройних сил з 60 тис. до 90 тис. осіб, ввести в дію п'ятий підводний човен. Дані завдання під силу шведській економіці та платникам податків. На початку 1980-х шведи витрачали на оборону 3% ВВП. Фінляндія збільшила розмір військового бюджету з 1,29% до 1,85% ВВП у 2014-2021 роках. Фінська влада збирається щорічно збільшувати витрати на оборону на 2 млрд євро протягом найближчих чотирьох років.
Варто зазначити, що Україна, як і скандинавські країни, бере участь у програмах "Партнерство заради миру" "Партнерства з розширеними можливостями", у військових навчаннях НАТО. Українські військові брали участь в операції НАТО в Афганістані, операції США та їхніх союзників в Іраку. З 2014 до 2022 року Україна збільшила витрати на оборону з 1,25% до 5,95% від ВВП. Збройні сили України протягом останніх восьми років адаптуються під стандарти Альянсу, нехай не так гладко та стрімко, як скандинавські країни, через проблеми корупції, недбалості та бюрократичного пекла, але плідно, про що говорять великі втрати російських окупантів на нашій землі.
Все-таки приймати Україну в НАТО наші західні партнери не поспішають і на це є вагомі причини. Відповідаючи на запитання, чому двері НАТО відчинені для Фінляндії та Швеції, але не для України, директор Чикагської ради з глобальних питань Іво Даалдер пояснив, що Альянсу не вигідно обороняти території, які стали об'єктом нападу, оскільки це не сприятиме єдності на Заході. На думку експерта, вступ Фінляндії та Швеції до НАТО зміцнить можливості військового блоку у сфері стримування російської загрози.
Іншими словами, питання вступу України в НАТО не стоїть на порядку денному, оскільки країни-члени не готові вступити у війну проти Росії на стороні України. У нинішніх умовах набуття Україною членства в НАТО змусить інших членів надати значну військову допомогу новому учаснику організації, який є об'єктом зовнішньої агресії. Ні США, ні Великобританія, ні Франція, ні Німеччина, ні менш розвинені у військовому плані країни-члени не готові надсилати свої війська в Україну. Президент США Джо Байден заявив про це прямим текстом напередодні вторгнення Росії до України. Тому США та їхні союзники обмежуватимуться точковими поставками озброєнь для українських військових, надаватимуть фінансову допомогу.
Професор американського Північно-східного університету Пабло Кальдерон вважає, що вступ сусідньої Фінляндії до НАТО буде сприйнятий РФ як загроза національній безпеці, якщо США розмістять на її території сучасні озброєння. Втім, вступ до НАТО Швеції та Фінляндії становить не так загрозу для РФ, враховуючи, що ці країни вже давно тісно співпрацюють з Альянсом, як стане ударом по її самолюбству. Адже протягом останніх 74 років фіни підлаштовувалися під інтереси Москви і навіть не збиралися кардинально змінювати свою політику у сфері оборони та безпеки, щоб не злити непередбачуваного та норовливого сусіда.
Вступ Фінляндії та Швеції до НАТО – це удар по престижу Балтійського флоту РФ. Припустимо, якщо США та їхні партнери по НАТО розмістять свої війська у Фінляндії для стримування Росії, а шведський Готланд перетвориться на базу для американських стратегічних бомбардувальників і місце стоянки для есмінців, то домінування Росії у Балтиці опиниться під великим питанням.
Як би в Росії не ставилися до вступу в НАТО скандинавських країн, у будь-якому випадку за цим будуть відповідні заходи. Офіційні особи вже надсилають погрози на адресу Стокгольма та Гельсінкі. Член Ради Федерації РФ Володимир Джабаров заявив, що вступ Фінляндії призведе до руйнації цієї країни. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв констатував, що скандинавські країни стануть новими супротивниками. Як заходи у відповідь Медведєв допускає збільшення присутності російських військ на кордоні з Фінляндією, розміщення там комплексів протиповітряної оборони, збільшення присутності військово-морських сил у Фінській затоці, розміщення в Балтиці гіперзвукових ракет, кораблів з ядерною зброєю.
В експертній спільноті не виключають жорсткішу реакцію Москви. Асоційований учасник Програми глобальної Європи Джейсон Мойєр і колишній позаштатний співробітник Інституту міжнародної політики Робін Форсберг вважають, що вступ Фінляндії до НАТО може стати причиною агресії Росії. Експерти вважають, що Росія може застосувати чинність проти Фінляндії під приводом захисту російськомовної меншини. Близько 70 тис. жителів Фінляндії говорять російською. Російськомовні є третьою за величиною групою населення після етнічних фінів та шведів.
Проте, не варто вдаватися до крайнощів. Навряд чи режим Путіна піде на пряме збройне зіткнення з НАТО, в якому російська армія явно приречена на провал. У росіян є інші способи, як досадити фінам. У 2019 році Фінляндія закуповувала 60% енергоносіїв у РФ. 2017 року Росія стала четвертим за величиною покупцем фінських товарів. Отже, у відповідь на вступ Фінляндії до НАТО Росія може збільшити ціни на нафту і природний газ, запровадити заборони на постачання продукції фінських виробників.
Попри можливі негативні наслідки, професор Північно-східного університету Майя Кросс вважає за доцільне вступ Фінляндії та Швеції до НАТО. На її думку, нейтралітет в умовах світового порядку, що змінюється, не прийнятний і потрібно дати чіткий сигнал Росії, що її політика помилкова. Так чи інакше, але зростання популярності ідеї вступу до НАТО у Фінляндії та Швеції є прямим наслідком агресивної зовнішньої політики Росії. Адже жодна з країн Європи не бажає повторити долю України та перетворитися на арену бойових дій. У таких умовах авторитет НАТО в Європі лише зростатиме.
Новини