logo_ukra

BTC/USD

56858.24

ETH/USD

2255.42

LTC/USD

274.53

USD/UAH

28.10

EUR/UAH

33.60

RUB/UAH

0.38

lang

Мова

UA RU
comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Політика зовнішня політика Зустріч в Анкориджі: що обговорять США і Китай й до чого тут Україна
commentss Cтатті Всі новини

Зустріч в Анкориджі: що обговорять США і Китай й до чого тут Україна

"Коментарі" розбиралися, про що говоритимуть високопоставлені дипломати США і Китаю, як можуть змінитися взаємини країн у доступному для огляду майбутньому і до яких наслідків повинно бути готове керівництво України

17 березня 2021, 19:17

Однією з головних подій світової політики першого кварталу 2021 року стануть заплановані на 18 березня переговори держсекретаря США Ентоні Блінкена і радника президента США з питань нацбезпеки Джейка Саллівана з міністром закордонних справ Китаю Ваном І та главою відділу з міжнародних зв'язків Компартії КНР Яном Цзечі. Переговори відбудуться в місті Анкорідж, штат Аляска.

Зустріч в Анкориджі: що обговорять США і Китай й до чого тут Україна

Переговори в Анкориджі. Колаж: Д. Романюк/comments.ua

Жорстка розмова між Китаєм і США

Виходячи із заяв американських чиновників за тиждень до переговорів в Анкориджі, складається враження, що США не мають надій на досягнення нормалізації у відносинах з Китаєм. Америка збирається вести переговори з позиції сили і вимагати від свого геополітичного опонента дати задній хід з проблемних питань двосторонніх відносин. Прес-секретар Білого дому Дженніфер Псакі повідомила, що американські чиновники висловлять занепокоєння з приводу викликів, що виходять від Китаю, для безпеки і цінностей США, а також їх партнерів, і підтвердять прихильність системі міжнародних відносин на основі верховенства права, свободи і відкритості Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Компартія КНР порушує права людини в Сінцзян-Уйгурському автономному районі, Тибеті, а також обмежує автономію Гонконгу. Адміністрація Байдена вважає, що Пекін влаштував геноцид уйгурів. У Синцзяні існують спеціальні табори з перевиховання уйгурів, казахів та інших мусульман, де практикується примусову працю і насадження комуністичної ідеології. Таким чином, Пекін протидіє екстремістської організації "Ісламський рух Східного Туркестану", яка виступає за створення теократичної держави на території регіону.

Китай наполегливо гне свою лінію в територіальних суперечках з країнами АСЕАН навколо островів Спратлі і Парасельські архіпелагу в Південно-Китайському морі, де створює штучні острови, проводить мілітаризацію існуючих атолів, створює перешкоди свободі міжнародного судноплавства. Військові кораблі Китаю проводять маневри поблизу островів Сенкаку, належність яких оспорюється з Японією. КНР вважає частково визнана держава Тайвань своєю відкололася провінцією і погрожує застосуванням сили, якщо влада острова продовжать курс на незалежність. У минулому році на оспорюваних прикордонних ділянках китайські військові вбили 20 індійських прикордонників.

Мета США — стримування свого головного конкурента, який поступово замикає на собі весь Азіатсько-Тихоокеанський регіон, де американці домінували з часів закінчення Другої Світової війни. Глава Тихоокеанського командування, адмірал Філіп Девідсон вважає, що США втрачають перевагу в регіоні, а система стримування підірвана через динамічною військової експансії Китаю. У 2019 Піднебесна витратила на оборону 253,5 млрд доларів і зараз займає друге місце в світі після США за кількістю військових витрат.

Держсекретар США Ентоні Блінкен і радник з нацбезпеки Джейк Салліван обіцяли залучити Китай до відповідальності за порушення міжнародного порядку і заплатити за це. У той же час вони збираються окреслити під час переговорів сфери, в яких США цікаво працювати з Китаєм. Серед них — захист клімату та врегулювання торговельних суперечок.

Очікування експертів від переговорів в Анкориджі

Думка експертів з приводу ймовірних результатів переговорів в Анкориджі розділилося. Аналітик Кевін Рудд впевнений, що в стосунках США і Китаю зростатиме напруженість і конкуренція. Китай не стане йти назад, поступатися американцям і грати за їхніми правилами. Ван І назвав абсурдними звинувачення американців в геноциді уйгурів, а Ян Цзечи закликав адміністрацію Байдена відійти від політики тиску, яку проводив екс-президент Дональд Трамп. Пекін наполягає на тому, що заворушення в Гонконгу — це внутрішній, а не міжнародний питання.

