Політика перехідного періоду: що передбачає новий законопроект для Донбасу

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій завершило розробку проекту закону "Про державну політику перехідного періоду". Чому цей документ з'явився саме зараз і які в ньому є сильні та слабкі сторони — експерти розповіли виданню "Коментарі".

Перехідний період на Донбасі. Фото: Д. Романюк/Comments.ua

Роль посередників

Директор Центру міжнародної безпеки Валерій Кравченко зазначає, що, на перший погляд, законопроект справляє позитивне враження.

"Імпонує підхід уніфікації природи загрози в Криму і на Донбасі, а саме — російська агресія і встановлення окупаційних адміністрацій. Це робить неможливим спекуляції про "сепаратистів", — зазначає експерт. — Росія однаково винна у визнанні їй "анексії" Криму, а також за невизнання розпалювання конфлікту на Сході.

Валерій Кравченко звертає увагу, що в законопроекті Україна погоджується на великий проміжок часу функціонування перехідних адміністрацій — 25 років.

"Очевидно, потрібен інструмент для реалізації перехідного періоду, який зазвичай не прописаний в драфті національного законопроекту, — продовжує він. — Адже важко уявити, що росіяни так просто візьмуть і перестануть надавати військову підтримку власним окупаційним режимам в Донецьку і Луганську. Тому органічно тут виглядало б згадка про притягнення міжнародних перехідних адміністрацій як громадянської складової багатокомпонентної місії з підтримання миру ООН / ОБСЄ, яка візьме на себе ключову функцію конфліктного і постконфліктного врегулювання. Такі неупереджені міжнародні посередники матимуть на початковому етапі значно більше довіри місцевих жителів, ніж українські військово-цивільні адміністрації. А відновлення довіри — один з найважливіших критеріїв, який прагне нівелювати РФ ".

Директору Центру міжнародної безпеки видається невипадковим, що документ публічно оприлюднили в Мінреінтеграціі саме напередодні зустрічі політичних радників глав держав нормандської четвірки в Берліні (відбулася 12 січня).

"Це своєрідний знак Козаку і Путіну, Франції та Німеччини — Україна виконує домашнє завдання, готується до прийнятних для себе компромісів, — вважає Валерій Кравченко. — Сам по собі законопроект кілька утопічний, відірваний від реальності, але він потрібен саме як сигнал. Тим часом РФ твердо стоїть на своєму — Київ повинен вирішувати всі у внутрішньому дискурсі з Донецьком і Луганськом. І тут документ Мінреінтеграціі дає чітку відповідь — в Україні проходить міжнародний збройний конфлікт, де РФ є одноосібним агресором ".

Помилковий підхід

Керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків Михайло Дяденко вважає, що підхід, запропонований в законопроекті, є помилковим.

"Пов'язування питання Донбасу з питанням Криму може призвести до ускладнень з врегулюванням ситуації на сході, — пояснює він. — Політика РФ базується на тому, що по Донбасу можливі переговори. І вона готова повернути Україні контроль над тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської областей. Питання лише — на яких умовах. За Криму нинішня російська влада говорити точно не готова. До Кримінального кодексу РФ навіть внесли статтю, що передбачає покарання за заперечення того, що Крим — "російська територія". З огляду на ситуацію, думаю, нам слід розмежовувати повернення контролю України над окупованими територіями Донбасу — і повернення українського суверенітету на Крим ".

Михайло Дяденко також закликає враховувати специфіку міжнародної ситуації. Він зазначає, що якщо стосовно Донбасу є чітка підтримка українських зусиль щодо повернення територій, то з Кримом (попри те, що міжнародне співтовариство не визнає його частиною Росії), ніхто не прагне активізувати подібні кроки.

"Сподіваюся, що в запропонованому вигляді законопроект не буде розглянутий, — говорить експерт. — Інакше це може ще більше ускладнити й без того непростий переговорний процес щодо Донбасу. Спочатку потрібно повернути його. А час Криму ще прийде ".

Нагадаємо, в Берліні пізнім ввечері 12 січня завершилася зустріч радників лідерів Нормандського формату (Україна, Німеччина, Франція, Росія). Що можна сказати по її підсумками, що могло залишитися за лаштунками і які перспективи врегулювання конфлікту на Донбасі у 2021 році — "Коментарі" розбиралися разом з експертами.