Рубрики
МЕНЮ
Таисия Ерохина
У Верховній Раді України зареєстровано законопроект "Про місцевий референдум". Хоч на сайті ВР текст законопроекту поки відсутній, проте проект документа оприлюднив на своїй сторінці в Facebook перший заступник голови ВР Руслан Стефанчук. Експерти для видання "Коментарі" оцінили плюси і мінуси цього законопроекту і розповіли, хто, коли і з якого приводу може спробувати провести перший такий референдум, а також — коли закон буде прийнято остаточно.
Закон про місцевий референдум. Фото з відкритих джерел
Політолог, співзасновник консалтингової компанії Good Politics Максим Джигун вважає, що подібний законопроект назріл і є актуальним.
"Відсутність можливості волевиявлення людей на місцях, так і на центральному рівні — це позбавлення людей права на висловлення своєї позиції, на участь в ухваленні політичних і не тільки рішень. А таке право дано їм, згідно з Конституцією. Тож ініціатива з законопроектом про місцевий референдум — хороший знак", — підкреслює Максим Джигун.
Експерт зазначає, що за допомогою такого інструменту можна боротися проти місцевих лідерів, які приймають рішення, які йдуть не на користь громаді. Механізм місцевих референдумів спрямований проти монополізації влади на місці та проти ручного керування громадами.
За його словами, в цій ситуації роль лідерів місцевого самоврядування трохи ослабне. Адже на місцевому референдумі можуть прийняти рішення, яке буде йти врозріз з рішенням органів місцевого самоврядування. Але при цьому буде обов'язковим для виконання. А провести референдум з тієї ж теми, згідно із законопроектом, дозволяється не раніше, ніж через три роки.
"Місцевий референдум допоможе залучати людей до вирішення місцевих проблем, відбудеться своєрідна масова політична соціалізація. І це хороший момент. Але в цій демократичній процедурі є і ризики, — зазначає політолог. — Згідно із законопроектом, ініціювати місцевий референдум можуть територіальна громада (не менше 10% виборців), сільський, селищний та міський рада, а також сільський, селищний, міський голова. При цьому потрібно розуміти, що місцеві референдуми можуть використовуватися як інструмент політичної боротьби між різними групами впливу на місцях. З метою дестабілізації ситуації в регіоні. Проти політичних еліт, які при владі — тими, хто хоче прийти до влади. І навпаки".
Як додав експерт, важливо продумати, як знизити такі ризики. Також цікаво, за його словами, яким буде рішення щодо частоти проведення місцевих референдумів. Адже занадто часте їх ініціювання може дискредитувати цю хорошу ідею.
"З точки зору бюджетних ресурсів теж є питання — чи зможуть маленькі громади дозволити собі проводити референдуми? Загалом, законопроект потрібно приймати з урахуванням всіх ризиків, збудувавши зрозумілу систему стримувань і противаг", — упевнений Максим Джигун.
Політичний експерт Богдан Мірошников зізнався: "Мені будь-які законопроекти цієї влади, які стосуються таких серйозних речей як референдум, не подобаються в принципі. Наше суспільство не дозріло для такого. Але раз вже "викотили" проект — то потрібно визначитися з "червоними" лініями".
За словами експерта, перш за все, законопроект не повинен торкатися речей, які прописані в Конституції, адже це все-таки місцеві референдуми. Що, до речі, позначено в проекті закону.
"Криму та окупованих частинах Донецької та Луганської областей потрібно дозволяти референдуми не через 3 роки після звільнення, як пропонується в законопроекті, а через 10-15 років", — вважає Богдан Мірошников.
З позитивів він зазначив, що в проекті прописали можливість відправити у відставку місцеву владу.
"Хоча, знову ж таки, тут потрібно уточнити механізм — і як це буде працювати в Києві, Севастополі та АР Крим, як суб'єктів з особливим статусом, — підкреслює експерт. — Детальніше можна буде говорити після того, як пройде на розгляд. Як правило, до другого читання вносяться зміни, причому нерідко — кардинальні".
Раніше з'явився прогноз про те, в яку суму Україні може обійтися всенародний референдум.
Новини