З 3 по 12 жовтня відбудеться перше в історії української дипломатії турне глави МЗС України країнами Африки. Чому ця поїздка відбувається саме зараз? Які профіти може отримати Україна? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Дмитро Кулеба. Фото з відкритих джерел
Нам важливо пояснити африканським країнам, чому потрібно підтримувати припинення війни в Україні
Науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань розмірковує так:
"Для нас важлива робота у всіх регіонах світу. Це було зрозуміло і до повномасштабної фази російської агресії. У 2021 році було розроблено Стратегію зовнішньополітичної діяльності України, частиною якої є і її африканська стратегія. Після відкритого нападу Росії на Україну – цей напрямок нами ще більш активізувався".
За словами експерта, це пов'язано із тим, що РФ веде активну політику в Африці. При цьому прагне послабити позиції Заходу, посиливши залежність африканських держав від Росії. Завдання – отримати більше економічних вигод (і Україна, і РФ постачають африканським країнам продукти та зброю). І, звичайно, важливими є голоси африканських країн у міжнародних організаціях, зокрема, в ООН.
"Так, 2 березня поточного року резолюцію Генасамблеї ООН, яка засуджує російську агресію, яка потребує відновлення територіальної цілісності України та виведення російських військ, підтримала половина африканських країн. Інші або утрималися від голосування, або не брали у ньому участі. Висловилася "проти" лише Еритрея, де при владі перебуває диктатор", – зазначає Олексій Гарань.
Він нагадує, що серед тих, хто підтримав резолюцію, висловившись на підтримку України – Нігерія (найчисленніша країна Африки, з населенням понад 200 млн осіб), Демократична Республіка Конго, Замбія. Великі держави, які впливають на позицію інших африканських країн.
"Я тут не згадую арабські країни – як той самий Єгипет, який підтримав резолюцію. Геополітично північ Африки більше тяжіє до мусульманського Близького та Середнього Сходу. А ось Африка на південь від Сахари – геополітично відрізняється. І я якраз говорю про ці країни, – пояснює професор. – Із великих держав регіону утрималися у березні від голосування Південно-Африканська Республіка, Мозамбік, Ангола. Отже, безумовно, потрібна активізація української політики в даному регіоні, де активно діє РФ".
Олексій Гарань розповів, що у 2019 році у Сочі пройшов перший саміт Росія-Африка, а також економічний форум. На осінь 2022-го планувався другий такий саміт – вже в Аддіс-Абебі, столиці Ефіопії, де розташована штаб-квартира Африканського Союзу. У липні цього року глава МЗС РФ Сергій Лавров відвідав чотири країни Африки – ту саму Ефіопію, а також Єгипет, Уганду та Конго. У тому числі – у ракурсі підготовки до нового саміту. Але через війну в Україні 2-й саміт Росія-Африка перенесли на середину 2023 року.
"Економічно РФ не може змагатися в Африці із Заходом. Як і з Китаєм, який зараз активно просувається в африканському напрямі, – продовжує експерт. – Але російські козирі – постачання того ж продовольства. І тут дуже цинічна позиція РФ. Країни Африки страждають від продовольчої кризи, спричиненої війною та блокадою експорту з України. Росія при цьому намагається все перекласти з хворої голови на здорову, виставити винною українську сторону. І нам важливо пояснити африканським країнам, що відбувається насправді, чому потрібно підтримувати не лише розблокування постачання українського зерна, а й припинення війни в Україні. Інакше постачання зерна не буде стабільним. І дуже правильно, що як жест доброї волі Україна частину продовольства безкоштовно постачає до Ефіопії та Сомалі".
Другий аспект, де Росія активно діє в Африці – це постачання озброєнь, а також використання своїх найманців (з одного боку – для дестабілізації у низці африканських країн, а потім – як би забезпечення стабілізації за рахунок присутності своїх ПВК, у тому числі "Вагнера") ). Це те, що Росія зробила, наприклад, у Малі, звідки було виведено французький контингент, а замість нього з'явилися "вагнерівці", зазначає Олексій Гарань.
