Вимога Зеленського до Венедиктової: чи чекати українцям «посадок» до кінця року

Президент Володимир Зеленський дав генеральному прокурору Ірині Венедиктової час до кінця 2020 року, щоб вона змогла показати результат щодо "посадок" корупціонерів. Чи варто чекати результату? Як в такому сенсі вчинить Зеленський? І що нам дасть чергова зміна глави ГПУ? На ці питання "Коментарям" відповіли експерти.

"Виставлення таких дедлайнів не входить в функцію президента"

Професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань вважає, що ми почули типову політизовану і популістську заяву в стилі Зеленського.

"У "посадках" не можна встановлювати терміни, — підкреслює експерт. — Адже тоді це виходить політичне замовлення. Ми повинні виходити з правових норм, а не з політичної доцільності з якимись дедлайнами. Припустимо — ГПУ передає справу до суду. А далі йде її розгляд судом. Чи можуть тут бути якісь дедлайни?"

Складно сказати, що буде робити Зеленський в кінці цього року або на початку наступного, якщо генпрокурор не забезпечить "посадки". Але з огляду на велику кількість критики у відношенні дій Венедиктової (є питання щодо її професіоналізму, політичної заангажованості), Олексій Гарань не виключає, що президент знімає чергового генпрокурора. Але зробить це в стилі: це не моя помилка, це вона — не впоралася.

"У будь-якому випадку — виставлення таких дедлайнів не входить в функцію президента. Це явне перевищення повноважень, а також повне нерозуміння з боку "юриста" Зеленського про те, як повинен проходити судовий процес", — резюмує професор політології.

"Треба мати політичну волю в першу чергу глави держави"

Політичний експерт Денис Гороховський звертає увагу, що це вже не перше "розпорядження" Зеленського керівникам Генеральної прокуратури про необхідність "садити" корупціонерів.

"Всі попередні виявилися просто струсом повітря на камеру. Жоден чиновник епохи Порошенка не був притягнутий до реальної відповідальності, не кажучи вже про те, що частина з них знайшли своє місце і безпосередньо в президентській команді, — зазначає політексперт. — Ну, а той факт, що ексгенпрокурор Рябошапка, якого Зеленський свого часу називав "на 100% своєю людиною", сьогодні публічно називає президента "брехуном", також говорить багато про що".

На думку Дениса Горохівського, можна в черговий раз посилатися на закон і на те, що президент безпосередньо не може впливати на діяльність прокуратури. А можна просто визнати, що для боротьби з корупцією в масштабах країни, а також для "посадок" чиновників вищого рівня, необхідна політична воля в першу чергу глави держави. За рік президентства Володимир Зеленський подібного не продемонстрував, вважає експерт.

"Це — більше про популізм, ніж про кримінальний процес"

Адвокат, експерт Українського інституту майбутнього (УІМ) з питань правоохоронної та судової діяльності, кандидат юридичних наук Мирослава Чорноусько нагадує, що передвиборча кампанія кандидата в президенти Володимира Зеленського була найбільш перспективною. Вона стосувалася всіх сфер життя суспільства. Але при цьому залишалася досить обачною, коли мова йшла безпосередньо про реалізацію заявленого.

"Чого тільки варте гасло "Ні обіцянок, ні пробачень", яке нібито заздалегідь знімало будь-яку політичну відповідальність за невиправдані надії виборців, — зазначає експерт. — Однак сьогодні, незадовго до місцевих виборів, в Офісі президента як ніколи існує розуміння того, що значна частина виборців, яка свого часу підтримала Зеленського, попри тривале підсвідоме заперечення його прорахунків (як небажання визнавати хибність свого вибору), навряд чи буде настільки лояльною до кандидата від "Слуга народу". Такий стан речей зумовлює необхідність демонстрації суспільству того, що, попри відсутність конкретних досягнень, президент все-таки володіє ситуацією — і готовий до рішучих кадрових кроків".

І в цьому випадку гасло "Весна прийде — саджати будемо" придбало нового забарвлення, вважає Мирослава Чорноусько. Адже весна давно пройшла, обіцяних гучних "посадок" все немає, а ось спроб — цілком достатньо. Звідси — термінова, цілком закономірно, потреба публічно насварити "відповідального", заявивши про рішучість намірів.

"Тим часом якщо аналізувати спроби ГПУ, ДБР, НАБУ продемонструвати очікувані показники, так чи інакше схвалені керівництвом держави, доводиться констатувати, що справа не тільки в керівниках, — говорить експерт. — Справа ще і в наявності з боку перерахованих структур численних процесуальних прорахунків і порушень, допущених в ході розслідувань. Уповноважені органи фактично самостійно "розвалювали" справи, демонструючи свою процесуальну неспроможність і даючи підстави для успішних оскаржень стороні захисту ".

Тому, продовжує Мирослава Чорноусько, об'єктивно слід відокремлювати уявну боротьбу з корупціонерами (супроводжується замовними кримінальними виробництвами, які так чи інакше позбавлені високих шансів на судовий успіх) від викриття реальних корупційних схем (які потребують не тільки тривалої та копіткої процесуальної роботи, але і в наявності політичної волі).

Експерт підкреслює: "Що стосується заявлених президентом термінів щодо демонстрації генпрокурором результату, то це — більше про популізм, ніж про кримінальний процес. Таких термінів у нинішніх умовах функціонування судової та правоохоронної систем явно недостатньо. Коли мова йде про повне, об'єктивне і неупереджене розслідування, це — десятки свідків, сотні процесуальних дій, численні та тривалі експертизи та судові засідання. І якщо сторони процесу належно виконують свої обов'язки (в тому числі — не складають процесуальні документи "заднім числом" або наперед, що вже було в практиці ряду відомих кримінальних проваджень), це вимагає відповідних тимчасових витрат. Звичайно, для завдань політичних необхідні терміни можуть здатися тривалими, але не для завдань процесуальних".

З огляду на викладене, очікувати швидких результатів і надалі не варто, впевнена Мирослава Чорноусько. І не важливо, чи будуть міняти главу ГПУ чи ні.

"Говорити про результативність роботи відомства можна буде тільки в разі комплексного перегляду стратегії розвитку прокуратури в цілому, — підкреслює експерт. — Адже від перестановки доданків сума не змінюється, як і вироблені роками підходи до роботи з регулярною зміною керівництва".

Нагадаємо, генпрокурор Ірина Венедиктова зізналася, навіщо переїхала на державну дачу.