Мюнхенська конференція з безпеки: новий формат і основні питання

Мюнхенська конференція з безпеки-2021 пройде в онлайн-форматі вже сьогодні, 19 лютого. Відомо, що серед спеціальних гостей очікуються президент США Джо Байден, канцлер Німеччини Ангела Меркель, а також багато інших світових лідерів. "Коментарі" розбиралися з експертами, чи можуть сторони прийняти якісь рішення, які в майбутньому можуть змінити ситуацію у світі і які сигнали можуть послати Російської федерації.

Мюнхенська конференція з безпеки. Фото: РІА Новини

Значимість конференції

Директор Інституту зовнішньо-політичних досліджень, професор Київського національного університету (КНУ) ім. Шевченка, конфліктолог Григорій Перепелиця зазначає, що Мюнхенська конференція з безпеки (МКБ) стала знаковою подією останніх десятиліть. Саме вона, за словами експерта, дає заключну річну оцінку стану безпеки у світі — від глобальних трендів до регіональних, що мають відношення до окремих країн.

"Досить часто озвучувалися певні прогнози, сценарії або виклики. Особливо пам'ятна Мюнхенська конференція 2007 року, коли президент РФ Володимир Путін фактично кинув рукавичку в обличчя глобального домінування США, заявивши, що для сучасного світу неможлива однополярна модель... Після цього таких яскравих промов не пригадаю. Але певні тенденції на МКБ висвітлювалися. Можливо, недолік таких конференцій в тому, що там не звучало якихось яскравих пропозицій. І, тим більше не було їх реалізації", — каже Григорій Перепелиця.

На його думку, в цьому році, швидше за все, також буде констатація найбільших загроз світової безпеки.

"Перш, будуть говорити про COVID-19 і те, як з ним боротися. На другому місці, думаю, буде обговорення кліматичних змін. На третьому — локальні та регіональні конфлікти, які стали спадщиною трансформації системи міжнародних відносин від однополярного до багатополярного світу", — зазначає експерт.

Він упевнений, що у своєму виступі президент США Джо Байден висловить тези, які окреслять пріоритетні напрями зовнішньої безпекової політики США у світі.

"Зачепить питання демократії, порушення прав людини. У цьому контексті, мабуть, буде згадана і Росія. Можливо, згадають про неї в ракурсі енергетичної безпеки. Мова про будівництво "Північного потоку-2". Думаю, Байден не омине стороною цю тему. Німці ж в цьому питанні завжди підтримують РФ, — нагадує директор Інституту зовнішньо-політичних досліджень. — Україні можуть згадати в ракурсі російсько-українського конфлікту на Донбасі, невиконання Мінських угод Росією, порушення нею прав людини на Донбасі та в Криму".

Мінус майбутньої зустрічі в тому, що світові лідери не зможуть традиційно комунікувати в рамках цієї платформи. Адже спілкування буде віртуальне, зазначає Григорій Перепелиця.

"Вони будуть робити фактично заочні заяви. Так що, за великим рахунком, особливих проривів не очікую", — резюмує експерт.

Захід відбудеться у звичайному форматі

Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Олександр Мішин звертає увагу, що 19 лютого пройде в онлайн-форматі лише спеціальна сесія Мюнхенській конференції з безпеки. А сам захід у звичайному очному режимі намічено на найближчі місяці.

"Ймовірно, це буде травень 2021 року. Саме до цього часу завершаться 100 днів обов'язкового маскового режиму в США, введені президентом Джо Байденом. Тоді ж, будемо сподіватися, в країнах Заходу досягнуто прийнятних показників по вакцинації населення — і стане очевидний лідер в гонці вакцин. Також очну зустріч в Мюнхені має сенс провести до саміту "Великої сімки" в британському графстві Корнуолл, наміченому на 11-13 червня. Саме тоді будуть прийняті принципові рішення щодо алгоритмів взаємодії в умовах після завершення піку пандемії", — зазначає Олександр Мішин.

Спеціальну сесію, яка пройде на цьому тижні, він вважає швидше рамковим заходом. Його мета — розстановка акцентів для роздумів за трьома напрямками: які колективні заходи вживати на глобальному рівні, щоб вирішувати поточні та майбутні проблеми людства; оцінка успіхів і провалів в боротьбі з пандемією; нове трансатлантичне співробітництво.

"Саме позиції світових лідерів за форматом відносин між США і ЄС у сфері безпеки, завдання для НАТО та особливості взаємодії з Великобританією в оборонній сфері після Brexit, представляють особливий інтерес, — вважає експерт. — Перемога демократа Байдена на виборах у 2020 році — це потужний сигнал для завершення періоду "беззахідності". І чіткий посил, що ряди колективного Заходу знову будуть щільно зімкнуті для протидії зовнішнім загрозам, до числа яких відносяться піднесення Китаю і дестабілізує діяльність Росії ".

На думку Олександра Мішина, нова трансатлантична повістка буде будуватися на стрижні, що включає загальні цінності, інтереси та глобальний вплив (адже ЄС і США — це третина світового ВВП і 60% прямих іноземних інвестицій).

"При цьому в Берліні та Брюсселі хочуть переконати Вашингтон, що сильніший ЄС сприятиме зміцненню позицій США, — відзначає експерт. — президент США Джо Байден, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Еммануель Макрон і прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон озвучать своє бачення параметрів трансатлантичного співробітництва, а саме: шляхи відновлення функціональних механізмів багатосторонніх дій; загальні інтереси та пріоритети для додатка колективних зусиль; відданість спільним цінностям, таким як справедливість, відкритість, конкурентність з тих питань, де є різночитання".

Нагадаємо, експерти проаналізували скандальний "мюнхенський план", який зник, то знову з'явився на сайті Мюнхенській конференції з безпеки.