В Офісі президента пояснили, хто має очолити судову реформу

Роботу суддів зможуть відрегулювати лише прийняті якісні закони

Кращим проявом судової реформи в Україні може бути лише співпраця парламенту та Вищої ради правосуддя. Така думка пролунала від заступника очільника Офісу президента Андрія Смирнова під час розмови із журналістами видання "Цензор.Нет".

На думку посадовця, саме ці два компетентні органи — справжні "фронтмени" судової реформи.

Смирнов переконаний, що задача Верховної Ради — прийняття якісних законів для регуляції роботи суддів. Представникам ще Вищої ради правосуддя слід ретельно переглянути свою політику щодо застосування дисциплінарних проваджень стосовно суддів, які порушують правила поведінки та іншим чином псують авторитет цієї гілки влади.

За президентства Петра Порошенка в Україні вже намагалися розпочати судову реформу. Є подібні амбітні плани і у Володимира Зеленського, чим займається очолюваний Денисом Шмигалем уряд. Андрій Смирнов пояснює, що в найближчому майбутньому суспільство побачить нову стратегію реформування судів, яка займатиме 3-4 роки.

"Вона буде охоплювати ключові питання судової реформи, серед яких удосконалення діяльності Вищої ради правосуддя, запуску суду інтелектуальної власності, суду присяжних і так далі. […] Це фундаментальна робота, яка не робиться за тиждень чи місяць", — зазначив представник Офісу президента.

"Коментарі" вирішили перевірити, настільки реальним може бути успіх судової реформи від Зе-команди, тож звернулися за аналізом до експерта.

На переконання кандидата політичних наук, політексперта Дмитра Гаврилюка, шанси на реальну реформу навіть за президентства Зеленського — не дуже великі.

"Особисто я не вірю, що "зелена влада" імплементує в закони, покликані реформувати судову владу, якісні механізми незалежності судової гілки. Причина цього — попередня звичка українських політичних еліт і груп мати "свої суди та суддів". Важливий фактор, який може сповільнити чи навіть нівелювати "добрі намагання" Зе-Команди в реформі суддів — це кричуща недовіра до судової гілки влади, багаточисленні факти корупції, недобросовісні аури та реноме окремих суддів", — розмірковує експерт.

Дмитро Гаврилюк вважає, що широкому загалу обов’язково презентують низку законодавчих ініціатив і нормативних рішень, що покликані реформувати судову владу. Та ці документи навряд отримають схвалення від громадських активістів, антикорупціонерів, експертного загалу та низки опозиційних партій.

"Ситуацію могла б врятувати адекватна комунікація із громадянами України щодо цих ініціатив. Але умовний кейс "Вакцина проти коронавірусу" влада провалила, особливо в комунікаційному аспекті. Тож і на адекватні комунікації стосовно кейса судової реформи розраховувати не доводиться", — говорить Гаврилюк.

Нагадаємо, раніше "Коментарі" повідомляли, що Володимир Зеленський анонсував створення "Суду у смартфоні". Детальніше про ініціативу можна дізнатися у нашому матеріалі.

Також на порталі знайдеться публікація про конкретні кроки стосовно нової судової реформи.