Вибори-2020 в Україні: нові ризики і роль правоохоронців

Міністерство внутрішніх справ (МВС) України планує залучити до місцевих виборів мобільні групи і авіацію для реагування на можливі випадки порушення закону. В цілому стежити за порядком будуть майже 140 тисяч силовиків. "Коментарі" разом з експертами розбиралися, які ще заходи потрібні, щоб уникнути можливих НП як на виборах, так і після них.

Вибори-2020: нові реалії

Політтехнолог Борис Тизенгаузен вважає, що партія влади "Слуга Народу" непогано убезпечила ці вибори від фальсифікацій. Принаймні, від продажу місць у виборчих списках.

"Зроблено це шляхом прийняття нового Виборчого Кодексу, де порядкові номери є динамічними — в залежності від кількості отриманих голосів, депутат у списку піднімається або опускається. Так що продаж місць у списку вже не працює", — пояснює експерт.

Але є й інші класичні способи фальсифікації: псування бюлетенів, "мертві душі", умисне невключення до списку людей, які прийдуть на голосування, вкидання бюлетенів.

"Тут запобіжником може служити те, як формуються територіальні виборчкоми, — каже Борис Тизенгаузен. — Це відбувається за квотним принципом, по дві особи від усіх парламентських фракцій. І цього разу майже всі ТВК наповнені по максимуму. Різношерста політична кампанія знижує можливість маніпулювання. Плюс — посилено покарання за підкуп виборців, за так звані "сітки". Можна і в тюрму сісти за це. Тут м'яч на стороні силовиків. Вони можуть вкрай ускладнити життя фальсифікаторам".

Уникнути протестів — теж функція силовиків, підкреслює експерт.

"Необхідний постійний детальний, глибинний моніторинг груп, спільнот в соціальних мережах, які закликають до тих чи інших протизаконних дій, — зазначає політтехнолог. — Виявлення організаторів цих груп, каналів — превентивне реагування на небезпечні заклики. У цифровому столітті фактично всі революції починаються з соцмереж. І зерна "федералізації" будуть з'являтися саме там, і поширюватися мережевим способом".

Вибори-2020: нові ризики

Політичний експерт Олександр Антонюк зазначає: "Практика минулорічних виборів продемонструвала, що МВС здатне своєчасно реагувати й зі свого боку забезпечити умови для проведення чесних виборів. Думаю, на цих виборах буде аналогічно. Адже національна поліція забезпечена і кадровим резервом, і технічними ресурсами".

Також не слід забувати, що самі учасники виборчого процесу контролюватимуть один одного. Тому говорити про тотальні порушення, які можуть істотно вплинути на результати в тих чи інших населених пунктах, навряд чи варто, вважає експерт.

"Але на цих виборах є інші ризики, — підкреслює Олександр Антонюк. — А саме — складність адміністрування виборчого процесу з урахуванням протиепідемічних заходів. Також маємо ускладнений бюлетень — з точки зору звички для середньостатистичного виборця в частині його заповнення, а члена дільничної комісії — в частині підрахунку".

Традиційно у нас явка на місцевих виборах нижче, ніж на президентських або парламентських. З огляду на, що заповнення бюлетеня буде довше звичайного (від декількох секунд до декількох хвилин), є ризики формування великих черг біля дільниць.

"Така тенденція може мати місце у великих містах і обласних центрах. Це може спровокувати побутові конфлікти на дільницях і можливі провокації, — прогнозує експерт. — Тому основне навантаження на правоохоронців буде саме в таких містах або округах. У більшості випадків, подібні конфлікти локалізуються силами патрульної поліції".

Що стосується акцій протесту, то, згідно з роз'ясненням Конституційного Суду України, це одна з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки та слова, на вільне вираження своїх поглядів, переконань і т.д. Але при цьому не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей.

"Право збиратися мирно, без зброї та проводити збори, мітинги, походи та демонстрації може бути реалізовано за умови обов'язкового завчасного сповіщення про це органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, — нагадує Олександр Антонюк. — Таке повідомлення повинно завчасно здійснюватися громадянами через організаторів масових зібрань".

Якщо ж говорити про так званий "парад федералізації" (спробу повторити сценарій "російської весни" — частини спецоперації РФ в гібридній війні проти України), то це справа компетенції не тільки МВС, а наших спецслужб. Зокрема СБУ, підкреслює експерт.

"Найкращий спосіб реагування на такі ризики — це превентивні заходи, розвідка тощо. При спробі реалізації такого сценарію, дії наших органів і представників центральної влади повинні бути чіткими й жорсткими. Це затримання і арешти, в першу чергу, так званих лідерів — призвідників цього сценарію. А також кураторів і т.д., незалежно від їх статусу. Адже мова йде про спроби повалення конституційного ладу України й до місцевого самоврядування це не має ніякого відношення", — резюмує Олександр Антонюк.

Вибори-2020: роль соцмереж

Зовнішня безпека напередодні, в день та після проведення місцевих виборів — це тільки видима частина айсберга. У цьому впевнений колишній співробітник СБУ і консультант Комітету Верховної Ради з питань національної оборони та безпеки Іван Ступак.

"Безумовно, наявність на вулицях і в небі значної кількості правоохоронців вселяє певний оптимізм. Однак необхідно звернути увагу на той факт, що виходити на вулицю людей змушують соціальні мережі. А конкретно — та інформація, яка там акумулюється, — підкреслює експерт. — кіберполіції та аналогічного підрозділу в структурі СБУ необхідно в першу чергу сконцентруватися на висвітленні місцевих виборів в мережі Інтернет. І особливо в соцмережах. Адже саме соціальні мережі можуть робити революцію без лідерів".

На думку Івана Ступака, можливі недружні дії, в першу чергу з боку Кремля і російських спецслужб, на місцевих виборах можуть виглядати так:

— організація хакерських атак на сайт ЦВК України з метою внесення в нього свідомо неправдивої інформації про хід або результати голосування;
- організація хакерських атак на органи влади й управління, а також на об'єкти критичної інфраструктури (Офіс президента, Кабмін, атомні, гідроелектростанції та інше);
- поширення на новинних ресурсах з сумнівною репутацією, а також в різноманітних групах в соцмережах інформації з метою маніпулювання громадською думкою або провокування масових заворушень (приклад: у 2014 році Перший канал в РФ розповів про можливу перемогу в першому турі президентських виборів в Україні лідера "Правого сектору "Дмитра Яроша);
- поширення в соціальних мережах прямих закликів до масових безладів, повалення влади тощо.

"Правоохоронці зобов'язані бути готовими оперативно реагувати на різноманітні недружні випади в мережі Інтернет. Аж до повного блокування джерел таких загроз", — каже Іван Ступак.

Нагадаємо, в Міністерстві охорони здоров'я розповіли, чи є загроза перенесення виборів через COVID-19.