"Інвестор" Дмитро Добкін: що відомо про великі інвестиції екснардепа

Ексрегіонал Дмитро Добкін розпочав PR-кампанію з покращення своєї репутації. Особливо це “актуально” на тлі чуток про нібито рейдерство “Володимир-Волинської птахофабрики” та організації торгівлі з так званою “ЛНР”. Одним з основних аргументів на підтвердження своєї патріотичності приводить факт інвестування в українську економіку та називає цифру у 60 млн євро. Портал “Коментарі” спробував з'ясувати, чи дійсно могли мати місце такі інвестиції.

Дмитро Добкін. Фото з відкритих джерел

Дмитро Добкін розповів про свій вибір після початку повномасштабної російсько-української війни.

Інвестиції, вказані колишнім нардепом, спершу виглядають переконливо, однак потім він сам плутається, що дає привід сумніватися у правдивості його слів. 

Дві тотожні цифри — це різні інвестиції, чи одна й та ж. Звісно 120 млн євро інвестицій у великі проєкти — це те, що конче необхідно Україні. Однак навіть сума у 60 млн євро викликає питання — а чи були у Добкіна такі кошти, і не приховує він статки? Світло принаймні на офіційні доходи можуть пролити декларації. 

По-перше, в останній декларації за 2020 рік екснардеп, попри те, що згадував про елітні будинки і наручні годинники, не вказав, що має у розпорядженні 60, а тим більше понад 120 “вільних” мільйонів євро.

ЗМІ зазначали, що на момент придбання частини акцій “Володимир-Волинської птахофабрики” у 2017 році, їхня вартість становила 5,2 млн, однак не євро, а гривень. За рік роботи на ній він заробив 184 203 грн. А разом зі спадщиною від батька та кредитом “ПриватБанку” його дохід становив 997 209 грн. Загальний дохід родини нардепа, зазначений у декларації, становив 1 070 357 грн. 

У кінці 2022 року Добкін розповідав про роботу птахофабрики під час війни, але про інвестиції не згадував. Навпаки, розповідав про скорочення виробництва. Щоправда, таку ситуацію можна пояснити об'єктивними причинами — повномасштабне вторгнення, мобілізація працівників, блокування портів, блекаути, скорочення попиту.

Про скорочення виробництва та експорту Добкін розповідав й у 2024 році. Тоді колишній народний депутат розповідав про ситуацію з інвестиціями в Україні, однак знову ж таки — ні слова про свій немалий вклад. 

Звісно, інвестиції у воюючу країну — надто ризиковано для іноземного бізнесу. Навіть українці не завжди наважуються, розуміючи реалії. Однак вклад чи то 60, чи то 120 млн євро Добкіна виглядає ще примарнішим, адже жодної згадки про це він не зробив. Хоча аналізуючи привабливість України для інвестицій було б доречно розповісти та про свої проєкти. 

За даними ЗМІ, інвестиції у модернізацію птахофабрики все ж надходили. Так, у 2017 році приватний інвестиційний фонд Safedam придбав понад 20% акцій одного з найбільших виробників курятини в Україні — “Володимир-Волинської птахофабрики”. Поява інвестора прискорила реалізацію інвестиційного плану підприємства з модернізації виробництва, бюджет якого склав понад 25 млн євро. 

У 2019 році птахофабрика інвестувала 38 млн євро у будівництво нового цеху з переробки курки. А у 2020 році було заявлено про інвестиційний проєкт з розширення потужностей виробництва загальною сумою майже 1,5 мільярда гривень (по тодішньому курсу – 44 млн євро). 

Отже, до повномасштабної війни інвестиції навіть перевищували ті 60 млн євро, про які казав Дмитро Добкін. І податки сплачувалися у значному обсязі. Зокрема, лише за 9 місяців 2024 року Володимир-Волинська птахофабрика сплатила 229 млн грн до бюджетів усіх рівнів.  Однак це було до ймовірного рейдерського захоплення підприємства. Потім підприємство оголосило про своє банкрутство.

Чи будуть далі інвестиції та у якому обсязі — питання швидше риторичне. А от цікаво про ймовірне рейдерство птахофабрики. 

Як повідомляють ЗМІ, починаючи з 8 жовтня 2024 року військові у соціальних мережах обурювалися ситуацією навколо Луцької аграрної компанії та "Володимир-Волинської птахофабрики". На їхню думку підприємство рейдерським способом захопив колишній член Партії регіонів харківський політик Михайло Добкін разом із братом. Деякі військові “закидають” Михайлу Добкіну постачання курятини до так званої "ЛНР", що він, ймовірно, робив разом із братом. А за отримані гроші, як припустили військові, мав змогу проводити виборчу кампанію. 

Тож із вказаної ситуації виходить, що заявлені масштабні інвестиції більше примарні, ніж реальні. Інакше про цей факт із біографії Добкіна стало б відомо широкому загалу не тільки з його слів. А от чутки про ймовірне рейдерство можуть виявитися зовсім не чутками. І тоді постраждає не тільки репутація Добкіна, а й України в питанні інвестиційної привабливості.