comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Політика внутрішня політика Чотири оборонних підприємства скаржаться на провал держоборонзамовлення: хто винен
commentss НОВИНИ Всі новини

Чотири оборонних підприємства скаржаться на провал держоборонзамовлення: хто винен

Вкінці минулого року Павлоградський хімічний завод, який виробляє спорядження для ракетних двигунів, повідомив в РНБО, що Міноборони ігнорує виконання указу президента

1 червня 2021, 16:37
Поділіться публікацією:

Протягом 2020 року низка державних оборонних підприємств поскаржилися в уряд на відсутність фінансування таємних військових проектів в рамках оборонного замовлення Міноборони України.

Чотири оборонних підприємства скаржаться на провал держоборонзамовлення: хто винен

"Укроборонпром". Колаж: Д. Романюк / Comments.ua

Чому стався зрив держзамовлення? Хто винен? Як змінити ситуацію на краще? Експерти поділилися своїми думками з виданням "Коментарі".

Генерал армії України, екс-голова зовнішньої розвідки України Микола Маломуж вважає, що був порушений формат стратегічного планування з оборонного замовлення.

"Це багато в чому пов'язано з "досвідом" роботи тих керівників, які зараз займають високі посади в Офісі президента, у Кабміні. Модель оборонзамовлення працювала завжди на випередження. Приблизно за півроку було рішення РНБО щодо пріоритетів в оборонно-промисловій сфері. Тривало формування відповідного пакета документів. Їх подавали на розгляд Кабміну, після чого було затвердження парламентом усього цього в рамках бюджету. Такий механізм повинен працювати, як годинник, тим більше зараз, коли оборона і безпека як ніколи актуальні. Але наразі цього немає", — констатує Микола Маломуж.

За його словами, професіонали, які раніше вели роботу по підготовці оборонного замовлення, майже не беруть участі в цих проектах. Відповідно — не були вчасно підготовлені потрібні матеріали на формування оборонного замовлення, не сформульовані пріоритети, види необхідної військової продукції, зброї, техніки, інших засобів, які повинні бути базовим сегментом для забезпечення наших збройних сил, СБУ, развідорганів, правоохоронців.

"Нова система, яка входить в оборонний, оборонно-промисловий блок, особливо в системі планування, забезпечення фінансами, сьогодні не досконала. Як наслідок — пізно взялися за підготовку оборонзамовлення. Було багато бюрократичних перепон за погодженням і з Міноборони, і з Мінекономіки, і з Мінфіном. Питання включення відповідного фінансування в бюджет затягнулося. І ми на 5-6 місяців відстали в такому важливому формуванні оборонного замовлення", — пояснює Микола Маломуж.

У результаті багато виробників, які мали контракти з Міноборони та іншими силовими структурами, не були забезпечені фінансами. Не було підтверджено виробництво і поставки окремих видів озброєння, техніки.

"Це дезорієнтувало виробників. Довелося обмежити виробництва, тому що не було потрібних коштів. Як не було і підготовки базових комплектуючих, запчастин, оплати праці робітникам. Усе це комплексно позначилося на виконанні замовлень. Тому маємо великі заборгованості по зарплатах, невиплату заводам, великим і малим підприємствам оборонно-промислового комплексу проплат за виконані замовлення (і в минулому році, і в цьому — навіть за рахунок ресурсів підприємств, у борг).
Ситуація складна, її намагаються вирішити. Уже визначені параметри замовлень, виділені кошти. І лише зараз — із великим запізненням — починається реалізація тих проектів, які передбачені оборонним замовленням", — резюмує генерал.

Керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович каже, що вся справа — в недостатньому рівні компетенції насамперед профільного міністра оборони (Андрій Таран), а також загадом Кабміну, який затверджує і приймає оборонне замовлення.

"Є питання і до профільного комітету ВР, у якого є функція парламентського контролю, що дозволяє контролювати важливі моменти, підштовхуючи те ж Міноборони до більш швидкого прийняття відповідних рішень. Є своя частка відповідальності і у президента, який призначає міністра оборони, а також є Верховним Головнокомандувачем, тому повинен тримати подібні питання на контролі.
Уся ця ситуація, підкреслюю, виникла через дуже невисокий рівень компетенції профільного міністра. Як наслідок — Міноборони вчасно не підготувало оборонне замовлення, передавши його у ВР на розгляд. Така затримка (майже на півроку) неприйнятна для країни, яка перебуває в стані війни. Цього року профільний комітет побачив приблизні цифри оборонного замовлення лише вкінці квітня", — акцентує Ігор Рейтерович.

На його думку, обов'язково повинні бути зроблені кадрові висновки. Причому прибирати потрібно не клерків, які готують документи, а того ж міністра, вважає експерт.

"Як політична фігура саме міністр повинен встановити для себе певну градацію пріоритетів і відповідним чином їх відстоювати. Оборонне замовлення є одним із головних пріоритетів. Якщо воно вчасно не приймається, потрібно міняти не підходи до його формування, а насамперед голову Міноборони", — підкреслює Ігор Рейтерович.

Він звертає увагу на ще один важливий момент. У нас обіцяли прийняти закон про оборонні закупівлі, який вивів би ці питання "з тіні", спростив процедуру і так далі. Але це не зроблено досі.

"Питання усе до того ж Міноборони (повинно було розробити законопроект), в меншій мірі — до Мінфіну і Мінекономіки. Як кажуть нардепи того ж "Голосу" із профільного комітету, у них комунікації з міністром оборони і його міністерством фактично немає. Як, у принципі, і з президентом з приводу питань, які стосуються сфери оборони країни. Загальна некомпетентність, нерозуміння того, що відбувається, пріоритетів і призвели до такої ситуації", — впевнений експерт.

Раніше ми повідомляли, що дочірнє підприємство "Спецтехноекспорт" державної компанії "Укрспецекспорт" державного концерну "Укроборонпром" 20 травня уклало угоду з ТОВ "Київською школою економіки та менеджменту", яку очолює екс-міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України (з 29 серпня 2019 року по 4 березня 2020 року), нинішній радник голови Офісу президента Тимофій Милованов, про послуги з проведення ринкових досліджень вартістю 1,68 млн гривень.

Договір був укладений за день до призначення Милованова (це зробив президент) членом Наглядової ради "Укроборонпрому".


Читайте Коментарі в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: Comments.ua
comments

Обговорення

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!