Ексклюзив «Вітрина» з Херсонської області і Донбасу: плюси і мінуси ідеї Києва

Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков вважає, що Луганську, Донецьку та Херсонську області необхідно перетворити в точки росту, створивши можливість для їх пріоритетного розвитку.

"Дати можливість інвесторам прийти з ризиковим капіталом і почати там вкладатися — і місцевим, і середнім, і малим, і великим, і західним. І коли це почне працювати, воно автоматично почне підтягувати відповідне розуміння, де життя краще. Після, деокупації, відповідно, мультиплікувати вже закладену систему з тією ж ментальністю набагато простіше", — пояснив Резніков.

Наскільки цю ідею можна реалізувати, і чому її не втілили в життя раніше — про це в ексклюзиві "Коментарів" розповіли експерти.

Аналіз ідеї

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій Юрій Смілянський вважає, що у 2014-2015 році влада нав'язувала українському суспільству парадигму "соціально-економічної переваги".

"Її суть. Ми створимо в Херсонській області соціально-економічний добробут. І коли жителі Криму побачать, що в Херсонській області рівень якості життя набагато вищий, ніж в окупованому Криму — Крим повернеться в Україну. Подібними заявами влада дезорієнтувала українське суспільство, брехала йому і створювала неправдиву реальність", — упевнений експерт.

Громадяни України на окупованій території Криму, зазначає Юрій Смілянський, виявилися полоненими у російських окупантів. А "полонені" — не суб'єкти та не мають можливості приймати рішення про територіальну приналежність. Про всяк випадок російська влада внесла необхідні зміни в російське законодавство.

Та ж ситуація із суб'єктністю у громадян України на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, підкреслює експерт. Соціально-економічного розвитку вимагають не тільки прифронтові області України, а й вся територія України, впевнений Юрій Смілянський. Проте, для створення тих самих "точок зростання" (про які згадує Олексій Резніков) або територій пріоритетного розвитку, у 2016 році в текст Рекомендацій парламентських слухань з питання реінтеграції та деокупації території Кримського півострова в рекомендовану частину були внесені пункти 2.1 абзац 7 і 3.2. ж. Там йдеться "про організацію та проведення державно-правового експерименту по створенню моделі економічного розвитку Херсонської області як базової для розв'язання проблемних питань деокупації та реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Кримського півострова".

"Ця ідея в стінах Верховної Ради обговорювалася з весни 2015 року. Можу це стверджувати як ініціатор даної ідеї, — зазначає Юрій Смілянський. — Так що нічого нового пан Резніков не генерує, а лише видає за нові ідеї ті рішення, які влада не бажає виконувати".

Одним з негативних результатів спроби реалізації парадигми "соціально-економічної переваги" стало, на думку експерта, прийняття лобістського закону про вільну економічну зону на окупованій території Криму.

"Цим законопроектом було породжене приниження громадян України на окупованих територіях Криму через введення категорії "нерезидент" за територіальною ознакою, — пояснює Юрій Смілянський. — І як наслідок — урізання можливості реалізувати свої конституційні права на контрольованій Україною території".

Ще одним негативним наслідком цього закону експерт називає активізацію збагачення для окремих осіб, резидентів України, які мали бізнес-активи в Криму, і заохочення розвитку економічного колабораціонізму.

"Жоден негатив, породжений прийняттям закону про вільну економічну зону в Криму, до теперішнього часу не ліквідовано. А норми самого закону продовжують функціонувати", — зазначає Юрій Смілянський.

На його думку, ідея створення умов пріоритетного розвитку прифронтовій території ґрунтувалася не так на хибному посиланні "покупки лояльності" жителів окупованих територій, як на необхідності посилення економічного потенціалу України як одного з інструментів перемоги у війні та відбудови тимчасово окупованих територій.

"Якщо при цьому можна демонструвати переваги української економіки, то це додатковий інструмент ідеологічної та інформаційної війни, не більше, — підкреслює Юрій Смілянський. — Пан Резніков не в курсі всіх цих подій. З цієї причини з метою аргументації робить заяви про надання інвесторам можливості прийти в зазначені регіони з ризиковим капіталом і почати його вкладати. Припускаю, що такі заяви робляться від розгубленості й нерозуміння чиновником, що насправді потрібно робити в питаннях реінтеграції та деокупації територій України".

"Ризиковий капітал", пояснює експерт, в економічній теорії та практиці називається "венчурним капіталом". "Венчурний капітал" має ще одну назву — "авантюрний капітал". Вкладення "венчурного капіталу" передбачає  вищий, у порівнянні з середньоринковим рівнем, рівень прибутковості.

