Нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова цитує спікера президента України Сергія Нікіфорова, який запевняє, що глава держави готує кадрові чищення. Так, на думку Зеленського, слід значно скорочувати державний апарат. Як оцінюєте такі меседжі? Яким має бути Кабмін України (і не лише він) після війни або навіть в процесі війни?
Верховна Рада, фото з відкритих джерел
Як переформатувати Раду
Адвокат, кандидат економічних наук, власник медіагрупи "Коментарі" Віктор Гольдський пояснює, яких змін потребує вища законодавча гілка влади:
"За Конституцією – склад Верховної Ради дорівнює 450 народних депутатів. Проте, з урахуванням окупації АР Крим та частини Донецької й Луганської областей, фактична кількість парламентарів в залі 424. Необхідність перегляду чисельності народних обранців обговорюється вже більше 20 років. За цей час різні політики пропонували різні цифри, але найчастіше лунала цифра у 300 осіб. Чому саме 300, ніхто толком пояснити не може, мабуть, красиво виглядає".
Треба зазначити, продовжує Віктор Гольдський, що історично кількість депутатів ще за часів Української РСР умовно визначалася з урахуванням кількості виборців: 1 депутат представляв інтереси 100 тис. мешканців.
"Саме принцип залежності кількості депутатів від кількості населення і має лягти в основу формування нового парламенту, – впевнений Віктор Гольдський. – І якщо у 2022 році кількість населення України, яке має право голосу, складає приблизно 29 млн осіб, то поділивши цю цифру на 100 тис. ми отримаємо 290 депутатів".
Яких змін потребує Кабмін
Щодо виконавчої гілки влади, то Віктор Гольдський нагадує, що в Україні діють 20 міністерств, 24 служби, 16 агентств, 4 інспекції, 8 ЦОВВ (центральних органів виконавчої влади) зі спеціальним статусом, 3 колегіальні органи та ще 5 інших ЦОВВ.
"Звісно, що таке нагромадження чиновників породжує бюрократію, призводить до дублювання функцій, додаткового навантаження на бюджет країни та зниження ефективності державного управління як такого. Недаремно Україна посідає 115 місце серед 192 країн за індексом ефективності уряду", – зазначає Віктор Гольдський.
Він підкреслює, що історично уряд в Україні формувався за галузевим принципом: міністерство енергетики, міністерство сільського господарства тощо. Але наразі, як ми бачимо, такий підхід є неефективним.
"Більшість економічних експертів сходиться у думці, що економіка України має розвиватися за кластерною моделлю, що має віддзеркалитися й на складі уряду", – пояснює Віктор Гольдський.
За його словами, Кабмін може виглядати, наприклад так:
ОСНОВНІ МІНІСТЕРСТВА (існують завжди, за будь-яких умов)
Міністерство фінансів
Міністерство економіки
Міністерство соціальної політики
Міністерство внутрішніх справ
Міністерство зовнішніх справ
Міністерство юстиції
Міністерство екології
Міністерство оборони
ДОДАТКОВІ МІНІСТЕРСТВА (створюються на певний час для вирішення гострих питань), наприклад, Мінцифри або Міністерство з питань реінтеграції окупованих територій.
"Немає ніякого сенсу розподіляти повноваження Міністерств та Служб. Наприклад, навіщо було створювати окремо від Міністерства охорони здоров’я Національну службу здоров’я? Невже усі договори не можна було укладати від імені МОЗ?! Це стосується більшості усіх Служб та Агентств. Їх функції мають перебрати на себе відповідні міністерства", – констатує Віктор Гольдський.
На думку магістра державного управління, політолога, соціолога Володимира Волі, оптимізація управлінського апарата – це необхідність.
"За підсумками війни Україна буде у глибокій економічній кризі. Отримаємо проблему із наповненням держбюджету. І тут напрошується оптимізація бюджетних видатків. Доведеться частково скорочувати управлінський апарат", – стверджує експерт.
На його думку, це можна зробити наступним чином.
1. За допомогою широкого застосування цифровізації.
2. Скасовуючи деякі структури, які себе не виправдали. Включаючи багато відділів у міністерствах і навіть окремі міністерства. Наприклад, Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій. Те саме може торкнутися апарату Кабміну, низки структур, пов'язаних з економічним розвитком. Має сенс переглянути функціонал багатьох підрозділів, які не є міністерствами, але перебувають у їх підпорядкуванні.
3. Зробити кадрові чищення, які є необхідною складовою структурних змін у держуправлінні. Будуть зроблені висновки за підсумками роботи кожного, насамперед керівників тих чи інших міністерств, їх заступників тощо. Багато хто, як виявилося, не виправдав очікувань.
