Занепад державних інститутів в Україні: до яких наслідків ми наближаємося

"Коментарі" разом з експертами розібралися, чому в Україні відбувається розвал державних інститутів, чи продовжиться він і до чого це може привести.

Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

"Занепад державних інститутів в Україні на сьогодні є системною тенденцією, зупинити яку вкрай непросто"

Інститути — це, перш за все, люди, громадські функції, які вони виконують правила і практики, яких вони дотримуються. На цьому акцентує Олексій Розумний — провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова.

"Занепад державних інститутів в Україні на сьогодні є системною тенденцією, зупинити яку вкрай непросто, — підкреслює він. — З часом на брак позитивної традиції служіння державі наклалися інші негативні фактори (посилення ролі тіньових, неформальних центрів прийняття політичних рішень; низька суспільна довіра і негативне сприйняття тих, хто працює в системі державної влади; залежність кар'єрних перспектив від політичної кон'юнктури і т.д.)".

Олексій Розумний зазначає, що на сьогодні державні інститути як середовище перебувають під впливом негативного відбору: люди, які там працюють, несуть високу відповідальність, дуже ризикують своєю репутацією, але разом з тим не можуть розраховувати на тривалу кар'єру і знаходяться під тиском з боку позадержавних лобістських груп.

"Суспільство незадоволені якістю своїх державних інститутів і виробляє потужний запит на зміни (ми спостерігали це у 2019 році). Однак тільки оновлення, без створення інших, більш сприятливих умов, не призводить до якісних змін, а тільки підсилює дезорганізацію, — звертає увагу експерт. — В умовах сучасних викликів це може призвести до втрати керованості основних державних систем, коли відповідальність за прийняття і впровадження рішень розчиниться в хаосі та невизначеності. Наприклад, перманентне оновлення складу уряду — один з тривожних сигналів, що ми наближаємося до такої ситуації".

"Інститут президента в Україні давно втратив владу і зведений до рівня церемоніалу"

Політолог Наталія Білоус нагадує, що нещодавно Центр Разумкова провів соціологічне дослідження за рівнем довіри українців до державних та соціальних інституцій. Картина для влади вийшла сумна.

Так, серед державних і громадських інститутів найчастіше довіра висловлюється Збройним силам України (66% опитаних), церкві (62%), Державній службі з надзвичайних ситуацій (60%). А ось недовіру найчастіше висловлюється на адресу державного апарату, чиновників — їм не довіряють 79% опитаних. Верховній Раді не довіряють 76%, уряду — 75%, політичним партіям — 73%. Також високий рівень недовіри до антикорупційних структур України: НАБУ не довіряють 72,5% респондентів, Нацагентству з питань запобігання корупції — 71%, САП і ВАКС — по 70%. Рівень недовіри до Конституційного суду — 65% опитаних, місцевим судам — 63%, Верховному суду — теж 63%.

"Через корумповану складову і бюрократію в держорганах зростає рівень недовіри до керівних діячів країни. І в 2021 році, схоже, тенденція посилиться. Адже українці бачать, що наші політичні діячі ведуть непрозору діяльність. І ніхто з них за порушення на національному рівні не поніс покарання, — підкреслює Наталія Білоус. — Можна припустити, що кожен регіон України на рівні місцевого самоврядування буде продовжувати свою модель функціонування як держава в державі. Тобто, голова селища або мер міста матиме довіри більше, ніж народні депутати чи міністри. Буде більше довіри до волонтерських та інших форм громадянського управління, коли українці самі створюють неформальні об'єднання для відстоювання своїх інтересів".

А ось парламент і уряд, попри переформатування, не мали й не мають масової підтримки в соціумі, зазначає політолог.

"Інститут президента в Україні давно втратив владу і зведений до рівня церемоніалу, — вважає Наталія Білоус. — Спочатку українці голосують за кандидатів у президенти як за якесь масштабне диво. Потім швидко отримують розчарування. Адже гарантом Конституції і Верховним головнокомандувачем стає непрофесійна людина, яка ще більше розколює суспільство і погіршує імідж України на міжнародній арені... Можливо, з часом Україні доведеться змінити форму правління. Але таке рішення необхідно приймати на Всеукраїнському референдумі".

Нагадаємо, з'явився новий рейтинг довіри до політиків: хто наступає на п'яти лідеру-Зеленському.