Рубрики
МЕНЮ
Елизавета Черных
Міністерство закордонних справ України висловило протест у зв'язку зі схваленням Центральною виборчою комісією Росії рішення про притягнення населення територій ОРДЛО до запланованих на вересень виборів до Держдуми РФ.
Голосування жителів ОРДЛО на виборах в Держдуму РФ - Колаж "Коментарі" Д.Романюк
До чого може привести подібне голосування? Чим, крім протестів, може відповісти українську державу? Чому світова громадськість так мляво реагує на подібне порушення міжнародного права? Щоб розібратися в цих питаннях, видання "Коментарі" звернулося до експертів.
Доктор юридичних наук, екс-постпред президента України в АР Крим Борис Бабін вважає, що проведення росіянами на окупованих територіях України "виборів" до Державної думи РФ має дві практичні цілі — масову фальсифікацію даного заходу, а також пропагандистський ефект.
За його словами, Україна реагує на дані заходи досить системно: є і заяви МЗС, і парламентські акти.
Керівник Центру аналізу та стратегій (ЦАС) Ігор Чаленко також вважає, що масова участь сотень тисяч українських громадян, які проживають в ОРДЛО, в осінніх виборах до Держдуми РФ має під собою кілька завдань.
По-друге, продовжує він, російська влада намагається таким голосуванням підняти результат "Єдиної Росії".
Третьою причиною залучення жителів окупованого Донбасу до російських виборів він вважає отримання РФ аргументації для введення своїх регулярних військ на територію ОРДЛО і далі вглиб України під приводом захисту своїх громадян.
"Інструментарій України для протидії подібним електоральним крокам з боку РФ досить мізерний. Крім публічних заяв і закликів до світової спільноти не визнавати дане голосування, ми можемо хіба що фізично обмежити можливість громадян Росії брати участь в голосуванні в посольстві і консульствах на території України. Також можна використовувати закон про санкції для накладення персональних обмежень проти призвідників і організаторів таких голосувань, — зазначає Ігор Чаленко. — Втім, все це не матиме системного прикладного ефекту. Також не варто розраховувати на вагому підтримку інших держав. Досвід 2016 року продемонстрував, що далі заяв та окремих персональних санкцій (наприклад, проти 6 депутатів з Криму з боку ЄС) тема не рушила. Тоді Держдума як колегіальний орган була визнана легітимною. Аналогічний сценарій очікує й нове скликання".
Раніше портал "Коментарі" писав, що Росія подала на Україну до Європейського суду з прав людини.
Новини