logo_ukra

BTC/USD

98514.60

ETH/USD

3362.21

LTC/USD

89.13

USD/UAH

41.60

EUR/UAH

44.20

RU UA
lang

Мова

UA RU
youtube telegram
Політика
Бізнес
Світ
Суспільство
Здоров'я
Стиль життя
HI-tech
Спорт
Зірки
Чоловіки
Досьє
comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Політика внутрішня політика Зеленський затвердив 3-річну стратегію розвитку правосуддя: що це значить
commentss НОВИНИ Всі новини

Зеленський затвердив 3-річну стратегію розвитку правосуддя: що це значить

Стратегія визначає основні принципи та напрями розвитку системи правосуддя

13 червня 2021, 19:52
Поділіться публікацією:
Автор:
avatar

Ольга Чародий

Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 231/2021 "Про Стратегію розвитку системи правосуддя і конституційного судочинства на 2021 — 2023 роки". Експерти оцінили цю стратегію для порталу "Коментарі".

Зеленський затвердив 3-річну стратегію розвитку правосуддя: що це значить

Володимир Зеленський (фото з відкритих джерел)

Адвокат, експерт з питань правоохоронної і судової діяльності, кандидат юридичних наук Мирослава Чорноусько звертає увагу, що особливості функціонування судової системи України — один з чинників, так чи інакше стримують розвиток держави. І ставлять під загрозу реалізацію конституційних гарантій дотримання прав громадян.

"Саме тому теми, що стосуються реформування судової гілки влади, максимально обговорюються. Адже наслідки таких реформ здатні вплинути як на підвищення, так і на зниження якості життя громадян, — підкреслює експерт. — В умовах, коли довіра до судів, за даними численних соцдосліджень, знаходиться практично в межах статистичної похибки, цілком очікувано скептичне сприйняття тих чи інших ідей — як суспільством, так і професійним співтовариством".

На думку Мирослави Чорноусько, не є винятком і затверджена президентом Стратегія розвитку органів правосуддя і конституційного судочинства на 2021-2023 роки.

"Безвідносно до його змісту документа, він є декларативним, — підкреслює вона. — Для його виконання має бути розроблена чітка програма дій. І вже потім здійснені конкретні кроки, зокрема, законодавчі та організаційні. Але практика показує, що останнє є найскладнішим для виконання. Тому, незалежно від того, є положення стратегії позитивними або негативними, не слід робити поспішних висновків. Так званий "конституційну кризу-2020" і аналіз рішень, екстрено вжитих у цьому зв'язку, дозволяє констатувати, що вони не дотримувалися з якихось затвердженим державним стратегіям, що не завадило прийняти деякі з них, всупереч Конституції і законам України".

Що ж стосується змісту документа, він має ряд системних і точкових недоліків, зазначає Мирослава Чорноусько.

"Стратегії властива вже традиційна для української нормотворчості проблема — нестача конкретики, застосування надмірної кількості абстрактних оціночних понять і відсутність чітких часових, змістовних і сутнісних критеріїв там, де про них має йти мова, — пояснює адвокат. — Низка положень може трактуватися довільно. Не обійшлося без внесення в текст досить дискусійних положень, що стосуються окремих змін до процесуальних кодексів, можливість відкликання суддів, їх відставки, введення кримінальної відповідальності суддів за "свавільне зловживання своїми повноваженнями", відбору суддів КСУ і їх відповідальності тощо".

Разом з тим, підкреслює Мирослава Чорноусько, незрозумілим залишається чітке стратегічне бачення формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ), Вищої ради правосуддя (ВРУ), функціонування Громадської ради чесноти тощо.

"Схоже, що таке бачення відсутня взагалі в тому вигляді, щоб викласти його досить конкретно. Стратегія одночасно містить хоча і досить загальні, але обнадійливі положення щодо оптимізації ставок судового збору (з метою поліпшення доступу до правосуддя), прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності, а також належного організаційно-фінансового забезпечення судів, забезпечення функціонування суду присяжних. Проте, як завжди існує ризик того, що подібні позитивні положення навряд чи будуть реалізовані найближчим часом в повному обсязі, — вважає Мирослава Чорноусько. — Чи знайдуть ці положення своє відображення на практиці, можна буде оцінити вже найближчим часом. Адже тільки здійснення негайних кроків у зазначених напрямках уможливить досягнення поставлених Стратегією цілей до 2023 року".

Глава Центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко впевнений, що затверджена стратегія відкриває Банковій додаткові можливості в сфері реконфігурації судової влади в Україні.

"Як показує практика конфліктів з главою КСУ і окремими групами впливу в судовій сфері, для нинішньої Банкової це пріоритетно, — пояснює експерт. — Особливо для реалізації раніше анонсованих змін. Наприклад, прийняття нової Конституції, під яку ймовірно і було прийнято законодавство про референдуми".

На думку Ярослава Божко, регламентування судової сфери залишається частиною стратегії з "перетрушування" судової влади і її підпорядкування.

"У цій ситуації влада користується високим рівнем корупції в судовому середовищі і недовірою до суддів. При цьому рішення, пропоновані владою, як правило, є некоректними з правової точки зору. А значить — їх виконання буде триматися суто на політичній волі. І вони будуть мати можливість "розсипатися" при зміні керівництва країни", — прогнозує експерт.

Як повідомляли раніше колишній глава Конституційного суду Олександр Тупицький, якого президент Володимир Зеленський відсторонив від посади своїм указом, вдруге не з'явився в суд з обрання запобіжного заходу.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: Comments.ua
Теги:

Новини

Всі новини