Боротьба з корупцією в Україні: чому Вища рада правосуддя піддає сумнівам рекомендації країн G7

Вища рада правосуддя, схоже, пішла на конфлікт із "західними партнерами". Вона звернулася до Міністерства закордонних справ (МЗС) України та до Кабінету міністрів з проханням повідомити, чи надсилали посли країн "Великої сімки" (G7) Україні запропонований перелік пріоритетних заходів щодо судової та антикорупційної реформ, офіційним шляхом, або просто опублікували в Twitter... Експерти оцінили для порталу "Коментарі" ситуацію, що склалася і розповіли, чим все може закінчитися.

Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

Офіційних заяв від влади не було

Адвокат, правозахисник, народний депутат 8 скликання Андрій Помазанов зазначає: "Нещодавно ЗМІ з шаленою швидкістю почали оприлюднювати чергову "блискавку" в частині наполегливих рекомендацій наших західних партнерів по судовій та антикорупційній реформам в Україні. Йдеться про спільну заяву послів країн G7, яке оприлюднили в соціальних мережах, і яка містить майже покроковий план дій, розроблений нібито на прохання президента України Володимира Зеленського. Даний план включає в себе переформатування Конституційного суду України (КСУ), повне перезавантаження судової влади. Також в плані не обійшли увагою Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Національне агентство з попередження корупції (НАПК)".

Експерт зазначає, що офіційних заяв президента щодо такого плану реформування ми ще не чули.

"А ось Вища рада правосуддя (ВСП), розуміючи стурбованість спільноти, на своїй офіційній сторінці вже оприлюднила інформацію про звернення до уряду за роз'ясненням — чи можна вважати опубліковану послами країн G7 інформацію офіційним зверненням до України. Насправді формат оприлюднення такого роду рекомендацій не має ніякого значення, тим більше, що з кожним днем світові лідери переходять на спілкування через соціальні мережі і це вже вважається майже нормальним. Важливо інше — контроль за ситуацією в країні. З часів перших виборів Зе-команди — виборів президента, Зеленському та його команді вдалося взяти під контроль законодавчу і виконавчу гілку влади. Непідвладною залишається тільки одна — судова", — підкреслює Андрій Помазанов.

За його словами, при президентові працює безліч радників і керівників профільних департаментів, створюються цілі дорадчі органи й національні заради реформ. Але єдиного рішення — як можна швидко і безболісно взяти під контроль суддів — ні.

"І, мабуть, для України це навіть звично — кожна нова влада намагається у свою п'ятирічку осідлати суди та мати абсолютну владу. Але Зеленський декларував зовсім інші підходи, — зазначає експерт. — Виходить, якщо підходи не змінюємо, то треба просити допомогу Заходу в наданні певних "рекомендацій". І, як водиться, чекати реакції суспільства. Підтримають — запускаємо реформи за підтримки партнерів. Розкритикують — значить це були тільки поради з соціальних мереж. Сьогодні, на мій погляд, відбувається саме таке тестування громадської думки. Але, боюся, наші друзі та партнери давно втомилися від нездатності української влади проводити реформи без користі для певних особистостей".

Андрій Помазанов впевнений, такі рекомендації та плани реформ від наших партнерів є підтвердженням неспроможності нинішньої влади працювати над реформуванням країни. Країни, яка поступово входить в затяжний і політична криза, вийти з якого буде дуже важко.

Небажання конкурувати

На думку експерта з конституційного права Богдан Бондаренко, позиція Вищої ради правосуддя — це історія, яка пов'язана не з обговоренням змісту положень, які викладені в Twitter G7. Це, скоріше, небажання конкуренції.

"Представники ВСП цікавляться, наскільки це є офіційною позицією, прямувало чи в МЗС ... Одне, друге, третє ... Насправді це особливого значення не має, так як Twitter G7 використовується як інструмент комунікації з більш широким охопленням, а не спілкування виключно з елітами. І висловлені пропозиції подавалися ще в рамках роботи комісії з судової реформи. Так що позиція ВСП щодо того, чи дотриманий порядок оприлюднення пропозицій, не є важливою. Коли потрібно буде — передадуть відповідний документ (можливо, куди більшого обсягу) в Офіс президента, в МЗС і так далі. Справа не в цьому. А в змісті. У тому, що пропонують посли країн G7 в Україні", — зазначає Богдан Бондаренко.

А пропозиції їх, підкреслює експерт, стосуються і ВСП, і КСУ, і Верховного суду, і суддів загальної юрисдикції, і вищої кваліфікаційної комісії суддів.

"Ключова думка — щоб вони стали кращими, щоб корупції було менше, пропонується створення етичних комісій, які будуть за допомогою міжнародних експертів проводити кваліфікаційне оцінювання та відбір діючих і нових членів ВСП. Це означає, що на формування ВСП будуть впливати не тільки українські суб'єкти, а й міжнародні, — пояснює Богдан Бондаренко. — Чинному складу ВСП такий формат не підходить, адже це конкуренція за формування даного органу. Тому і така реакція".

Нагадаємо, "Коментарі" дізналися у експертів, чи настільки влада хоче побороти корупцію, як про це заявляє, і що для цього потрібно реально зробити.