Українська влада продовжує проєктувати ідеї про нові податки і акцизи. Вірною дорогою йдемо? Чи може посилення податкового тиску привести до зростання економіки? Експерти оцінили для порталу "Коментарі".
Податки (фото з відкритих джерел)
Доктор економічних наук, професор, експерт Growford Institute Костянтин Швабій попереджає: "Економіка України не має потенціалу для подальшого підвищення рівня податкового тиску, оскільки податковий коефіцієнт (сума всіх податкових надходжень і відрахувань до соціальних фондів) знаходиться на рівні 40% ВВП. "Завдяки" такому високому показнику темпи економічного зростання в Україні за останні три десятки років є одними з найнижчих у світі (щорічний середній темп падіння близько 0,2%), як і рівень капітальних інвестицій (близько 10% ВВП станом на кінці минулого року). Плюс до цього маємо один з найбільших тіньових секторів економіки на рівні 50% офіційного ВВП".
Ці показники, за словами експерта, свідчать про те, що уряду слід переглянути проведену податкову політику в бік поступового зменшення податкового тиску — з метою досягнення стабільних, бажано двозначних темпів зростання економіки. Чого цілком реально досягти з урахуванням ефекту детінізації економіки.
"Ті показники економічного зростання/падіння, які щорічно озвучує Державна служба статистики України, не дозволяють зрозуміти, внаслідок чого відбувається зростання номінального ВВП — завдяки реальному зростанню офіційного сектора або через те, що присутній ефект детінізації. Упевнений, що при правильній економічній політиці, в тому числі й у сфері оподаткування, Україна зможе вийти на двозначні темпи економічного зростання", — зазначає Костянтин Швабій.
Разом з тим, професор вважає, що останні податкові ініціативи уряду можна розглядати позитивно в контексті закриття існуючих прогалин в податковій системі, які обертаються для держбюджету істотними податковими втратами.
"Зокрема, це стосується оподаткування за основною ставкою операцій з продажу об'єктів нерухомого майна, використання нового підходу до визначення бази оподаткування рентної плати за видобуток залізних руд, розширення бази податку з плати за землю", — пояснює Костянтин Швабій.
Економічний експерт в Ukraine Economic Outlook Адріан Пантюхов зазначає, що підвищення податкового тиску в 9 випадках з 10 негативно відбивається на загальній економічній активності.
"Без наслідків, або майже без них, можливо підвищувати податки для збільшення доходів бюджету. І то — тимчасово, для галузей, які зіткнулися з надприбутками. Як це зробили в Росії для металургів, ввівши тимчасові експортні мита на тлі зростання світових цін на чорні та кольорові метали, — нагадує економіст. — Зараз найгучніший світовий прецедент про підвищення ставок — це глобальний мінімальний корпоративний податок, який лобіює США, для того, щоб змусити компанії платити податки за місцем отримання виручки. Однак, всі ініціативи щодо підвищення податків, очікувано, зустрічають опір від республіканської партії, і початкові пропозиції щодо фінансування стимулювання економіки, скорочуються в кілька разів, для того, щоб не гальмувати економіку".
В Україні податкові ініціативи не зустрічають відкритого протидії, але наслідки від підвищення ставок не відрізняються, підкреслює Адріан Пантюхов.
"Особливо під питанням час, коли держава говорить про збільшення податкового тиску, — вважає експерт. — Економіка України хоч і пройшла кризовий період, але все ще нестійка, і точно не потребує додаткових прибутків бюджету коштом підвищення ставок — при невиконаному прогнозованому дефіциті бюджету в попередньому році".
Нагадаємо, анонсований президентом Володимиром Зеленським законопроєкт №4167 "про великих екологічних податків" для промисловості робоча група народних депутатів допрацьовує втретє. Такі ініціативи обійдуться промисловим підприємствам у 270 млрд грн, розповів народний депутат Муса Магомедов.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.