Ексклюзив Нова робоча група по Мінському процесу: що відбувається в Раді навколо конфлікту на Донбасі

Учасники засідання парламентського комітету з питань державної влади 26 серпня ухвалили рішення створити робочу групу, яка розроблятиме законопроекти, які сприятимуть "безпосередньо мирному процесу і Мінському процесу, що передбачено Мінську домовленостями". "Коментарі" поцікавилися в експертів, які перспективи такої роботи та чи не стане це черговою точкою розколу в Україні.

"Виглядає як бюрократичне затягування процесу"

Професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань вважає, що можливі два сценарії розвитку подій. І все залежить від того, яке стратегічне рішення приймається на Банковій. Адже представник української сторони в ТКГ Леонід Кравчук має, за словами експерта, певний простір для маневру, який окреслено саме на Банковій.

"Перший варіант — таке перекидання в Раду "запиту" Росії та бойовиків може бути просто затягуванням часу. Кравчук каже: я не можу вирішити, ми перенаправили в ВР, там створять групу. Виглядає як бюрократичне затягування процесу. Мені складно уявити, що ВР змінить свою постанову. Адже зрозуміло, що ніяких виборів в ОРДЛО 25 жовтня бути не може, тим більше що всі терміни вже минули. Кравчук може сказати — ми хотіли розв'язати питання, але у нас же реальна демократія, у нас парламент. І наші західні партнери це зрозуміють", — підкреслює Олексій Гарань.

Він також зазначає, що у свій час Порошенко теж користувався такою можливістю.

"У Мінських угодах той же особливий статус ОРДЛО і вибори не є вигідними для України, — пояснює експерт. — І Порошенко говорив: ми будемо виконувати Мінські угоди, але ось парламент же не хоче приймати ті чи інші закони. Приїжджали західні представники, переконалися, що немає голосів в ВР. І такий сценарій, як на мене, досить прийнятний".

Але, за словами Алексія Гараня, є і другий — більш небезпечний — сценарій. Його суть в тому, що влада може піти на поступки. І в спробі дипломатичних маневрів — погіршити українські позиції.

"Таке вже відбувалося, — нагадує професор політології. — Ту ж формулу Штайнмайера взяли в гіршому варіанті, ніж вона була спочатку. У першому варіанті — вибори лише після дотримання умов безпеки. А ми підписали — вибори, потім особливий статус".

Олексій Гарань вважає дивним, коли РФ і бойовики кажуть "ви повинні змінити постанову", а Кравчук каже "ми не проти, але треба з Радою порадитися".

"З якого дива ми повинні в черговий раз йти на поступки? — запитує експерт. — Тоді як Росія не йде, хіба що стосовно перемир'я. Добре, звичайно, що воно діє. Правда, не повною мірою. Відбувається зміцнення позицій окупантів, з дрона скидається граната... До речі, тексту домовленості про перемир'я ми так і не бачили. Досі. Хто підписав? Як там були названі бойовики? Хто входить в СЦКК?"

Є, за словами Олексія Гараня, й інші — не менш важливі питання.

"Нардеп Качура сказав, що ця робоча група буде розробляти закони, які можуть принести мир, — зазначає він. — Але що це за закони? Про особливий статус, про вибори в ОРДЛО, про амністію? Питання — як вони будуть виглядати?"

До того ж підкреслює експерт, є і громадська думка. Коли проходять акції "Рух опору капітуляції", Зеленський вважає, що це роблять порохоботи. Він не надає особливого значення ветеранському маршу в День незалежності. Тим часом владі слід було б звернути увагу, в тому числі на те, що думають виборці щодо закону про особливий статус ОРДЛО.

"І більшість українців говорять, що такий закон може бути лише за умови, що там будуть діяти закони України. Згідно з нашим недавнім дослідженням, з електорату "Слуги народу" тільки 29% згодні з тим, що особливий статус може бути без виконання українських умов. А 56% або не згодні з особливим статусом, або — на певних умовах. І якщо влада буде продавлювати поступку РФ без урахування громадської думки, це буде приводити до дестабілізації ", — резюмує Олексій Гарань.