"Висока прибутковість і реінтеграція, відновлення, економічного потенціалу деокопуваних територій — це різні стратегічні та тактичні завдання. І з урахуванням багатьох інших негативів в системі українських економічних відносин — це протилежні полюси", — каже Юрій Смілянський.

За його словами, подібні заяви від профільного міністра є фактом розгубленості.

"Оскільки в реальності, після року обіцянок, владі сьогодні немає що запропонувати українській громадськості в питаннях формування політики (стратегії й тактики) реінтеграції тимчасово окупованих територій України, — пояснює експерт. — З цієї причини вони формують черговий виток риторики "майбутнього часу" на основі ними ж (і не тільки ними) невиконаних і не скасованих державних рішень ".

"Типова утопія"

Директор Міжнародного інституту політичної філософії, політичний аналітик Віктор Савінов, коментуючи пропозицію Резнікова, зазначив, що ключове слово в цьому питанні — ідея.

"Вона — не матеріальна. Все, що пов'язано з ідеями, — це поняття першого порядку. А все, що пов'язано з матеріальним — фактор другого порядку, який залежить від ідеї, — каже Віктор Савінов. — Спрощуючи, як би ви не покращували свій продукт, якщо я не знаю про ваш бренд, я його все одно не куплю. Тобто, для того, щоб займатися поліпшенням якоїсь матеріальної інфраструктури, спочатку необхідно створити структуру ідеологічну. А її для Донбасу поки не існує. Тому будь-які капіталовкладення в матеріальну сферу до створення концепції, пов'язаної з Донбасом, — це типова утопія".

На думку аналітика, ми не розуміємо навіть для чого нам потрібна ця концепція. Потрібно вирішити:

1. Для чого потрібна подібна концепція — Мета.

2. Яким чином ідею реалізувати — Засоби.

"Резніков — юрист. І це типова концептуальна помилка саме для юристів, — вважає Віктор Савінов. — Тому що вони, на відміну від політологів, працюють з факторами, які мають яскраво виражені матеріальні форми — факт, документ, правопорушення... Тобто юрист спочатку мислить, починаючи з матеріального чинника, а не з ідеї. Адже ідея не сформульована. А тому неможливо говорити про реальні дії".

За словами експерта, поки не зрозуміло, навіщо розвивати інфраструктуру саме цих регіонів.

"Ніколи ще людина не міняла свій світогляд, спостерігаючи за зміною матеріальної структури поза простором свого життя, — підкреслює Віктор Савінов. — У цьому випадку люди можуть просто змінити простір — виїхати з регіону. Але інтеграції території це точно не сприятиме. Тому що ідеологію на території визначають не звичайні люди, а еліта, у якої не може бути мотивації змінювати поточну ідеологію".

Реінтеграція Донецької та Луганської області

На думку аналітика Українського незалежного центру політичних досліджень, представника Національної платформи для діалогу про мир і безпечної реінтеграції Юлії Тищенко, точки зростання на підконтрольних територіях — хороша ідея.

"Вона сприяє подальшій реінтеграції Донецької та Луганської областей, — пояснює експерт. — Це й ідея "вітрини", і втілення заходів, які б підвищували стабільність і соціальну стійкість. Це і бачення розвитку територій. А під це бачення слід формулювати завдання і залучати ресурси".

Відповідаючи на питання, наскільки це реалістично, Юлія Тищенко пояснює, що насправді це ще мало формулювали й мало пробували.

"Є окремі гранти й проекти, — зазначає аналітик. — Але ініціатив зі створення робочих місць, розвитку проектів, бізнесу має бути більше. Ще рік тому економічний форум в Маріуполі був позитивно оцінений, в тому числі й потенційними інвесторами. Так, їх небагато, але це тільки перші кроки. А таких кроків потрібно багато, щоб відповідне бачення реалізувалося".

Юлія Тищенко вважає, що багато чого залежить від інвесторів і від держави. Серед завдань останньої — створити нормальний бізнес-клімат, прозорі процедури (і не тільки в Донецькій і Луганській областях).

"Дійсно, потрібні додаткові зусилля, програми з роз'яснення та підтримки", — резюмує аналітик.

Нагадаємо, економічний експерт в Ukraine Economic Outlook Адріан Пантюхов проаналізував для сайту "Коментарі" доручення прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля відпрацювати питання створення територій пріоритетного розвитку в Донецькій, Луганській і Херсонській областях, зробивши в цих регіонах точки зростання для залучення інвестицій.