Ексклюзив Полювання на Вовка: чим закінчиться справа про захоплення влади в Окружному адмінсуді Києва

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило в розшук сімох фігурантів у справі про можливе захоплення влади керівництвом Окружного адміністративного суду Києва. Серед них і голова ОАСК  Павло Вовк. "Коментарі" дізналися в експертів, чим завершиться "полювання на Вовка", а також — як зробити українські суди і антикорупційні органи реально незалежними, а не такими, що працюють "на замовлення".

"Дії НАБУ щодо суддів ОАСК — шоу"

Віце-президент Світового юридичного альянсу, старший партнер в Адвокатської компанії "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець називає дії НАБУ щодо суддів ОАСК — шоу.

"Воно триває вже понад рік. Зараз все це намагаються видати за нове розслідування в рамках справи Майдану (щодо якого і була прослушка). Але виклик Вовка в НАБУ не має нічого спільного з нормами кримінально-процесуального кодексу ", — підкреслює експерт.

Ростислав Кравець запевняє, що ні Вовку, ні іншим суддям не була належним чином вручена підозра про злочин.

"Те, що САП на своєму сайті стверджує інше, виглядає, ніби вони намагаються прикрити неналежні, на мій погляд, дії НАБУ, а також свій непрофесіоналізм. За даними САП, підозра вручена адміністрації суду. Але це не відповідає нормам українського законодавства! Адже судді не є підлеглими свого апарату. Суд у нас — незалежна інституція. А тому — неправомірно вручати підозра співробітникам апарату, видаючи це за вручення судді", — зазначає експерт.

На його думку, вчорашнє оголошення суддів, які перебувають на своїх робочих місцях, в розшук, говорить не тільки про повну некомпетентність детективів НАБУ і прокурорів САП, а й  про паніку в рядах антикорупційних органів.

"Вся ця справа пов'язана лише з одним — спробами встановити легітимність Вищого антикорупційного суду (ВАС). Адже на сьогодні в рамках цієї справи йдеться про відсутність компетенції у членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ), які давали рекомендації суддям ВАС бути призначеними на свої посади", — каже Ростислав Кравець.

Він вважає, що якщо в рамках будь-яких справ буде доведена відсутність повноважень у членів ВККСУ, то склад ВАС і його антикорупційної палати буде нелегітимним.

"Тому коли суддів і деяких адвокатів звинувачують в зраді, цим займається зацікавлене НАБУ. Хоч ця стаття — підслідність СБУ. Вся правда так званих "плівок Вовка" в тому, що зацікавлені гравці намагаються легалізувати незаконний склад ВАС", — впевнений Ростислав Кравець.

"На цей момент у нас немає персоналізованої відповідальності"

Керівний партнер в Юридичній фірмі Patriot.Legal Денис Бондар упевнений, що ситуація, яка відбувалася в ОАСК, далеко не поодинока в Україні.

"При детальному розгляді роботи суддів місцевих судів також можуть виникати питання щодо їх діяльності. Наприклад, Корольовський районний суд м.Житомира, також "славиться" своїми рішеннями, які виносяться з порушенням законодавства України — і там простежується чітка залежність суддів від правоохоронних органів. Тобто, судді виносять рішення за вказівкою правоохоронців з порушенням законодавства України", — говорить експерт.

Він також зазначає, що додатково для незалежності українських судів Конституційний Суд зробив великий подарунок 11 червня 2020 року. А саме — виніс рішення в якому постановив, що ст.375 ККУ (Постанова свідомо неправосудного рішення) через 6 місяців втратить силу.

"З одного боку, це зробить суддів більш незалежними від правоохоронців, які могли будь-яке рішення розцінити як неправосудне, порушувати справу і потім використовувати це, щоб суддя приймав потрібні для них рішення, — пояснює Денис Бондар. — Наприклад, рішення про обшук у когось вдома або на фірмі взагалі без підстав. Всі 30 років української незалежності правоохоронні органи це використовують і під час обшуків "грабують" українців. З іншого боку, це зробить суддів  вільнішими у прийнятті  та винесенні рішень, тому якщо і будуть вже "перегиби", то це особиста зацікавленість, як у випадку з ОАСК, але інструментів для залучення до відповідальності зменшиться".

Юридичний експерт упевнений: аби зменшити корупцію і неправосудні рішення, Україні може допомогти лише один інструмент. А саме — персональна матеріальна відповідальність оперативних співробітників, слідчих, процесуальних керівників і суддів.

"На цей момент у нас немає персоналізованої відповідальності, і в разі відшкодування збитків неправомірних дій правоохоронців, буде відповідати бюджет, а це кожен платник податків України. Ситуація абсурдна, тому що самі ж платники податків й страждають від незаконних дій. І вони ж відшкодовують свої збитки зі своїх сплачених податків. А особа, що порушувало їх права, без втрат для себе продовжує також діяти у незаконний спосіб — і отримувати за це заробітну плату", — говорить Денис Бондар.

Що стосується Вовка, то експерту здається, що нічим ця справа не закінчиться — і ні він, ні інші судді не будуть притягнуті до відповідальності.

"Такий висновок можна було зробити, ще після того, як його сім разів викликали на допит, куди він не з'явився, — зазначає Денис Бондар. — Якби ми говорили про простого українця, то вже після першої неявки його б силою поліція привела на допит. Однак Україна поки залишається країною, де силу мають не закони, а люди, наділені владою або величезним капіталом".

"Реформатори намагаються нав'язати абсолютно невиразні моделі судової реформи"

Політтехнолог, глава Інституту демократії та розвитку "PolitA" Катерина Одарченко вважає головною бідою те, що у нас немає зрозумілої матриці судової реформи.

"Останнім часом і колишні реформатори та умовно нові (як той же Саакашвілі) намагаються нав'язати абсолютно невиразні моделі судової реформи. Якийсь елемент береться з одного боку, якийсь з іншого, але нікому не зрозуміла цілісна картина. Як в тій же медичній реформі", — зазначає експерт.

У зв'язку з цим в правовій спільноті сформувалася позиція, що це робиться навмисно, щоб тиснути на суддів.

Ось як це пояснює Катерина Одарченко: "Органи, які відбирають суддів, підтверджують їх кваліфікацію — ВККСУ, Вища Рада Правосуддя (ВРП) формуються за квотним принципом. Той же Порошенко намагався тиснути через ці органи та призначати "кишенькових суддів". Так він зробив, коли вже програв вибори, але ще був президентом. Те ж саме стосується Громадської ради доброчесності, де немає конкретних критеріїв оцінки суддів".

Тому, зазначає політтехнолог, представники юридичної спільноти, з якими вона спілкувалася, вважають за необхідне брати комплексну судову реформу і середньостроковий план і спостерігати, як це  працюватиме. Плюс — прибрати методи тиску на суддів.

"Якщо говорить про справу Вовка — тут та сама проблематика. У нас багато органів, які нібито повинні контролювати, але в результаті діють таким чином, що у нас утворився дефіцит суддів. Протистояння саме з ОАСК пов'язано з тим, що Адмінсуд розглядає справи проти держави. Тому на цих суддів в першу чергу намагаються знайти методи впливу. Я не оцінюю — хороші або погані це судді. Але те, що на них шукають методи впливу — однозначно погано", — підкреслює Катерина Одарченко.

Раніше повідомлялося, що в Україні намагалися підірвати суддю.