Головна Новини Політика внутрішня політика Зеленський затвердив основні принципи молодіжної політики: чим може допомогти новий закон
commentss НОВИНИ Всі новини

Зеленський затвердив основні принципи молодіжної політики: чим може допомогти новий закон

Президент Володимир Зеленський схвалив створення Національної ради з питань молоді при Кабінеті міністрів

19 травня 2021, 14:38
Поділіться публікацією:

Президент України Володимир Зеленський підписав закон "Про основні засади молодіжної політики" № 1414-IX, який Верховна Рада прийняла 27 квітня 2021 року. Що у нас не так з молодіжною політикою? Чим може допомогти новий закон? Які потрібні реальні зрушення в цьому напрямку? Експерти оцінили цей крок для видання "Коментарі".

Зеленський затвердив основні принципи молодіжної політики: чим може допомогти новий закон

Володимир Зеленський. Колаж: Д. Романюк / Comments.ua

Політолог, комунікатора Українського інституту політики Олена Броницька вважає, що багато, часто хороші ініціативи, у нас залишаються задекларовані виключно на папері. Та ж доля, на її думку, очікує і закон "Про основні засади молодіжної політики".

"На жаль, але протягом усіх 30 років незалежності нашої країни, українська влада демонстративно не прислухалися власне до українців. Центральні так точно. На місцевому рівні ще буває якась комунікація, взаєморозуміння. На центральному — глухо. Законопроекти вносять проплачені, диригують всім олігархи. І роблять все для власної кишені, а не для розвитку країни в цілому та молоді зокрема", — пояснює Олена Броницька.

Вона зазначає, що молодь у нас талановита, але їй не дають пробитися. І багато хто дійсно корисні ініціативи рубаються або нівелюються.

"Ми ж пам'ятаємо розмови про соціальні ліфти і так далі. І де це все? А під розмови про важливість боротьби з олігархами, деякі збагатилися навіть в коронакризисний рік ... Якби влада, в тому числі нинішня, прислухалася — не тільки до молоді, а взагалі до цікавих ідей, — все б було куди краще. Потрібен діалог між молодіжними організаціями та урядом, парламентом, Офісом президента. А такого діалогу, виразної комунікації, немає між владою і народом. Тому українці, включаючи молодь, масово виїжджає за кордон, стаючи заробітчанами", — резюмує Олена Броницька.

 Політичний аналітик, PR-експерт Олександр Солонько головним показником того, як буде працювати "молодіжний закон", вважає вплив на якість людського потенціалу держави.

"Це при тому, що ми повинні розуміти один важливий момент — навіть найкращий закон вимагає імплементації. Якщо там просто прописані 
якісь позитивні речі, це звичайно прекрасно. Але як він на практиці впливає на відповідну сферу суспільних відносин — це вже окрема історія. У нас зараз йде демографічна криза і це не просто питання міграції, різниці рівня смертності і народжуваності. Це комплексний, стратегічне питання, яке вирішується не в межах однієї або двох каденцій президента і парламенту ", — підкреслює Олександр Солонько.

Тому, пояснює він, системна робота над вирішенням кризи не є популярною. Адже це не дозволяє швидко набрати політичні та електоральні бали.

"Поки ми маємо більш декларативний документ, можливо, що наближує нас хоча б на папері до суспільно-політичної традиції Європейського союзу. Чи допоможе це залучити молодь до політичного процесу — сказати складно. Очевидно, що молодь має бути політично активною. Це питання майбутнього України, того, якою вона буде через певний проміжок часу. І, звичайно, питання формування політичної еліти, яку дуже хотілося б назвати новою, — зазначає Олександр Солонько. — Чи зможе підписаний закон вирішити якусь із зазначених проблем, зараз судити важко. Але без реальної комплексної державної політики і громадської активності — навряд чи".

Професор соціології Павло Кутуєв розмірковує наступним чином: "Про молодь у нас люблять говорити. Точно так же, як про інший сегменті населення, а саме — пенсіонерів. Але, як говорить арабське прислів'я: скільки не вигукуй слово "халва", солодко в роті не стане. Безумовно, позитивно, коли приймаються законодавчі акти з метою підтримки та соцзахисту будь-якої групи населення. Але це загальні міркування. Питання — в конкретиці та реалізації".

Павло Кутуєв зазначає, що його як представника освітньої сфери хвилює, що та не отримує достатньо уваги і фінансування з боку держави.

"А це — ті самі інститути, куди потрапляють молоді люди, де вони формуються, набуваючи освітні, професійні навички, які дозволять їм досягти успіху. І щоб молодіжна політика була ефективною, вона повинна формуватися не сама по собі, а в тісному зв'язку з освітньою політикою, — впевнений соціолог. — А зараз ми бачимо різноспрямовані треки — Лебідь, Щука і Рак. І це вселяє сумнів з приводу ефективності молодіжної політики, яка пропонується. Підкреслюю — фундаментом молодіжної політики повинні бути інвестиції в освіту".

Як повідомляли раніше з 24 серпня 2021 року держоргани України не зможуть вимагати від громадян паперові документи. Державні послуги можна буде отримати онлайн — через електронні сервіси або за допомогою смартфона. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час відкриття форуму "Україна 30. Цифровізація".



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

Поділіться своєю думкою!


Новини