Незалежний політичний аналітик Террі Хейнс, навпаки, допускає, що переговори в Анкориджі стануть передвісником холодного миру в американо-китайських відносинах, і що вони будуть нагадувати "Велику гру" — конкуренцію між Росією і Великобританією в 19 столітті в Центральній і Південній Азії, на Південному Кавказі, а не "холодну війну" між СРСР і США.

"Велика гра" виявлялася в підтримці Лондоном опонентів Москви в локальних конфліктах в зазначених регіонах. "Холодна війна" була глобальним геополітичним протистоянням і характеризувалася не тільки підтримкою СРСР і США протиборчих сторін в локальних конфліктах, а й перегонами ядерних озброєнь, а також поділом усього світу за ідеологічною ознакою на капіталістичний і соціалістичний табір.

Іншої думки дотримується Президент аналітичного "Центру Китаю і глобалізації" Ван Хуіяо. Він вважає, що влада Китаю спробують поторгуватися з США і запропонують закрити очі на порушення прав людини в обмін на співпрацю в цікавлять американців сферах. Зокрема, міністр закордонних справ Китаю Ван І висловив зацікавленість працювати з адміністрацією Байдена, але для початку зажадав скасувати безглузді обмежувальні заходи, які заважають співпраці, маючи на увазі імпортні мита введені в роки президентства Дональда Трампа.

Цілі Китаю і США

Переговори в Анкориджі потрібні США для підтвердження факту, що домовитися з китайцями неможливо, а мова дипломатії потрібно підкріпити економічним тиском і грою м'язами разом з регіональними партнерами. З їх допомогою США хочуть висловити протест експансіонізму Китаю. Перед зустріччю в Анкориджі держсекретар Ентоні Блінкен разом з міністром оборони Ллойдом Остіном відвідає Японію і Південну Корею, де підтвердить намір США зміцнювати альянси з союзниками. Поки Блінкен і Салліван спілкуватимуться з китайськими дипломатами, глава Пентагону відвідає Індію — основного опонента КНР в Азії.

За тиждень до американо-китайських переговорів у Анкориджі президент США Джо Байден провів перший в історії саміт глав держав безпекового форуму "Квадрітераль" (США, Австралія, Японія, Індія). Спочатку він створювався як переговорна майданчик в період ліквідації наслідків цунамі в середині нульових, а зараз розглядається мало не як потенційний військово-політичний альянс для стримування могутності Китаю. Час від часу країни учасниці "Квадрітераля" проводять військово-морські маневри.

Однак директор азіатських досліджень Університету Темпл Джефф Кінгстон і аналітики Фонду Карнегі Еван Фейгенбаум і Джеймс Швемляйн сумніваються в тому, що США зможуть побудувати на базі "Квадрітераля" військово-політичний альянс, який можна порівняти з НАТО.

Експерти вважають, що країни-учасниці, перш за все Японія, продовжують розглядати "Квадрітераль" як переговорний майданчик, і не готові до серйозних інвестицій в сфері оборони, економічної та екологічної безпеки. На їхню думку, одних військових навчань недостатньо, щоб стримувати Китай.

На минулому саміті лідерів "Квадрітераля" в режимі відеоконференції основна увага приділялося Китаю, а співпраці в сфері боротьби з коронавірусів. Втім, навіть якщо в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні з'явиться нове НАТО, то цього недостатньо, щоб покласти Китай на лопатки. Піднебесна досягла колосальної економічної взаємозалежності з американськими партнерами.

Позаштатний старший науковий співробітник аналітичного центру "Атлантична рада" Хунг Тран вважає, що Китай створить масштабне економічний простір зі своїми торговими правилами і стандартами без участі США і ЄС, поглибить розкол серед членів Світової організації торгівлі завдяки торговельній угоді "Всебічне регіональне економічне партнерство" (ВРЕП ), а також логістичної та інфраструктурної ініціативи "один пояс, один шлях".

ВРЕП — це підписана в листопаді 2020 року угода про зону вільної торгівлі Китаю і 15 країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, які представляють 30% світового ВВП, включаючи Японію, Австралію, Нову Зеландію. З 2013 року КНР витратила 575 млрд на кредити та інвестиції в рамках логістичної та інфраструктурної ініціативи "Один пояс, один шлях", в якій беруть участь понад 130 країн. Китай — найбільший торгово-економічний партнер ЄС.

Торгово-економічне партнерство США і Китаю

Навіть адміністрація Байдена не збирається списувати КНР з рахунків і зводити в розряд "країн-ізгоїв" на кшталт Північної Кореї, Ірану або Венесуели. Китай — третій торгово-економічний партнер США після Канади і Мексики, який інвестував в американську економіку понад 600 млрд доларів. Розривати такі відносини невигідно.