"Перед Україною стоїть серйозний кадровий виклик щодо реорганізації Укроборонпрому, Міноборони, економічного блоку, – упевнений Володимир Воля. – Навіть перед війною Україна не мала серйозних стратегій економічного розвитку. Різні презентації на цю тему нагадували швидше реферати. Настав час міняти на добрих економістів та стратегів тих людей, які явно не справлялися та не справляються. Україні потрібні реальні професіонали для управління реальними секторами економіки, а не теоретики чи чиновники середнього рівня, які завжди були виконавцями, замість того, щоб бути організаторами, джерелом управлінських ідей стратегічного рівня".
Потрібна системна реформа держслужби
Політичний експерт Світлана Кушнір вважає, що якщо йдеться лише про скорочення держслужбовців – це безперспективно.
"У нас якщо в частині держсектору щось десь вибуло, то з іншого краю стільки ж, як не більше, прибуло, – пояснює вона. – Якщо ж ми говоримо про системну реформу держслужби, то хоч би як нею не займалися в попередні роки (часто не звертаючи уваги на рекомендації аналітиків та експертів), а війна оголила суть проблем. У перші дні війни стало відомо, що сотні і тисячі держслужбовців, в більшості, керівники різних служб і підрозділів, просто втекли з робочих місць. Тим самим поставивши під удар саму керованість галузями та секторами держрегулювання. Є установи, які через відсутність персоналу навіть на третій місяць війни не можуть працювати – немає підлеглих. Хтось вивіз дітей, а хтось утік сам, багато хто просто виїхав на захід країни і там перечікує складні часи. На іншій чаші терезів – самовіддане служіння людям та державі тисяч держслужбовців, які працюють понад норму, надають навіть у цей нелегкий час необхідні послуги".
У зв'язку з цим усі заяви про реформу держслужби треба розглядати у двох аспектах, вважає Світлана Кушнір. По-перше – зміна суті та функціоналу держслужби як такої.
"Формування держуправління з урахуванням усіх змін та факту, що воюючою країною ми, схоже, будемо ще довго. А це означає, що дублювання функцій та повноважень, надрегулюючі департаменти і навіть цілі міністерства кануть у минуле. Ми повинні створити сильний кістяк держуправління, мобільний, гнучкий у частині запитів громадян та обставин, що вимагають невідкладних рішень, але при цьому орієнтований на максимальне виконання Конституції та законів України", – підкреслює експерт.
Другий аспект – це нові, відкриті, раціональні підходи до відбору, навчання та створення потужного апарату держслужбовців, що пройшли етапи становлення, що мають досвід управління та напрацювання управлінських рішень.
"Тут треба забути про політичний, партійний підхід, що переважає багато років, а також про призначення на посади за принципом "близькості до тіла". Важливо підвищити як відповідальність за діяльність на посаді, так й цінність цього служіння державі. Робота в держсекторі не повинна розглядатися як засіб накопичення капіталу (у тому числі через корупцію), або можливість пересидіти на теплому місці якийсь час на зарплаті та стовідсоткових соцгарантіях", – говорить Світлана Кушнір.
За її словами, йдеться про повноцінну зміну роботи системи. Отже – про створення нової законодавчої бази, нових підходів у реалізації держпослуг, до виконання держфункцій.
"Ми більше не маємо можливості витрачати кошти держбюджету на офісний планктон у міністерствах та відомствах", – підкреслює експерт.
Щодо кадрових чисток
Якщо ж йдеться про кадрові чистки в нинішніх умовах, то тут більше питання до правоохоронних органів та прокуратури, зазначає Світлана Кушнір. По кожному випадку залишення робочого місця, бездіяльності, співпраці з окупантами – вони зобов'язані проводити розслідування та відправляти справи до суду.
"Ми вже проходили масову люстрацію 2014-го з порушенням Конституції, що згодом призвело до повернення через суди та рішення про компенсацію тисяч звільнених держслужбовців у різних секторах. Не можна повторювати такі помилки", – акцентує експерт.
Нині, на її думку, як ніколи раніше, на перший план вийшла і помітна діяльність органів місцевого самоврядування.
"Говорила про це багато разів до війни, повторюю це й зараз – саме місцеве самоврядування в Україні стало цементуючим зв'язком державності, основою для її відродження та будівництва на нових умовах. Приклади ефективної роботи міських голів та їхніх команд щодо організації життєдіяльності, територіальної оборони, евакуації населення, ліквідації наслідків війни – підтвердження моїх слів. А там, де місцева влада виявилася слабкою з різних причин (від зради до політичних чвар напередодні війни) – це призвело до сумних наслідків", – зазначає Світлана Кушнір.
Вона резюмує:
"Механічне звільнення з посад відповідальних за організацію оборони тощо – це не просто момент очищення. Покарати тих, хто втік і покинув, хто проігнорував свої посадові інструкції, спаплюжив честь мундира – треба публічно. Перетрусити кадровий склад слід якнайшвидше ще й тому, що факти зловживань службовим становищем, корупції є і зараз. І під час воєнного стану такі безчинства українських чиновників виглядають ще більш ницими, цинічнішими й підлими".
Як повідомляв портал "Коментарі", в Європі модернізують залізницю, дороги, порти для військових потреб.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.