Головна Новини Політика зовнішня політика Київ штурмує ЄС: чи виправдана жорсткість Зеленського – чому союз дедалі ближче до розвалу
commentss НОВИНИ Всі новини

Київ штурмує ЄС: чи виправдана жорсткість Зеленського – чому союз дедалі ближче до розвалу

Питання щодо перспектив членства України розкрило проблему відсутності єдності всередині самого ЄС

12 червня 2022, 14:00 comments2457
Поділіться публікацією:

Відповідь Європейського союзу на заявку України про вступ покаже, чи взагалі має майбутнє європейський проект. Про це під час спільного брифінгу з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн заявив президент України Володимир Зеленський. Чи згодні з такими твердженнями? Як оцінюєте дії ЄС та Києва у ракурсі євроінтеграції України?

Київ штурмує ЄС: чи виправдана жорсткість Зеленського – чому союз дедалі ближче до розвалу

Володимир Зеленський та Урсула фон дер Ляєн. Фото - сайт Офісу президента України

Україні дадуть статус кандидата, а потім розпочнеться тривалий процес прийому до ЄС

Експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілля Куса погоджується з тезою, що те, яке рішення і як ухвалять щодо надання Україні статусу кандидата в члени Євросоюзу – визначить подальший формат розвитку самого ЄС. Але – не свого майбутнього даного європроекту. Воно до України не підв'язане, як би нам чи президенту Зеленському цього не хотілося, наголошує експерт.

"Питання членства України в ЄС швидше пов'язане із внутрішньоєвпропейськими дебатами про майбутній розвиток союзу. Тому що частина країн виступають за розширення ЄС за рахунок нових країн, а частина – за поглиблення інтеграції існуючих членів союзу, без прийому нових членів. А ми заручники цієї дискусії", – пояснює Ілля Куса.

Він вважає, що нам дадуть статус кандидата. А потім розпочнеться тривалий процес прийому до ЄС (якщо він взагалі відбудеться).

"Адже статус кандидата – лише проміжний формат. Немає фіксованої дати, що після набуття статусу кандидата ми через якийсь час обов'язково будемо в ЄС. Та сама Туреччина є країною-кандидатом уже багато років. Як і Сербія, і ще низка балканських країн", – нагадує експерт.

На його думку, дадуть нам такий статус, щоб продемонструвати, що ЄС готовий іти назустріч Україні. Не надання цього статусу виглядатиме не дуже добре, в першу сторону з моральної точки зору, в умовах війни, зазначає Ілля Куса.

"Дії обох сторін у даному контексті (і України, і ЄС) розцінюю як прийнятні в умовах їхніх політичних позицій. Щоправда, на мій погляд, українська влада знову робить помилку, коли штучно переоцінює наші можливості швидко вступити до ЄС. Вважаю, що ідея в стилі "нам усі винні, тому ми скоро будемо в ЄС" – контрпродуктивна. Не тому, що нам не потрібне це членство, а тому що поспішати з таким питанням ніколи не варто, – каже експерт. – Тим більше, повертаючись до створення чергової ілюзії, після краху якої настає розчарування. Слід тверезо дивитись на речі. Чи не форсувати питання повноцінного членства. Тому що воно з об'єктивних причин швидко не світить".

Більш продуктивно, вважає Ілля Куса, було б наголосити на важливості надання Україні доступу до структурних європейських фондів. До фінансових ресурсів, які дозволять нам запустити повоєнне відновлення економіки та інфраструктури.

Нездатність ЄС дійти консенсусу щодо майбутнього членства України може викликати невдоволення у таборі наших гарячих прихильників

Політолог, експерт аналітичного порталу "Слово і Справа" Валентин Гладких акцентує, що серед держав-членів ЄС є як такі, що всіляко підтримують Україну, так і не виявляють особливого ентузіазму ні щодо майбутнього нашого членства в ЄС, ні щодо військово-технічної допомоги для нашої держави, ні щодо посилення санкцій проти РФ.

"Чим продиктована така їхня позиція – предмет іншої розмови. Поки що треба усвідомлювати, що нездатність ЄС дійти консенсусу щодо майбутнього членства України може викликати серійне невдоволення у таборі наших гарячих прихильників. Насамперед – це Польща, Литва, Латвія, Естонія. Втім, це далеко не вичерпний перелік, – зазначає політолог. – Крім того, приклад Британії продемонстрував, що після та поза ЄС "є життя". А нинішня поведінка британського прем'єра Бориса Джонсона демонструє, що це життя може бути значно самодостатнішим і наповненим змістом, який не вичерпується "дотриманням численних вимог, директив, постанов, рішень тощо. євробюрократії", невдоволення якої має місце практично у всіх державах-членах ЄС. Багаті та старі незадоволені позицією Брюсселя стосовно бідних і молодших, а молодші та найбідніші незадоволені Брюсселем, обурюючись його надмірним огляданням на інтереси багатших та старших членів Євросоюзу".

І питання України, як справедливо, на думку експерта, зазначив Володимир Зеленський, може стати не лише каменем спотикання, а й яблуком розбрату.

"А нездатність позитивно вирішити це питання по суті може закласти в основу ЄС міну уповільненої дії, після чого ерозія та фрагментація ЄС стане лише питанням часу, – вважає Валентин Гладких. – Чи піде це на користь європейцям та взагалі людству? Боюся, що ні. Швидше, навпаки, тому що "криза", а тим більше розпад ЄС може спричинити серйозні конфлікти в Європі з усіма наслідками для регіональної та глобальної безпеки. І саме це може бути однією з цілей РФ, яка давно й завзято просуває політику, спрямовану на руйнування ЄС та НАТО як цілісних організацій. Сподіваюся, європейським лідерам вистачить і мудрості, і мужності, щоб схвалити рішення, яке принесе народам Європи, включно з українцями, щасливе майбутнє, а не позбавить їх і нас цього майбутнього".

Європейський Союз зараз має змогу виправити свої історичні помилки

Професор соціології Павло Федорченко-Кутуєв розмірковує так:

"Євросоюз традиційно звинувачували (і це справедлива констатація) в тому, що з одного боку це економічний гігант, а з іншого – політично аморфна освіта. Дехто навіть називав його політичним карликом. З одного боку – баланс різних інтересів та устремлінь є перевагою ЄС. З іншого боку – повномасштабна, агресивна війна Росії проти України, війна, яка має риси геноциду українського народу, змінила все. Весь геополітичний, геоекономічний ландшафт".

І європейці, упевнений соціолог, мають визнати, що саме вони тривалий час вигодовували агресора, купуючи російські газ та нафту, інвестуючи в економіку РФ. Закриваючи у своїй очі посилення авторитаризму у Росії. На консолідацію всієї влади в руках Путіна, на репресії у РФ. І на ту серію агресивних війн, які Росія вела під керівництвом Путіна. Спершу була Чечня, потім Грузія – і, нарешті, Україна.

"Є вираз "ніхто не досконалий". При цьому розумні люди та організації повинні навчатись на своїх помилках. І Європейський Союз зараз має змогу виправити свої історичні помилки. А саме – надто м'яке, дружелюбне ставлення до Росії за одночасного ігнорування України. Тому я вважаю, що президент Зеленський має рацію, коли гостро, чітко, принципово, жорстко ставить це питання перед ЄС. Адже йдеться про виживання України та українського народу", – констатує Павло Федорченко-Кутуєв.

Читайте на порталі "Коментарі" — у президента РФ Путіна з'явився ще один союзник: каже, що повністю підтримує його дії.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Обговорення


Новини