Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав три "червоні лінії", від яких Україна ніколи не відступить у процесі переговорів.
Дмитро Кулеба - фото: Facebook
Перша – будь-які поступки щодо територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Друга – ми не підемо на прямий діалог із так званими "донецькими" та "луганськими" "народними республіками".
Третє – український народ завжди буде єдиним джерелом рішень щодо зовнішньої політики нашої держави.
Чи переступила Україна якісь із цих ліній? Які – і чому – може спробувати переступити? На ці запитання порталу "Коментарі" відповіли експерти.
Ми неминуче підемо – у тій чи іншій формі, у той чи інший час – на діалог
Експерт Українського інституту політики Владислав Дзівідзінський зазначає, що названі главою МЗС "червоні лінії" не є новими. Про це говорили раніше. Артикуляція ж цього питання, на думку експерта, показує, що Україна не змінила (і, начебто, словами Кулеби, не збирається змінювати) своє бачення ситуації щодо вирішення конфлікту.
"Перша "червона лінія" (що ми не підемо на поступки щодо територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів), на мою думку, залишиться незмінною. Її підтримує і українська громада, і український політикум. І навіть якби міжнародне співтовариство схиляло нас до її перетину, це означало б визнання можливості інших держав, зокрема РФ, порушувати територіальну цілісність інших країн. Що може стати сигналом, здатним привести до цілої низки нових конфліктів, зруйнувавши не лише європейський, а й світовий порядок", – пояснює експерт.
Щодо другої лінії (підштовхування Києва до прямих переговорів з Донецьком та Луганськом) не все так просто, вважає Владислав Дзівідзінський.
Він пояснює:
"Безумовно, РФ давно робить безліч ходів, у тому числі формує інформаційне поле, щоб назвати те, що відбувається на Сході України – громадянською війною, внутрішнім конфліктом. І, як заявив Кулеба, виступити у ролі посередника, миротворця, а не учасником конфлікту стороною, яка все розв'язала. Але ці хитрощі є абсолютно зрозумілими як українському суспільству та політикуму, так і іншим країнам. При цьому, ОРДЛО є частиною України. А будь-яка війна закінчується миром. І за підсумком вона закінчиться поверненням ОРДЛО до складу України. Тобто ми неминуче підемо – у тій чи іншій формі, у той чи інший час – на діалог. Ба більше. Враховуючи, що учасники т.зв. "ДНР" і "ЛНР" входять до підгруп переговорників у рамках Мінського формату, що їхні підписи стоять на низці документів, що комунікація з ними відбувається під час обмінів військовополоненими, можна сказати, що в певному вигляді ми вже проводимо діалог із цими "республіками". Тому ця "червона лінія" потребує уточнення. Адже діалог, наголошую, вівся і ведеться. Питання лише в тому, що зовсім не ОРДЛО має диктувати умови миру, а ми. До того ж, важливо не допустити можливості реалізації російського сценарію виставити все це внутрішньоукраїнським конфліктом".
Щодо третьої "лінії", згідно з якою, за Кулебою, саме український народ є єдиним джерелом рішень щодо зовнішньої політики нашої держави, то вона, на думку експерта, вже порушена.
"Я вважаю, що діалог з українським суспільством, за президентства Зеленського, за парламенту з монобільшістю, не вівся і не ведеться. Не було дискусій із експертами, з лідерами інших політсил. Тож говорити про те, що український народ є джерелом рішень у зовнішній політиці – не доводиться. Зрозуміло, що запитувати народ у кожному питанні неможливо. Тим більше, що ми делегували відповідні функції президентові, який, зокрема, відповідає за зовнішню політику. Але у державі є інституції, які мають орієнтуватися на громадську думку. А соціологія доступна завжди. І все ж таки навіть спроб спілкування з народом (у тому числі з питань зовнішньої політики) не відбувається. Хоча ключові питання можна і потрібно виносити на референдум, тим більше, що законодавство тепер це дозволяє", – зазначає Владислав Дзівідзінський.
Він також звертає увагу, що у нас останнім часом проводиться маса зустрічей, багато візитів, де про Україну говорять без України. Або десь в Україні говорять про неї, але – не прислухаючись до думки народу.
"Тому пафосна фраза, яка озвучена як третя "червона лінія", звучить добре, але до реальності зараз не має жодного стосунку, – упевнений експерт. – Ми дійсно повинні самі вирішувати свою долю, а не слухати ту чи іншу думку, нав'язану, наприклад, Заходом. Але український народ зараз не має голосу у питаннях, вкрай важливих для держави. Саме тому я вважаю, що ця "червона лінія" вже порушена".
Виконання Мінських угод у існуючому варіанті, на жаль, означає перехід позначених "червоних ліній"
На думку військового оглядача, головного редактора "Апострофа" Дениса Поповича, до сьогодні Україна ще не переступила жодну з позначених "червоних ліній".
"А ось що буде далі, треба буде дивитися за підсумками сьогоднішніх переговорів Зеленського з Макроном та подальших кроків у Нормандському форматі", – вважає Денис Попович.
Він зазначає, що виконання Мінських угод у існуючому варіанті, на жаль, означає перехід зазначених червоних ліній. А їхнє невиконання може призвести до загострення на лінії розмежування на Донбасі.
"Поки що ситуація є тупиковою і всі зроблені раніше дипломатичні зусилля не призвели до прориву", – резюмує експерт.
Раніше на порталі "Коментарі" — Зухвалість Путіна невипадкова —
підходимо до моменту, що Україну змушуватимуть виконувати "Мінськ".
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.