Реінтеграція Донбасу: що змінить режим перехідного правосуддя

У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомили, що на його базі буде створена спеціальна експертна робоча група для напрацювання пакету законопроектів щодо впровадження системи перехідного правосуддя та інших заходів безпечної реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Експерти оцінили для видання "Коментарі" ідею введення перехідного правосуддя.

Як режим перехідного правосуддя може змінити ситуацію на краще

Заступник директора Українського інституту майбутнього Євген Мироненко вважає хорошою тенденцією, коли профільними питаннями займається профільне міністерство.

"Дуже добре, що віце-прем'єр-міністр України — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков безпосередньо починає формувати порядок денний у напрямку реінтеграційного політики. На відміну від керівника Офісу президента, який продемонстрував поверхневий підхід, обмежившись пропозицією простого проведення виборів без аналізу глобальних процесів", – каже Євген Мироненко.

За його словами, аналіз, проведений експертами Українського інституту майбутнього в площині вивчення політичної системи функціонування тимчасово окупованих територій Східної України, свідчить про глобальне інтегрування зазначених територій в систему державного функціоналу РФ.

"Тому будь-які кроки, спрямовані на реалізацію заходів безпечної реінтеграції і повернення тимчасово окупованих територій у правове поле України, повинні вітатися", – резюмує Євген Мироненко.

Що можуть подавати під соусом режиму перехідного правосуддя

Співголова Громадської ініціативи "Права Справа", історик, юрист Дмитро Снєгирьов вважає, що під "соусом" перехідного правосуддя просувається ідея амністії.

"Подібні наміри йдуть в розріз із заявами української сторони (того ж глави МЗС Дмитра Кулеби) про те, що позиція України на Мінських переговорах носить наступальний характер, – говорить Дмитро Снєгирьов. – Адже при перехідному правосудді можливі механізми запровадження амністії – тим чи іншим особам. А це одна з умов РФ, закладених у Мінських угодах. Тобто, фактично просувається амністія учасникам незаконних збройних формувань. Та й не тільки їм, а майже 300 тисячам колаборантів (адже крім військовослужбовців т. зв. Армійських корпусів і представників силових структур, зрадниками треба вважати і "державних чиновників"). Навіть при чітких юридичних формулюваннях перехідний правосуддя дозволить застосувати механізм амністії до всіх, кому не можна буде пред'явити безпосередню участь у злочинах проти людства. Тобто, будь-який з військових, які стріляли по воїнам АТО-ООВ і мирним громадянами, зможе сказати, що просто стояв на блокпосту або кашоварив. І це дозволить йому уникнути кримінальної відповідальності".

При цьому, нагадує експерт, на окупованому Донбасі не було примусової мобілізації. Всі йшли добровольцями, отримували за свою "службу" гроші. Тобто, потрапляють під статтю закону про найманство.

"Сам момент амністію – це не просто компромісу, а перехід за "червоні лінії". Прийняття такого закону, який тепер завуальовано називають законом про перехідне правосуддя, не допускає подвійного трактування, там немає запобіжників. Зате є можливість маніпулювати міжнародним досвідом проведення таких амністій, ті ж Балканські війни. Швидше за все, цей механізм будуть просувати і у нас, – вважає Дмитро Снєгирьов. – Так, закон про амністію прописаний в Мінських угодах. Але приймати його нам категорично не можна. Як, власне, дотримуватися все, що прописано в "Мінську", де вистачає небезпечних моментів для України. На жаль, але, схоже, всі розмови української влади про необхідність перезавантаження Мінських угод або пошуку іншого формату, про існування якихось планів "B, С, D і т. д." – не більш ніж політичні заяви".

Режим перехідного правосуддя починався з Мінських угод

"Танці навколо перехідного правосуддя у нас почалися з підписання перших Мінських угод. Агентство, МінВОТ, МінВЕТ, тепер Мінрег, по суті, – Офіс віце-прем'єра, – зазначає кризовий керівник, експерт з питань ОРДЛО Руслан Рыгованов. – Запрошували міжнародників, возили наших людей на навчання... Але суть в тому, що на сьогодні ми просто не маємо стратегії по Донбасу. Ні плану звільнення, ні розуміння. Або нам кажуть, що ми не маємо, ведучи кулуарні переговори, про яких ми не знаємо".

За словами Руслана Ригованова, перехідний правосуддя – складний процес, в який втягуються не тільки держоргани, але і все жителів території, де його мають намір вводити. Включаючи переселенців.

"Поки все йде в якомусь таємному режимі. І виникає питання – що взагалі готується? Чи Не намагаються запустити нову програму, під яку просто візьмуть гроші і "розпилять"? – задається питаннями експерт. – На сьогоднішній день жоден військовий конфлікт у світі, де, крім зовнішньої агресії є ознаки громадянського протистояння, не вирішене. Говорити про механізм перехідного правосуддя, звичайно, можна. Але важливо розуміти, на чому він буде ґрунтуватися. Чи загальна амністія, цивільні суди (за визначенням вини чиновників), закон про колаборантів? Будуть вносити зміни до Конституції України заради особливого статусу ОРДЛО? Питань багато. Відповідь криється, як я вже зазначав, у відсутності на державному рівні чіткої стратегії щодо врегулювання конфлікту. В таких умовах говорити про результативність перехідного правосуддя не доводиться".

Нагадаємо, до роботи Тристоронньої контактної групи вперше у складі української делегації залучили представників тимчасово окупованих РФ районів Донецької та Луганської областей України.