"До речі, я щойно повернувся з відрядження Франція-США. І вгадайте, кого я зустрів на рейсі Варшава-Париж, на борту французької авіакомпанії? Російських найманців! Чоловік шість. Почув, що вони розмовляють російською, обговорюють війну в Україні. Я дослухався. Потім подивився на їх військову виправку, особи, на яких не було інтелектуального виразу. А потім побачив їхні квитки. Вони летіли до Нігеру. Через Париж. Не знаю, як вони потрапили до Варшави, а потім на рейс до Парижа за всіх санкцій та обмежень на поїздки росіян. Але факт залишається фактом – російські найманці активно використовують Європу, щоб потрапити до Африки", – наголошує професор.
Він нагадує, що нещодавно відбувся переворот у Буркіна-Фасо на заході Африки. Нестабільність ситуації Росія намагається використати. А нестабільності на африканському континенті вистачає – у низці країн там при владі перебувають військові уряди чи люди, які так чи інакше пов'язані з військовими. Їхнє мислення авторитарне. І Путін для них у цьому сенсі зрозумілий як диктатор.
"Крім того, РФ використовує в Африці стереотипи Холодної війни та антиколоніальної боротьби. Мовляв, Захід був колонізатором, а ми вам помагали. І тут важливо пояснювати африканцям, що Радянський Союз також був імперією, але іншою. І що зараз в Україні відбувається не боротьба НАТО та РФ за нашу країну, що це не проникнення Заходу, який намагається поневолити Україну, а потім і Росію (а росіяни саме так це подають країнам Африки). А що Україна виборює свою незалежність проти колишньої імперії. Це африканці можуть зрозуміти", – упевнений експерт.
І візит міністр закордонних справ України Дмитра Кулеби має відбутися саме з такими меседжами, вважає Олексій Гарань.
"Він почне з Сенегалу, президент якого зараз очолює Африканський Союз (Сенегал під час голосування в ГА ООН тієї самої резолюції 2 березня утримався). Крім того, Кулеба планує відвідати Ганну, Кот-д'Івуар, Танзанію та Кенію. У всіх цих країнах продовжує активувати російська пропаганда. Тим важливіше доносити Україні свою позицію і там, і взагалі на Африканському континенті. Що ми ведемо боротьбу проти свого колоніального поневолювача (нарратив, зрозумілий африканцям). Роблячи водночас акцент на економічних можливостях. Що Україна може стати гарантом продовольчої безпеки в Африці? Але для цього потрібно, щоб Росія припинила війну та вивела свої війська з української території", – наголошує експерт.
Використовувати, за його словами, слід офіційну дипломатію, економічні прив'язки, а також те, що ми називаємо "народною дипломатією".
"В рамках останнього наступного тижня я вирушу у складі делегації українського громадянського суспільства в поїздку рядом африканських країн – у рамках проекту, який веде британська організація Zinc (він передбачає просування української позиції в країнах, які називаються глобальним Півднем), – поділився Олексій Гарань. – Це буде моя перша поїздка до тропічної Африки, тож з нетерпінням на неї чекаю".
Не варто очікувати, що ми отримаємо профіти від цього турне найближчим часом, але у довгостроковій та середньостроковій перспективі це однозначно плюс
Експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілля Куса впевнений, що така поїздка є однозначно гарною новиною.
"І те, що африканський вояж відбувається саме зараз – логічно. Україні важливо заручитись підтримкою більшості країн світу. А Африка – величезний континент, понад 50 держав, кожна з яких має голос в ООН", – пояснює експерт. Безумовно, продовжує він, Україна мала раніше налагоджувати тісні контакти з африканськими країнами. Але й зараз, за умов війни, дуже важливо перехопити інформаційний порядок денний у Росії – і просувати свій. Саме на це налаштовано турне Куліби країнами Африки " , вважає Ілля Куса.
"Я не очікую, що ми отримаємо профіти найближчим часом – прямий відразу (з огляду на те, що відносини України з Африкою дуже скромні, практично не розвивалися). Але у довгостроковій та середньостроковій перспективі це однозначно плюс, – зазначає експерт. – І треба, щоб цей візит започаткував системну, регулярну комунікацію України з Африканським континентом. Якщо ми хочемо бути включеними до глобальних процесів, а не залишатися у своїй вузькій пісочниці, в яку ми весь час були. Впевнений, що у довгостроковій перспективі, коли перезапустимо економіку після війни, ми отримаємо в Африці серйозний ринок збуту, а також підтримку ООН. Якщо нам, звичайно, вдасться переконати країни континенту у важливості цього".
Читайте також на порталі "Коментарі" — насичена кінцівка вересня та початок жовтня : як події вплинуть на Україну.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.