Глава МЗС України Дмитро Кулеба повідомив про підготовку свого турне до країн Африки. І це буде перше в історії української незалежності турне міністра закордонних справ до країн Африки. Також Кулеба заявив, що нещодавня поїздка російського глави МЗС Сергія Лаврова африканськими країнами якраз була пов'язана з тим, що стало відомо про подібні українські плани. Експерти проаналізували для видання "Коментарі" дипломатичну битву, що розгортається, за Африку.
Дмитро Кулеба та Серій Лавров. Фото: з відкритих джерел
Перспективи на африканському напрямі зараз для України обмежені – потрібний системний підхід
Співробітник Центру дослідження Африки, координатор напряму міжнародної політики Центру політичних досліджень "Доктрина" Денис Москалик розмірковує так:
"Посилення уваги до Африки у Києві та Москві пов'язане із нинішнім зростанням важливості позиції даного континенту в умовах війни. Справа в тому, що Африка є важливим торговим партнером обох країн, споживачем експортної продукції з України та РФ. Це особливо важливо зараз через світову продовольчу кризу, економічні проблеми України та Росії та бажання зберегти та розширити торговельну співпрацю, а також природні проблеми з цим, через морську блокаду України з одного боку та санкції проти РФ з іншого".
Крім того, продовжує експерт, позиція африканських країн важлива в рамках роботи іноземних організацій, де вони представлені та займаються питаннями вирішення продовольчої кризи.
"РФ намагається посилити свою співпрацю з країнами Африки, щоб компенсувати втрати від санкцій і тому йде туди за економічною вигодою. У свою чергу, Україні африканський напрямок важливий на фоні втрат від війни. Крім того, – зазначає Денис Москалик, – зараз Росія намагається звинуватити Україну та Захід у продовольчій кризі, від якої страждають країни Африки. А Україна та її друзі за кордоном вказують на провідну роль у цьому лиху розв'язаної Росією війни. Є ще один важливий момент – це пошук радянської військової техніки, зброї та комплектуючих для війни. Зараз РФ та Україна шукають їх по всьому світу, зокрема в Африці. Тому позиція країн цього континенту важлива і у військовому плані – для забезпечення військ".
Експерт наголошує, що Росія давно і систематично працює в Африці, проводячи активні заходи щодо посилення своєї присутності на континенті. У хід йдуть і МЗС РФ, і Росспівробітництво, і російський бізнес, і російські найманці.
"А ось Україна раніше Африку ігнорувала, не проводила адекватних заходів для посилення свого впливу тут, – наголошує Денис Москалик. – Посольства недоукомплектовані, робітничих ініціатив практично немає. І зараз Росія пожинає плоди своєї роботи – жодна африканська країна не запровадила проти неї санкції. Тому перспективи на африканському напрямі нині для України обмежені. Тут потрібний системний підхід до роботи в регіоні, якого з боку нашої країни, на жаль, не було".
Важливо, щоб візит Кулеби був добре підготовлений і завершився якимись важливими для нас домовленостями
Російсько-українська війна загострила та прискорила ті тектонічні зрушення у геополітиці, які розпочалися ще 30 років тому, після розвалу СРСР, вважає експерт Українського інституту політики Владислав Дзівідзінський. Ця ж тридцятирічка, зазначає він, збіглася з тотальною глобалізацією.
"Тому на сьогоднішній день немає тих регіонів або країн, які можуть будувати свої економіку, політику, незалежно від процесів, що відбуваються у світі, – підкреслює експерт. – Україна, яка виявилася волею долі в епіцентрі глобальних подій, має скористатися можливостями у дипломатичному просторі. Що, безумовно, матиме значення для політики та економіки. Думаю, це один із головних лейпмотивів майбутньої поїздки нашого міністра закордонних справ до Африки. Припускаю, що цю ідею, швидше за все, було сформовано та затверджено в Офісі президента".
Владислав Дзівідзінський нагадує про залежність африканських країн від експорту продукції, особливо агропромислової (насамперед зерно), враховуючи неможливість через посушливий клімат забезпечувати себе продовольством самостійно.
"І, безумовно, там зацікавлені у отриманні відповідної продукції з України, – наголошує він. – І відкриття морського "зернового коридору", про яке зараз так багато йдеться, тут – на допомогу. Тож у економічному сенсі є взаємна зацікавленість. Що ж до політичної складової, то підігрів теми (що зробив Кулеба, згадавши африканське турне глави МЗС РФ Лаврова, яке нібито було спровоковано планами української сторони зробити подібний вояж) завжди сприяв підвищеній увазі до таких поїздок. І, найімовірніше, це просто дипломатична гра".
Експерт зазначає, що широкими масами, ЗМІ, вельми поверхово та негативно, десь навіть із елементами висміювання, висвітлювалося африканське турне Лаврова (Єгипет, Конго, Уганда, Ефіопія).
"І на фоні такого дурного за формою і малозмістовного за наповненням візиту Лаврова до дружніх для РФ країн Африки, візит Кулеби більш ніж доцільний і своєчасний. Важливо, щоб він був справді добре підготовлений і завершився якимись важливими для нас домовленостями, – наголошує Владислав Дзівідзінський. – Тим більше, що Африку ми, на превеликий жаль, у зовнішній політиці завжди недооцінювали. І зараз, коли кожна країна має визначитися, з ким вона (з цивілізованим світом та правовими державами – або з авторитарними, нехтуючими міжнародними правилами, як це робить Росія), як ніколи, слід робити нехай запізнілі, але важливі дипломатичні кроки. Наводячи та зміцнюючи ті чи інші мости. З взаємною вигідною. Я очікую, що українське МЗС наповнить африканські візити свого глави відповідними смислами. У тому числі в ракурсі якнайшвидшого завершення російсько-української війни, що важливо, серед іншого, для подолання глобального голоду".
Читайте також на порталі "Коментарі" — у Туреччині відповіли на пропозицію РФ з виробництва Bayraktar.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.