На руку китайцям грає і той факт, що американці добровільно відмовилися від ролі провідника вільної торгівлі в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Співробітник Інституту сучасних азіатських досліджень Даісуке Акімото скептичні оцінює перспективи повернення США в торговельну угоду "Транс-Тихоокеанське партнерство", учасники якого представляють 15% світового ВВП. США вийшли з договору в 2017 році за ініціативою Трампа. Акімото допускає, що участь в цій угоді обійдеться США скороченням виробництва всередині країни, незважаючи на активізацію торгівлі з країнами-учасницями.

До того ж, порушення прав людини — це не кращий привід для тиску на авторитарну державу, яке в різних формах існує 5 тис. Років. Права людини і незрілість демократичних інститутів існують в більшості країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, включаючи і ті, які Америка вважає своїми регіональними партнерами (Індія, Таїланд або Філіппіни).

Наслідки зустрічі в Анкориджі для України

Помічник міністра оборони США з питань безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні Девід Хелві вважає, що в нинішніх умовах держави стоять перед вибором між вільним і відкритим міжнародним порядком або авторитарним і закритим, який просуває Пекін.

На його думку, КНР намагається перетворити світ у відповідності зі своєю авторитарною моделлю розвитку і національними інтересами. З огляду на, що Україна бере участь в ініціативі "Один пояс, один шлях", то напуття Хелві стосується і нас. Особливо, якщо після зустрічі в Анкориджі американо-китайські відносини будуть погіршуватися.

Вашингтон пильно стежить за українсько-китайськими відносинами і присікає всякі угоди, які можуть становити загрозу американській безпеці. Адміністрація Трампа завадила продажу українського виробника авіадвигунів "Мотор Січ" китайської компанії. В основу сучасної палубної авіації і першого авіаносця КНР лягли куплені в Україні прототипи, що дісталися в спадок від СРСР. Сьогодні через територію України проходять маршрути контейнерних поїздів із Китаю в Європу.

Розуміючи залежність України від кредитів МВФ і підтримки США з питання блокування опозиційних телеканалів, Байден може зажадати від президента Володимира Зеленського припинити участь в ініціативі "Один пояс, один шлях", заморозити інвестпроекти з китайськими фірмами. Україна могла б показати іншим країнам Європи як личить чинити союзнику Америки. В ініціативі "Один пояс, один шлях" беруть участь такі країни-члени НАТО як Італія, Хорватія, Болгарія, Словенія, Румунія, Польща, Угорщина, Естонія, Латвія, Литва, Чехія, Словаччина, Албанія, Чорногорія, Македонія. Байдену властиво розділяти країни за ідеологічною ознакою, він любить поміркувати про важливість взаємодії країн зі спільними цінностями, віддаючи належне риториці часів "холодної війни".

Дані побоювання можуть не виправдатися, але уряд України має бути готове відстоювати свої інтереси, навіть якщо вони не збігаються з настроями в Білому Домі. Китай є найбільшим торговельно-економічним партнером України. Ми не можемо стати на чийсь бік у протистоянні США і Китаю. Як і США, Китай поважає суверенітет і територіальну цілісність України. Ісламські екстремісти в Синцзяні становлять загрозу для національної безпеки Китаю як для нас спонсоровані РФ донбаські сепаратисти.

Для нас однаково пріоритетні відносини з двома країнами. З США — в сфері безпеки по лінії НАТО і в контексті протистояння з Росією, а з Китаєм — в сфері торгівлі. Якщо в 2019 році торговельний оборот України і Китаю склав 12,79 млрд доларів, то торгівля з США — 3,7 млрд доларів. Україна продає в Китай зерно і метал, а закуповує електроніку, устаткування. За інформацією колишнього посла України в Китаї Олега Дьоміна, з 2003 до 2018 року китайські інвестиції в українській економіці збільшилися до 20 млрд доларів. За даними Офісу торгового представника США, в 2019 році американські інвестиції в економіці України склали 596 млн доларів. Нейтралітет в американо-китайському протистоянні — найбільш здорова позиція, якої варто дотримуватися команді Зеленського.

Нагадаємо, Джо Байден визнав , що вважає Китай основним конкурентом США на світовій арені. Президент США підкреслив, що налаштований на співпрацю з Китаєм в основних стратегічних питаннях, незважаючи на те, що він постійно кидає виклик безпеки Америки.


Читайте Коментарі в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

Читатель

18 березня 2021, 10:45

Штаты не смогут нагнуть Китай.

comments.ua
comments.ua

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!