Велика приватизація в Україні: експерти про плюси і мінуси

У 2021 році в Україні виставлять на аукціони сім великих державних об'єктів. Це стало можливим після того, як в країні розблокували велику приватизацію, яку до цього зупиняли на час карантину. Експерти оцінили плюси і мінуси великої приватизації для видання "Коментарі".  

Велика приватизація. Колаж: Д. Романюк / Comments.ua

Політичний і економічний експерт Growford Institute Валерій Клочок підкреслює, що питання приватизації в Україні завжди мало політичне забарвлення.

"Якщо згадати приватизацію 90-х, то окремі підприємства продавалися, точніше віддавалися, буквально за копійки. І багато хто з наближених до влади людей змогли сформувати величезний стартовий капітал. Зараз вони є одними з найбагатших в Україні, їх статки обчислюються мільярдами, — зазначає експерт. — Я не пам'ятаю жодної ефективної приватизації, крім "Криворіжсталі" у 2005 році, коли вона була продана за рекордні 5 млрд доларів. Тоді це стало успішним кейсом для президента Віктора Ющенка. Але з того часу подібного ми фактично не спостерігали".

Водночас Валерій Клочок наголошує на тому, що нинішня велика приватизація — хороша ідея, а її припинення вважає цілком логічним. Адже в умовах пандемії продавати об'єкти держвласності — ризиковано. Логічним можна назвати, на думку експерта, і розблокування великої приватизації після того, як захворюваність на коронавірус пішла на спад.

"Утримання коштом платників податків активів, які, по суті, є збитковими, — невдячна справа. Важливо лише, щоб названі об'єкти — і завод" Більшовик", і ОГХК ("Об'єднана гірничо-хімічна компанія"), і ряд інших об'єктів не доводилися перед приватизацією до банкрутства. Як та ж енергетична компанія "Центренерго", яку теж планують продати. Лише рейдерська зміна управлінського персоналу дозволила певним чином налагодити ситуацію. Аналогічно вчинили з ДП "Вугільна компанія Краснолиманська", низкою інших об'єктів, які підпадають під приватизацію. Чітко видно схеми, як підприємства доводять до банкрутства, а потім виставляють на продаж. І реакції влади, на жаль, на це немає. Подібні факти потрібно розслідувати, винних притягувати до відповідальності. Інакше це виглядає так, що деякі об'єкти продають із молотка лише для того, щоб задовольнити чиїсь приватні інтереси", — зазначає експерт.

Позитивом він вважає те, що влада вирішила зберегти в держвласності такі стратегічні підприємства як "Нафтогаз", "Енергоатом", "Укренерго", "Укрзалізниця" (УЗ), "Укрпошта", "Південмаш".

"Хоча окремі розмови про необхідність приватизувати ті ж УЗ або Укрпошту ведуться давно (при тому, що об'єкти досить великі й по інфраструктурі, і за вартістю), я б залишив їх у держвласності, — каже Валерій Клочок. Скасування мораторію на велику приватизацію я підтримую. Це правильний крок. Але в умовах теперішніх правоохоронної й судової систем є ризик, що ці активи будуть продані за заниженою ціною".

На думку Данила Моніна, експерта економічних програм Українського інституту майбутнього, важко уявити, щоб об'єкт, який знаходиться у приватній власності, перебував у такому жалюгідному вигляді як об'єкти державної власності. І в цьому сенсі приватизація більш ніж важлива, вважає він.

"Мотивація у приватного власника — змусити актив приносити прибуток. А мотивація більшості директорів держпідприємств — заробити особисто для себе на цьому об'єкті. У підсумку більшість ДП нерентабельні, генерують безліч збитків. Тому їх приватизацію я розглядаю як позитивне явище", — говорить Данило Монін.

Він підкреслює, що, крім доходів державі за продаж, такі об'єкти зможуть створювати в майбутньому підвищену додану вартість і формувати податки в казну замість вливання в них бюджетних коштів.

Нагадаємо, в Україні до кінця року виставлять на продаж сім великих державних підприємств для поповнення держбюджету на мільярди гривень. Про це під час форуму UkraineInvest Talks у Дніпрі заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.