Новий в. о. Міносвіти: чому Шкарлета призначили в обхід Ради і які завдання йому слід вирішити

Кабінет міністрів України без Верховної Ради призначив 25 червня нового міністра освіти. Ним став ректор Чернігівського технологічного університету Сергій Шкарлет. Щоправда, з приставкою в. о. Експерти оцінили для видання "Коментарі" подібний метод призначення та виклики, що стоять перед в. о. міністра.

"Зрозуміло, що це призначення – не рішення проблем"

Пояснюючи, чому сталося призначення саме таким чином, аналітик Фонду громадської дипломатії Олександра Решмеділова зазначила: "останнім часом провести через Раду кадрові рішення стає все складніше. Марченка (міністр фінансів України з 30 березня Сергій Марченко – ред.) і Степанова (міністр охорони здоров'я України від 30 березня Максим Степанов – ред.), наприклад, призначили не відразу. Спершу відпустили їх попередників Уманського і Ємця. А потім була "дірка" приблизно на годину – перш, ніж вдалося проголосувати за тих, хто прийде їм на зміну. Фактично, поки нардепи "чарівний пендель" від прибулого до парламенту президента не отримали, голосування не було".

Тож зараз багато кадрових питань просто бояться виносити в зал засідань, підкреслює аналітик.

"І якщо за Ткаченка (міністр культури та інформаційної політики України з 4 червня Олександр Ткаченко – прим. ред.) голоси знайшлися (все ж – однопартієць "слуг", перша десятка партійного списку), у зв'язку з загостренням протистояння між групами впливу всередині "Слуги народу", які стають все більш явними, провести Шкарлета через Раду було складно, – говорить Олександра Решмеділова. – Його вже досить активно інформаційно "мінусують" (згадуючи "регіональне" минуле, "закидаючи" нібито плагіат у монографії). У тому числі стараються наші так звані "західно-орієнтовані" політики, яких також називають соросята, грантоїди... Зрозуміло, що їм хотілося б посадити "на освіту" свою людину".

Є своя логіка у призначенні нового головного з освіти саме зараз.

"У нас не без проблем, в умовах зростання захворюваності та адаптивного карантину, проходить Зовнішнє незалежне оцінювання. Потрібно якось готуватися до наступного навчального року. Досі толком незрозуміло, в якому вигляді і коли він почнеться, чи підуть педагоги у відпустки, – нагадує аналітик. – Потрібна людина, яка буде якщо не щось робити, то хоча б за щось відповідати. Зрозуміло, що це призначення – не рішення проблем. Але владі важливо погасити внутрішнє напруження серед вчителів".

Медики вже активно страйкують під Кабміном, нагадує Олександра Решмеділова. Немає гарантії, що не менш "зареформовані" вчителі, які отримують мізерні зарплати і все нові навантаження, не вийдуть наступними.

"Тому потрібно дати випустити пар, змінивши верхівку Міносвіти. При цьому – як виводити систему освіти з карантину і взагалі всього того, куди її завели, – ніхто, схоже, не знає, – каже експерт. – Резюмую: Кабмін в цілому і окремі міністри зокрема будуть виконувати роль громовідводу для негативу, який суспільство вихлюпує на владу. Тож розсудлива людина, розуміючи, що корабель нестійкий, а посада, швидше за все, тимчасова (і після буде визначений негативний бекграунд), не особливо рвалася б в міністри. Але у Шкарлета, можливо, є певні мотиви".

"Важливим викликом є підготовка до нового навчального року"

Кадровий крок Кабміну щодо призначення в.о. міністра освіти кандидат політичних наук, політичний експерт Дмитро Гаврилюк вважає реакцією на ризик проведення ЗНО, яке може вплинути на імідж уряду і владу Зеленського у цілому. Експерт сумнівається, що при цьому кадровому рішенні враховували профздібності й антикризові навички Шкарлета.

"Те, що "зелений" уряд не бажає шукати діалогу з "полузеленим" парламентом, демонструє інституціональна криза і відсутність злагодженості "зеленої влади". Тому не здивуюся, якщо "Слуга народу" до наступних виборів підійде в форматі кількох політичних сил", – зазначає політексперт.

Головними викликами для міністерства освіти, на думку Дмитра Гаврилюка, в цей час є забезпечення проведення ЗНО, а також адекватної комунікації з громадянами, щоб пояснити раціональність урядового кроку скасувати ЗНО для школярів з окупованих районів Луганської і Донецької області та АР Крим. Не пояснення цього кроку посилить нерозуміння серед випускників шкіл в самій Україні. Вони вже починають інтерпретувати цю ситуацію з позиції несправедливості у відношенні до себе, зазначає експерт.

"Важливим викликом є підготовка до нового навчального року, розроблення алгоритмів роботи освітніх установ, якщо восени виправдаються прогнози щодо чергового витка COVID 19 і буде необхідність оперативно змінити освітній процес у форматі роботи онлайн, – підкреслює Дмитро Гаврилюк. – Не менш важливий виклик – це можливе внесення новою "зеленою владою" деструктивних змін в законодавче поле в сфері освіти на догоду інтересів таких держав як Росія, Польща, Угорщина".

"Зеленський таким призначенням посилає сигнал парламенту, що не зупиниться ні перед чим"

Керівник Фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко упевнений, що призначення Шкарлета сталося в пику так званим соросятам.

"Президент показав, що не має наміру йти на приводу в транснаціональних корпорацій та їх представників в Україні. Можна говорити про те, що між Зеленським і соросятами розкол поглиблюється, – говорить експерт. – Вони хотіли поставити свою людину, бо звикли, що Міносвіти – чи не синекура для їх представників. Тому і збунтувалися проти Шкарлета".

Костянтин Бондаренко вітає призначення саме в тому ключі, що президент не "прогнувся" перед соросятами.

"Експерименти, які вони проводили в останнім часом з освітньою сферою, викликали неприйняття у розсудливої частини суспільства, – пояснює експерт. – Щодо методу призначення (не через парламент, а рішенням уряду, хоч і з приставкою в. о.), то інших в Офісу президента і Кабміну зараз немає. Адже парламент не йде назустріч побажанням президента. І це – тривожна тенденція. Зеленський ж таким призначенням посилає сигнал парламенту, що не зупиниться ні перед чим. І він вже не раз натякав, що розпустить Раду, якщо та не займе конструктивну позицію. Особливо це стосується фракції "Слуга народу", яка останнім часом саботує окремі кадрові питання і законопроекти".

Крім викликів, пов'язаних зі сферою власне освіти, перед новим міністром, на думку Костянтина Бондаренка, стоять й інші. У їх числі – саботаж з боку цілого ряду осіб, раніше призначених міністерством.

"Шкарлет вже потрапляє під шквал критики, хоч ще нічого і не зробив. Далі, мабуть, буде тільки гірше, – прогнозує експерт. – Цілий ряд антикорупційних структур, які контролюють різного роду грантові організації, почнуть вивчати під мікроскопом кожне його рішення, кожне фінансову пропозицію. А адже навколо освітнього міністерства, існує чимала кількість фірм, які заробляють (не завжди чесно) на ремонтах шкіл, виданні підручників. Тому в. о. міністра потрібно готуватися до того, що практично кожне його рішення буде оскаржуватися, що його почнуть звинувачувати в корупції, в деяких схемах. Загалом – повний "джентльменський набір", який вивалюють грантоїди на неугодних їм фігур".

Нагадаємо, у Міністерстві освіти розповіли, скільки коштуватиме рік навчання у вишах.