"Справа Татарова" і поведінка Венедиктової: скандал або протистояння

Розслідування НАБУ стосовно заступника голови Офісу президента Олега Татарова і дивні дії генпрокурора Ірини Венедиктової сколихнули громадськість. Дехто називає ситуацію "скандалом на рівному місці", інші — корупційними іграми. Що відбувається насправді і де шукати винних розповіли українські експерти.

заступник голови Офісу президента Олег Татаров

"Звинувачення на адресу Татарова притягнуті за вуха"

Керівник Фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко в ситуації навколо Олега Татарова бачить ні що інше, як спробу глави НАБУ Артема Ситника помститися за справедливу критику, що прозвучала з вуст заступника голови Офісу президента.

"Олег Татаров, до функціональних обов'язків якого входить і робота з правоохоронними органами, абсолютно чесно зізнався, що НАБУ сьогодні не тільки не виконує свої функції, а й перетворилася на гальмо на шляху боротьби з корупцією. У відповідь Ситник, який незаконно займає своє місце і користується заступництвом з боку Посольства США, почав кампанію, спрямовану проти Татарова — із залученням "активістів", "журналістів", "блогерів" і з апеляцією до "ідеалам Майдану". По суті, маємо справу з протистоянням між суверенною законністю (Татарів) і інститутами зовнішнього управління (Ситник)", — вважає Костянтин Бондаренко.

При цьому, підкреслює він, звинувачення на адресу Татарова просто притягнуті за вуха й отримані шляхом тиску на свідка (Микитась). Але Ситник, на думку експерта, намагається таким чином показати, хто в домі господар і що буде з тими, хто спробує заперечити "улюбленцям Крістіни Квінс".

"Генеральний прокурор Ірина Венедиктова, своєю чергою, зайняла виважену позицію, — зазначає керівник Фонду "Українська політика". — Розуміючи несамостійність ще однієї структури — Спеціалізованої антикорупційної прокуратури — і її прокурорів, вона вирішила сама розібратися в ситуації. Відштовхуючись від 77 статті КПК, вона зупинила спробу прокурорів САП взяти Татарова під варту і на понеділок призначила нараду з заслуховуванням суті питання. По-моєму, правильне і мудре рішення — з огляду на вищевикладене. І тут же потрапила під шквал критики з боку Ситника і його підручних".

У будь-якому випадку, справа Татарова — це не випадковість, впевнений Костянтин Бондаренко. На його думку, мова йде про те, чи вдасться поставити на місце Ситника (і його покровителів) або Україна продемонструє повну втрату суверенітету.

"Боротьба за вплив на силовиків"

Політичний консультант, глава Центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко не виключає, що в кінцевому підсумку все цілком може виявитися кулуарними іграми за вплив на силовиків — і черговою кампанією за зняття Венедиктової з посади.

"Це не перший конфлікт між НАБУ і Офісом генерального прокурора. Тому питання про зміну складу прокурорської групи САП Венедиктової безпосередньо вимагає доказів, а сам факт — розслідування", — вважає політконсультант.

Ярослав Божко нагадує, що Татаров недавно був помічений поруч з Рінатом Ахметовим, який знаходиться в боротьбі з іншими групами за вплив на Офіс президента.

"Це може реально відкрити завісу кола зацікавлених осіб, — зазначає експерт. — Також відбувається великий скандал навколо справи про Роттердам+, яке мусується з одного боку Ігорем Коломойським і представниками антикорупційних організацій, а з іншого боку його намагається закрити орбіта впливу Ріната Ахметова. У будь-якому випадку, цей скандал ризикує залишитися нерозслідуваним — через ангажованість всіх органів, які уповноважені проводити таке розслідування".

Як повідомляв портал "Коментарі", в українських засобах масової інформації обурюються перебуванням Артема Ситника на посаді директора Національного антикорупційного бюро.