logo_ukra

Coinspot 21.01.2021

BTC/USD

32034.65

ETH/USD

1217.17

LTC/USD

134.99

НБУ 21.01.2021

USD/UAH

28.41

EUR/UAH

34.50

RUB/UAH

0.40

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Політика внутрішня політика Українізація сфери обслуговування: наслідки і загрози
commentss НОВИНИ Всі новини

Українізація сфери обслуговування: наслідки і загрози

Українські експерти проаналізували наслідки обов'язкового перекладу сфери обслуговування на українську мову

4 грудня 2020, 11:33

Сферу обслуговування в Україні з 16 січня повинна перейти на українську мову. Порушників чекають штрафи. Про те, які проблеми може принести черговий виток українізації, запущений ст. 30 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", прийнятого в кінці каденції п'ятого президента Петра Порошенка, розповіли українські експерти.

Українізація сфери обслуговування: наслідки і загрози

"Головне завдання мовного закону — інтеграція громадян в державне життя"

Керівник Центру суспільно-інформаційних технологій "Форум", політичний експерт Валерій Димов вважає рішення про перехід сфери обслуговування в Україні на українську мову абсолютно правильним.

"Нагадаю передісторію питання. У 2012 році був схвалений мовний законопроект Ківалова-Колесніченка. Пізніше Конституційний суд визнав його таким, що не відповідає Основному закону. Утворився правовий вакуум, який Верховна Рада повинна була заповнити відповідним законом. І вона виконала свої зобов'язання. Не має значення, що це було під кінець перебування Порошенко на посаді президента. Закон повинен був бути прийнятий. І його прийняли", — підкреслює експерт.

Він зазначає, що головне завдання мовного законодавства — інтеграція громадян країни в державне життя. І чим більше навколо буде української мови, тим легше буде ця інтеграція, впевнений Валерій Димов.

"Урегулюванням цих моментів займається мовний омбудсмен (уповноважений із захисту державної мови). Зараз цей пост займає Тарас Кремінь. Нагадаю, що ніхто штрафувати за порушення мовного законодавства відразу не буде. Спочатку представнику сфери обслуговування оголосять попередження з вимогою усунути зафіксовані порушення протягом 30 днів. До того ж штрафувати порушників влада зможе тільки з 2022 року, — підкреслює експерт. — Але я впевнений, що до цього, швидше за все, не дійде. І ніяких проблем з імплементацією цього закону не буде. Ситуацію, звичайно, можуть спробувати використовувати у своїх інтересах деякі політичні сили. Але останні приклади (в тій же одеській школі, де викладач виставила дівчинку на посміховисько за те, що та говорила українською) показують, що захищати потрібно саме українську мову ".

"Такі ініціативи руйнують суспільство"

Директор Агентства соціальних комунікацій Сергій Бєлашко оцінює ситуацію наступним чином: "Побутові проблеми навряд чи будуть відчутні. Так чи інакше, всі жителі України, в тому числі які приїхали здалеку, знають українську на побутовому рівні. А ось на політичному рівні людям, які вважають російську (угорська, грецька або будь-який інший) мову рідною, в черговий раз продемонструють, що Україна — не їхня держава".

За словами експерта, буде завдано удар по лояльності значної частини населення, по громадянської ідентичності.

"Зрозуміло, що ніхто при здоровому глузді не буде кидатися дрібними грошима в продавців або влаштовувати скандали в кафе і ресторанах на мовному ґрунті, — зазначає Сергій Бєлашко. — Але ті, хто ще вчора був лояльний до української держави, будуть замислюватися — а в чому сенс такої лояльності, яка обертається все більшою поразкою в правах і показовим приниженням? Чому українізація проводиться в карикатурній, беззмістовній, відразливій формі? Навіщо їм взагалі така держава, яка будується на протиставленні громадян один одному і зводиться до символів та ритуалів?".

Експерт вважає, що всі такі новації просувають люди, які відчувають свою ущербність, неповноцінність, другосортність.

"Для них це якийсь компенсаційний механізм, — пояснює Сергій Бєлашко. — Класика люмпенівської культури: "Хто був нічим, той стане всім". Це невелика, але згуртована і агресивна меншість, постійно качає свої права, вважаючи себе "сіллю землі" і володарями природного права облаштовувати цю землю, як їм заманеться. До пори до часу більшість буде з пасивним схваленням видавати їм якісь бонуси та компенсації (то в матеріальній, то в символічній сфері). Але в якийсь момент всім стане очевидно, що такі ініціативи руйнують суспільство, і цей тренд почнуть жорстко згортати. Дуже ймовірно, що це буде супроводжуватися серйозним тиском зовнішніх сил".

Як повідомляв портал "Коментарі", під час зустрічі канцлер Німеччини Ангела Меркель запитала лідера білоруської опозиції Світлану Тихановську, чи розуміє вона українську мову. Хоча спілкувалися лідери англійською. Меркель під час зустрічі говорила про Україну та українську мову.


Читайте Коментарі в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Обговорення

Роман

7 грудня 2020, 22:01

В Украине украинским языком владеет 10-20% населения,остальные только шокают

Вячеслав

5 грудня 2020, 12:59

Идут они лесом со своей мовой, как обслуживал на русском, так и буду.

comments.ua
comments.ua
comments.ua
comments.ua

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!