Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
Конституційний Суд України (КСУ) розглядає конституційність так званого мовного закону, того самого, через який Україна має проблеми з тією ж Угорщиною, яка блокує наш рух до НАТО. "Коментарі" разом з експертами розбиратися, чи ризикне КСУ визнати закон неконституційним, а також, які наслідки можуть бути у цього рішення.
Фото: Укрінформ
Професор кафедри політичних наук КНУ ім. Шевченка, політолог Анна Малкіна впевнена, що як прийняття, так і скасування мовного закону є суто політичним рішенням і залежить від багатьох факторів.
"Серед таких факторів: розстановка партійно-політичних сил в парламенті, партійна приналежність і ідеологічна орієнтація президента, політична вага олігархічних центрів, "прихильність" більшості суддів КСУ, — перераховує експерт. — У нинішній ситуації, яку вже назвали "конституційною кризою", чаша терезів знаходиться у стані маятника".
За словами Анни Малкіної, якщо КСУ зайде в глуху конфронтацію з президентом і парламентською більшістю, скасування мовного закону може стати черговим кроком у демонстрації намірів вищого органу судового конституційного контролю до кінця відстоювати свою незалежність.
Якщо ж КСУ прийме "пропозицію" президента і парламенту про добровільну відставку — ймовірність скасування закону зведеться до нуля. Адже новий склад КСУ навряд чи захоче повторювати шлях попередників, і буде орієнтований на співпрацю із законодавчою і виконавчою владою.
"У будь-якому випадку, неприйняття рішення Конституційним Судом 3 листопада свідчить про переговорний процес щодо цього питання, яке повинне вирішитися найближчим часом", — резюмує Ганна Малкіна.
Політичний експерт Михайло Чаплига вважає, що закон, ряд положень якого оскаржують 54 справжніх і колишніх депутатів (від ОПЗЖ і "Опозиційного блоку"), дійсно не відповідає Конституції. В тому числі порушуючи права українців на використання рідної мови, на доступ до культурної продукції рідною мовою.
"Швидше за все, КСУ вкаже, що деякі статті не відповідають Основному закону і вважатиме за необхідне зупинити їх дії, як таких, які обмежують права людини. Тобто, постане питання про необхідність не скасування закон в цілому (як це може статися з законом про відкриття ринку сільгоспземлі), а — внесення певних коригувань", — говорить експерт.
Михайло Чаплига не виключає, що якщо таке рішення буде прийняте, відбудеться протестний сплеск з боку частини суспільства, яка позиціонує себе як націонал-патріотична.
"Але не думаю, що це триватиме довго. Максимум — 10 днів, — каже експерт. — Далі все перейде в парламент, де в ході дискусії шукатимуть компроміс. Можливий навіть перегляд квот на ТБ".
Раніше "Коментарі" писали, що вчителька принизила ученицю через те, що дівчинка відповіла їй українською мовою.
Новини