Підсумки виборів: що стало найнесподіванішим і чому провалилася Зе-команда

День виборів вчора, 25 жовтня, відбувся. Що стало найбільш несподіваним? Чи можливі протести? У чому основна причина поразки Зе-команди? Чи допомогло їй Зе-опитування? На ці та інші питання "Коментарям" відповіли експерти.

"Така явка — показник того, що люди розчарувалися в політичних партіях"

Експерт Українського інституту політики (УІП) Руслан Бізяєв вважає ключовим фактором, який вплинув на попередні результати виборів — низьку явку. І справа, на його думку, не тільки в пандемії.

"Така явка — показник того, що люди розчарувалися в політичних партіях. Немає зараз у нас такої партії, яка б об'єднувала Україну, — пояснює Руслан Бізяєв. — Приблизно 15-20% електорату чекає "свою" партію. І з приходом цих людей на голосування — під час, наприклад, парламентських виборів, ряд загальнонаціональних проектів "схлопнеться"".

Експерт УІП також вважає, що вибори нагадували непублічний договірняк між Києвом і регіональними елітами.

"При цьому постає питання керованості регіонами в разі критичної ситуації. Ми цілком можемо побачити варіанти, які вже були — коли місцева влада відкрито не підкоряється центру", — прогнозує Руслан Бізяєв.

На його думку, Зе-опитування не надало того впливу, на який, ймовірно, розраховували його організатори.

"Ужгород і Черкаси — лише два великих міста, де, за даними екзитполів, партія "Слуга Народу" перемагає в битві за міськради. Щодо мерів у них взагалі все сумно. Ні в одному з великих міст немає перемоги, у двох — є вихід у другий тур з малим шансом перемогти. Тож ці вибори партія влади точно не може вважати своєю перемогою, — підкреслює експерт УІП. — Ключова причина поразки — СН так і не змогла побудувати регіональну партійну структуру. У деяких містах туди набирали мало не за оголошенням".

"Головним трендом кампанії став підйом місцевих партій на тлі відносного краху всеукраїнських проектів"

На думку політичного консультанта, голови Центру політичних студій "Доктрина" Ярослава Божка, найбільша інтрига цих виборів полягала в питанні, хто буде з Кличком у другому турі боротися за крісло міського голови Києва.

"У кінцевому підсумку, троє кандидатів — Попов, Верещук і Притула — йдуть досить близько, розрізняючи в рамках статистичної похибки. Тому питання до кінця не вирішене", — зазначає Ярослав Божко.

Він вважає, що головним трендом кампанії став підйом місцевих партій на тлі відносного краху всеукраїнських проектів.

"Водночас, екстраполювати успіх місцевих виборів на всю країну в разі парламентських виборів немає ніякої можливості. Це — інші масштаби, — пояснює експерт. — Зрештою, всі ключові політичні партії країни потребують, як мінімум, глибокого переформатування стратегій. У більшості випадків вони не акумулювали великих коштів у цю кампанію, розмірковуючи в стилі "все вже вирішено наперед". Що виявилося помилкою і довгогральною проблемою".

"Президент Зеленський показав, що готовий дотримуватися своїх слів про демократичність виборів"

Немає ніяких підстав говорити про те, що результати виборів призведуть до протестів. А низька явка не є підставою для визнання місцевих виборів недійсними. Так вважає політолог Петро Охотин.

"Результати показують, що центральна влада не використовувала адмінресурс. Президент Зеленський показав, що готовий дотримуватися своїх слів про демократичність виборів, — зазначає політолог. — Я не бачу поразки "Слуги народу". По-перше, місцеві вибори — це тисячі кампаній по всій країні. На місцях часто є люди зі старих еліт, які мають ресурси для мобілізації виборців за допомогою так званих "мереж". Логічно, що у людей з СН цього не було. По-друге, центральна влада буде шукати точки дотику з усіма партіями".

Петро Охотин нагадує, що обираючи Володимира Зеленського та "Слугу Народу", громадяни голосували проти старих облич у центральної влади. На місцевих же виборах вибирають людей, які повинні займатися ЖКГ та інфраструктурою. Завдання центральної влади в такому випадку — забезпечити відсутність корупції та дати цим фахівцям працювати, підкреслює експерт.

"Як на мене, "Зе-опитування" не зіграло на зростання рейтингу. Але воно і не було агітацією. З моєї точки зору, цим опитуванням Офіс президента намагався підготувати громадську думку до закону про референдум, який голосуватимуть в листопаді", — вважає Петро Охотин.

Нагадаємо, ЦВК назвав кінцеві дані щодо явки на виборах.