В Україні хочуть прийняти нові закони: чи готове суспільство до «народовладдя»

Не всеукраїнським референдумом єдиним... Перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що йде робота ще над цілою низкою законопроєктів про народовладдя. Мова про місцеві референдуми, електронні петиції, можливості відкликати народних депутатів України. "Коментарі" з'ясували, які ризики можуть бути закладені в цих законопроєктах і чи готове суспільство до "народовладдя".

Чи потрібен Україні закон про народовладдя. Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

"Закон про місцевий референдум — один із найбільш пріоритетних у цьому напрямку"

Народний депутат VIII скликання, юридичний і політичний експерт Ігор Алексєєв нагадує, що в передвиборчій програмі як Зеленського, так і партії "Слуга народу" був великий блок питань, пов'язаний з народовладдям. Йшлося про низку законопроєктів, які повинні були дати громадянам важелі впливу на своїх обранців, можливість формування порядку денного для влади.

"Закон про місцевий референдум — один із найбільш пріоритетних у цьому напрямку, — упевнений експерт. — На місцевому рівні можна розглянути масу питань, щоб забезпечити реальну владу жителям тієї чи іншої громади. Це — їхнє конституційне право. Тому механізм місцевого референдуму, як мені здається, потрібно врегулювати в першу чергу. Але ми розуміємо, що цей механізм може бути використаний в окремих регіонах певними політсилами з метою дестабілізації".

Наприклад, пояснює Ігор Алексєєв, можуть підніматися (гіпотетично, в тому чи іншому вигляді) питання про надання якогось автономного статусу тієї чи іншої території, мовні питання. Тобто — теми, які несуть потенційні ризики територіальній цілісності.

"Тому важливо прописати чіткі рамки того, що можна розглядати на місцевих референдуму, а що не можна. Слід передбачити запобіжники, щоб важливий інститут місцевих референдумів не перетворився на інструмент розколу і дестабілізації", — підкреслює експерт.

Він також зазначає, що механізм електронних петицій у нас і так діє. Інша справа, що багато хто з них, в тому числі актуальні, залишаються без належного реагування. А тому важливо посилити для влади значення петицій.

"А ось такий елемент народовладдя як відклик депутата межує з політичним хайпом, — вважає Ігор Алексєєв. — Красива картина, красиві гасла. Але поки незрозумілий механізм. Особливо, якщо ми відходимо від мажоритарки. Можна зрозуміти, коли в мажоритарному окрузі якісь виборці захочуть ініціювати вотум недовіри депутату, який не виконує свої обіцянки. А як бути з пропорційною системою? Хто кого буде відкликати? До того ж, в таку ініціативу потенційно закладені елементи політичного тиску на нардепів. Адже відкликання можуть ініціювати політичні опоненти".

Експерт також підкреслив, що широке народовладдя наводить на думку: до чого тоді депутати, чиновники, яких ми обираємо?

"Часом складається враження, що різні механізми народовладдя у нас впроваджують, щоб зняти з себе відповідальність за прийняття рішень — і перекласти її на сам народ. Далеко не завжди достатньо юридично, економічно, політично, дипломатично готового до цього, — зазначає Ігор Алексєєв. — З моєї точки зору, влада не повинна забувати, що в першу чергу саме вона несе відповідальність за долю держави. І не боятися брати на себе відповідальність навіть за непопулярні, але стратегічно важливі рішення".

"Цей ящик Пандори не можна відкривати"

Політичний експерт Михайло Чаплига вважає, що справжні ризики закладені в законі про всеукраїнський референдум, який потенційно дозволяє змінювати кордони держави. Місцеві ж референдуми, на його думку, будуть використовуватися місцевою же владою для просування їх інтересів.

"Як правило, хто замовляє референдум, той його і виграє... Це просто інструмент легітимізації тих чи інших рішень місцевої влади під виглядом народовладдя. Втім, в демократичному суспільстві такі інструменти як референдум мають бути присутні", — впевнений політексперт.

Плани прописати на законодавчому рівні можливість відкликання депутатів Михайло Чаплига не вітає.

"Це все одно, що ви купили в магазині якусь річ, походили в ній рік, а потім вирішили прийти і просто поміняти на нову, — проводить він аналогію. — Є таке поняття як відповідальність виборців. Коли ви віддаєте свій голос за того чи іншого кандидата, а він стає депутатом, то форма відповідальності виборців — дії цього самого депутата. Як позитивні, так і негативні. А якщо допустити "каруселі", постійно міняти депутатів, то падає і відповідальність виборців. До того ж, такий інструмент використовуватимуть корупціонери проти реально хороших депутатів, щоб "збити" їх і самим увійти в Раду. Цей ящик Пандори не можна відкривати", — вважає політексперт.

Аналізуючи готовність суспільства до отримання в свої руки інструментів для народовладдя, Михайло Чаплига акцентував, що суспільство готове їх розумно застосовувати, лише якщо воно досить утворено.

"Оскільки у нас система освіти практично знищена, юридично народ безграмотний, інформаційне поле розмито і перенасичене пропагандою, говорити про ефективність народовладдя — нерозумно. Користуватися ним будуть лише ті, хто формують порядок денний і володіють відповідними фінансовими ресурсами", — резюмує експерт.

Раніше стало відомо, серед яких політсил найбільше нардепів-прогульників.