Головна Новини Політика внутрішня політика НАБУ, САП та інші: навіщо Україні так багато антикорупційних органів
commentss НОВИНИ Всі новини

НАБУ, САП та інші: навіщо Україні так багато антикорупційних органів

Об'єднати більшість держустанов, які борються з корупцією, можна лише після зміни системного підходу до роботи, каже експерт

19 травня 2021, 17:00
Поділіться публікацією:

В Україні дуже люблять говорити про боротьбу з корупцією. Більше цього — тільки створювати відповідні органи, які повинні контролювати цю справу.

НАБУ, САП та інші: навіщо Україні так багато антикорупційних органів

Антикорупційні органи в Україні. Колаж: "Коментарі" / Д. Романюк

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів... Ще є Центр протидії корупції (ЦПК).

"Коментарі" поцікавилися в експертів, чи не забагато антикорупційних органів в Україні. Фахівці також спробували пояснити, наскільки ці структури ефективні і чи не логічніше було б зробити одну установу, яка б відповідала за все.

"Питання скоріше з політичної площини, а не антикорупційної"

Політичний експерт Денис Гороховський зазначає, що за останні сім років в Україні дійсно з'явилася низка нових антикорупційних органів.

"На їх створення і підтримку щорічно витрачаються сотні мільйонів бюджетних коштів. При цьому ні одна з цих структур жодного разу на рік не повернула в бюджет України коштів більше, ніж було витрачено на їх утримання", — стверджує експерт.

Тобто, фактично усі ці структури не просто збиткові, а й малоефективні, підкреслює Гороховський. І нагадує, що жодна резонансна справа стосовно топ-корупціонерів не була доведена до обвинувального вироку. При цьому всі структури активно задіяні в політичних іграх і протистояннях різних груп впливу.

"У той же час в Україні діють і інші антикорупційні структури, чия ефективність більш яскраво виражена та доведена реальними справами. Наприклад, та ж Державна фіскальна служба України спільно з прокуратурою зараз активно працює над корупційними схемами, пов'язаними зі столичною владою. При цьому вже встановлені порушення з боку столичних чиновників на сотні мільйонів гривень", — акцентує експерт.

На його думку, наявність дублюючих структур у такому випадку — питання дискусійне.

"З огляду на, що за всіма новоствореними антикорупційними бюро і агентствами чітко проглядається американське лобі, то це питання скоріше з політичної площини, а не антикорупційної", — констатує Денис Гороховський.

Антикорупційні органи занадто залежні від політичного впливу

Адвокат, експерт з питань правоохоронної і судової діяльності, кандидат юридичних наук Мирослава Чорноусько зазначає, що протягом кількох років ми мали можливість спостерігати за тим, як в Україні вибудовувалася система антикорупційних органів. За її словами, наскільки непростим був цей шлях, настільки і неоднозначним залишається функціонування цієї системи нині.

"З огляду на останнє, зрозумілим є питання про її практичну ефективність, про те, наскільки доцільно в подальшому продовжувати розвиток антикорупційних органів. Насправді, проблема є комплексною. Адже наднизькі показники ефективності цих органів виникають не тільки на тлі законодавчих прогалин або колізій, а здебільшого через їх недостатню незалежність, в тому числі — потужний політичний вплив", — підкреслює експерт.

Поряд із цим, продовжує Марія Чорноусько, доводиться говорити про досить поширені процесуальні помилки, яких припускаються співробітники антикорупційних органів в ході своєї діяльності. Саме вони найчастіше нівелюють весь процес залучення корупціонерів до відповідальності.

"Як наслідок — ми не бачимо належного функціонування антикорупційних органів, — зазначає експерт. — Критика їхньої діяльності лише загострюється з огляду на колосальні витрати на їх фінансування".

Прокоментувала Чорноусько і ідею про зміни в структурі антикорупційних органів або їх об'єднання. На її думку, без зміни суті роботи, підходів до кадрового забезпечення, розслідування і розгляду справ, пов'язаних із корупційними правопорушеннями, формуванням звітності така ініціатива не призведе до позитивних зрушень. Або стане просто черговим процесом заради процесу.

"Аналогічний висновок, на жаль, є актуальним і щодо окремих громадських організацій, якщо говорити не про питання виявлення корупції, а про її подолання", — підкреслює експерт.

На думку адвоката, останніми роками ми спостерігаємо численні факти виявлення корупції, бурхливу діяльність окремих громадських активістів із викриття фактів корупційних правопорушень. Але фактично усе це зводиться до імітації боротьби з корупцією.

"Голосно викриті і з помпою затримані посадові особи завдяки неякісній роботі антикорупційних органів зрештою поновлюються на роботі і навіть успішно стягують компенсації за час вимушеного прогулу, — каже Мирослава Чорноусько. — Звичайно, показники і рівень довіри намагаються підняти за рахунок дрібних корупційних правопорушень. Але навряд чи це виправдовує залучені кошти та витрачені ресурси".

Експерт переконана, що в Україні назріла необхідність зміни ціннісних і правозастосовних векторів діяльності антикорупційних органів, свідомої відмови від прийняття тих чи інших рішень у ручному режимі.

Також, за словами адвоката, потрібна максимальна консолідація держави і суспільства (представників реального експертного середовища) для створення дійсно ефективних антикорупційних механізмів.

Нагадаємо, раніше "Коментарі" пропонували вам дізнатися про кількість корупціонерів в Україні. Докладний звіт (у цифрах і посадах) шукайте в нашому матеріалі.

Також на порталі ми повідомляли, скільки грошей український бюджет недоотримує через корупцію на вітчизняній митниці.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/ua
comments

Обговорення


Новини