"Є два несприятливих в цьому відношенні фактори"

Ухвалення Комітетом Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рішення про створення робочої групи для розробки законопроектів, що сприяють відновленню миру в Україні, — це логічний крок в рамках переважно легалістського, інституціоналістського мислення. Таку думку висловив доктор політичних наук, професор Валентин Якушик.

"Раз є проблема, яка чомусь не вирішується, — то створи комісію, робочу групу і запроси в неї все тих же осіб, які досі  не могли знайти шляхи виходу зі складної ситуації. Працюй в рамках колишніх концептуальних обмежень, — зазначає експерт. — Але разом з тим це і розумний крок в рамках загальної логіки пошуку нових підходів. І створення для цього додаткових майданчиків для плюралістичного творчого обговорення того, що ж заважало знаходженню виходу з тупикових ситуацій. І того, що може допомогти зрушити з мертвої точки добру справу реінтеграції України та національного примирення".

При цьому Валентин Якушик вважає, що не слід покладати надмірні надії на створення цього "дискусійного майданчика". За його словами, він навряд чи зможе бути повною мірою плюралістичним і творчим. Адже для цього потрібна була б високоякісна незаангажована модерація процесу творчого обговорення та адекватне, повноцінне представництво різнорідних культурно-політичних і геополітичних сил, які існують в країні.

"Назву лише два несприятливих в цьому відношенні фактори, — продовжує експерт. — Перший — блякле, аморфне, політиканська "більшість залишків монобільшості" в нинішніх умовах не здатна на творчі підходи. Бо за своєю соціальною і духовною природою є похідним від колишнього постреволюційного режиму 2014-2019 років, або ж залякана "червоними лініями", що виставляються йому активними представниками цього колишнього режиму, а також не є суб'єктним в геополітичному плані. Друге — рішення "українського питання" реальними геополітичними суб'єктами "поставлено на паузу" аж до виходу з "точки біфуркації" — консолідації політичної (і, відповідно, геополітичної) влади в США після майбутніх там 3 листопада 2020 року президентських виборів".

Підсумовуючи, Валентин Якушик робить висновок: попри всі наявні обмеження, діяльність створюваної робочої групи одного з комітетів ВР могла б показати, що і як потрібно робити для формування реального майданчика. Того самого, на якому зможуть вироблятися підходи для початку процесу реального національного примирення в країні та поетапної реінтеграції всіх її частин.

"Можливо, це стане ефективним механізмом в організації процесів перехідного правосуддя"

"Створення такої робочої групи, якщо вона планує працювати ефективно, може бути корисною ініціативою, — говорить директор громадської організації "Українська правова консультативна група", член комісії з реінтеграції Донбасу за президента України Надія Волкова. — Але для цього хоча б потрібно розуміти, хто в неї увійде".

Експерт нагадує, що вже існує робоча група в рамках Комісії з правової реформи при Президентові України з реінтеграції окупованих територій. Ця група розробила Концепцію щодо перехідного правосуддя — режим правосуддя, яке застосовується в період переходу держави від військового до мирного існування. Концепція була передана на затвердження в Офіс президента на початку серпня.

"Вона передбачає напрацювання законопроектів, які зможу забезпечити ефективний перехід до мирного співіснування і безпечної реінтеграції окупованих територій, забезпечивши людям право на правду і пам'ять, залучення до відповідальності всіх тих, хто здійснювали військові злочини і злочини проти людяності під час конфлікту в Криму і на Донбасі, амністію та інше, — пояснює Надія Волкова. — Тому, якщо робоча група в парламенті буде напрацьовувати такі (якісні) законопроекти в рамках Концепції, залучаючи експертів, то, можливо, це стане ефективним механізмом в організації процесів перехідного правосуддя".

Нагадаємо, Кравчук розповів деталі обміну полоненими на Донбасі.